Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу регіону. Населення та трудові ресурси Криму, науково-технічний потенціал. Розвиток та розміщення основних галузей господарського комплексу, промисловості та сільського господарства.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ КОЛЕДЖ КУРСОВА РОБОТА з дисципліни: РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ на тему: «Особливості територіально-галузевої структури Автономної Республіки Крим» Виконав: студент II курсу групи 2Ф-08 коледжу СНУ ім. В. Даля Чужиков А.А. Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу 1.1 Природно-ресурсний потенціал 1.2 Населення та трудові ресурси 1.3 Науково-технічний потенціал 2. Аналіз розвитку і розміщення основних галузей господарського комплексу 2.1 Загальна характеристика господарства та його структура 2.2 Розвиток та розміщення промисловості 2.3 Розвиток та розміщення сільського господарства 2.4 Розвиток та розміщення транспорту 2.5 Зовнішньоекономічна діяльність та інвестиції 2.6 Будівельний комплекс 2.7 Розвиток та розміщення соціальної сфери 2.8 Рекреаційний комплекс 3. Перспективи розвитку Автономної Республіки Крим Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Крим - це особливий культурно-історичний регіон України. На думку, багатьох різних спеціалістів та вчених, Автономна Республіка Крим (далі - АРК) відноситься до Кримського економічного району. На півночі півострів приєднується до материка вузьким (7-23 км) Перекопським перешийком і межує з Херсонською областю, на заході та півдні омивається Чорним морем, з північного-сходу - водами Азовського моря та його затоки Сиваша. Адміністративний центр - м. Сімферополь. На півострові сконцентровано 29,6 % всіх рекреаційних ресурсів держави, 10 % - готельного фонду, 40 % - оздоровниць. АРК має багаті поклади корисних копалин. Поклади флюсових вапняків розташовані поблизу міст Севастополя, Керчі, старого Криму, великі поклади будівельної сировини місцевого використання - біля Бахчисараю (цементні мергелі), с. До нього відносяться райони: Бахчисарайський, Алуштинський, Ялтинський (Велика Ялта), Сімферопольський, Чудацький, Білогірський, м. Севастополя, Старокримський, частина Феодосійського. Нині постійно зменшується споживання свіжої води: якщо в 1990 р. воно становило 2906 млн. м3, у 1995 р. -1850, у 2000 р. - 1150, у 2005 р. - 851, то в 2007 р. - 844 млн. м3 [11, c. Вода з Дніпра від району Каховки до Джанкоя тече самопливом, а далі насосними станціями розподіляється по великій мережі магістральних і місцевих каналів. Від нормальної роботи цих систем залежить забезпечення питною водою населених пунктів Криму. Загальна площа земель лісового фонду у 2008 р. становила 368,8 тис. га або 3,4 % від лісового фонду України. Найбільші міста регіону з населенням понад 100 тис.: Сімферополь - 337 тис., Севастополь - 340 тис., Керч - 148 тис., Євпаторія - 107 тис. [11, c.