Аналіз змін в міжнародно-політичній та соціально-економічній сферах суспільних взаємодій. Характеристика процесу трансформації Вестфальскої системи міжнародних відносин. Огляд характеру взаємодії міжнародного і транснаціонального рівнів світової політики.
Аннотация к работе
ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ В ПОСТБІПОЛЯРНІЙ МІЖНАРОДНІЙ СИСТЕМІ Ощипок І.Ф. Лаборант кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор В. В. Ластовський. Анотація Сучасний стан міжнародної системи характеризується серйозними змінами в міжнародно-політичній та соціально-економічній сферах суспільних взаємодій, та характеризується якісною трансформацією Вестфальскої системи міжнародних відносин. Вестфальська система міжнародних відносин почала своє існування з того, що учасниками міжнародної взаємодії були тільки держави, які виступають самостійно або утворюють коаліції для рішення важливих завдань. Доведено, що найближчі десятиліття традиційна концепція суверенітету буде суттєво трансформована, а саме поняття набуде іншого значення та інтерпретації. Серед факторів, які вплинуть на вищезазначене, виокремлюється: інтернаціоналізація дефіцитних ресурсів, а, можливо, і територій; посилення міжнародних режимів; розширення транснаціональних політичних просторів; формування глобального інформаційного простору; глобальні екологічні та кліматичні імперативи тощо. Констатовано протиборство двох різноспрямованих тенденцій - до зміцнення суверенітету, з одного боку, і до його обмеження, з іншого. Ключові слова: держава, суверенітет, нація, система міжнародних відносин, Вестфальська система, трансформація, міжнародне право. Серед представників української політологічної школи на особливу увагу заслуговують роботи О. Зернецької, Є. Камінського [3], О. Коппель [6], В. Крушинського, В. Кузьменка, М. Маль- ського, В. Манжоли, М. Мацяха, С. Толстова, С. Удовіка, С. Федуняка, М. Фесенка [13], С. Шергіна та інших. Серед робіт представників російської політологічної школи заслуговує на увагу доробок таких вчених, як Г. Аніліоніс, А. Багіров, О. Биков, О. Богатуров, К. Боришполець, В. Іноземцев, М. Косолапов, А. Кокошин [4], М. Лебедєва, О. Неклесса, О. Реут [5], Е. Соловйов [6, 7], А. Торкунов, А. Уткін [16], М. Хрустальов, П. Циганков [20]. Створення Організації Об’єднаних Націй після Другої світової війни стало другим етапом де- суверенізації.