Причини та особливості трансформації виборчої моделі України. Етапи і напрямки її трансформації на різних рівнях проведення виборів. Виборча система як механізм функціонування демократичного суспільства. Критерії ефективності сучасних виборчих систем.
Аннотация к работе
Розгляд різних типів виборчих систем, аналіз позитивів і негативів виборчих моделей випробуваних в Україні та зясування завдань, які покладаються на виборчу систему сучасної України є вкрай необхідним для реформування вітчизняного виборчого законодавства та упередження можливих негативних наслідків трансформаційних процесів. Враховуючи необхідність забезпечити вихід на новий рівень теоретичного осмислення і узагальнення цієї проблеми та виробити рекомендації як політичного, так і правового характеру у дисертації поставлено такі задачі: - розглянути основні підходи до розкриття сутності поняття: "виборча система"; В ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: описовий - для розкриття сутності виборчого процесу в сучасних демократичних країнах; системний - для аналізу особливостей вітчизняної виборчої моделі, як складової політичної системи; порівняльний - для виявлення спільного, особливого і специфічного в розвитку підсистем різних рівнів проведення виборів виборчої системи сучасної України; інституціональний - для дослідження ролі і задач інституту виборів в контексті світового досвіду формування гілок влади та задач виборчої системи в Україні; структурно-функціональний для аналізу можливих наслідків застосування різних виборчих моделей в Україні. У цьому контексті сформульовано основні наукові результати виконаної роботи, які характеризуються новизною та розкривають логіку і базову концепцію дисертації: - дістав подальшого розвитку комплексний підхід до аналізу сутності виборчих систем; запропоновано виборчі системи розглядати не лише у вузькому значенні, тобто як спосіб переведення голосів виборців у депутатські мандати, а й у широкому сенсі - як сукупність підсистем усіх рівнів проведення виборів (виборів Президента, формування парламенту країни, системи виборів органів місцевого самоврядування) та процесуально-правових норм, що регламентують виборчий процес; зясовано, що сутність виборчої системи визначається характером взаємозвязків між її елементами, серед головних структурних одиниць виборчої системи визначено: спосіб розподілу мандатів, субєкти висування кандидатів, типи виборчих округів, умови проведення виборчої кампанії; запропоновано досліджувати виборчі системи як складову політичної системи у взаємозвязку із іншими елементами: партійною системою, типом політичної культури, типом політичного режиму країни; доведено, що характер виборчої системи визначається її цілісністю та гомогенністю; вперше, за допомогою методу порівняльного аналізу, досліджено етапи трансформації виборчої системи сучасної України на різних рівнях проведення виборів; зокрема досліджуються етапи становлення механізму формування Верховної Ради України, виборів Президента України і системи виборів до місцевих рад; зясовано причини і обставини змін виборчих процедур, що дало змогу виокремити особливості трансформації виборчої системи сучасної України; визначено, що виборча система України характеризується: 1) відсутністю чіткої спрямованості, логічної послідовності розвитку; 2) динамічністю розвитку; 3) нерівномірністю етапів становлення; 4) неоднорідністю; 5) нецілісністю; 6) еволюцією до пропорційної системи; доведено необхідність приведення вітчизняного виборчого законодавства до міжнародних стандартів та його кодифікування;У першому розділі дисертації - "Теоретико-методологічні засади дослідження виборчих систем" - здійснюється огляд наукових робіт за темою, наводяться основні напрямки сучасних наукових досліджень окресленої проблеми, розглядаються основні підходи до розкриття сутності поняття: "виборча система", визначається місце і роль виборів у сучасному суспільстві. Серед найбільш поширених норм, що викликають сумніви щодо відповідності демократичним традиціям, аналізується: наявність у законодавствах виборчих цензів; практика застосування непрямих виборів; розтягування виборчого процесу; панування однопартійної або безпартійної систем чи, так званої, системи "обраних партій" тощо. При розгляді різних типів виборчих систем доведено, що сутність конкретної моделі визначається не стільки типом самої системи (мажоритарна, пропорційна чи змішана), скільки характером взаємозвязків між її елементами. Як підсумок проведеного в цьому розділі дисертації аналізу окресленої проблеми, в роботі наголошується на необхідності розгляду виборчих систем не лише у вузькому сенсі, тобто як принципу переведення голосів виборців у депутатські мандати, а й у широкому розумінні, при якому слід враховувати і окремо розглядати підсистеми всіх рівнів проведення виборів та аналізувати виборчу систему як елемент системи політичної. Проаналізувавши зміни у вітчизняному виборчому законодавстві та особливості розвитку парламентаризму в Україні виділено три етапи становлення виборчої системи сучасної України: 1) етап функціонування мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості в умовах однопартійності, в умовах тоталітарної політичної системи (етап тривав протягом існування СРСР і закінчу