Забезпечення умов для реалізації потенціалу сортів сільськогосподарських культур, удосконалення існуючих елементів технологій їх вирощування. Пошук ресурсів, які б сприяли оптимізації системи удобрення, як основної складової технології вирощування.
Аннотация к работе
Встановлено, що за 2011-2013 рр. застосування гумату калію, сидератів та післядія соломи (горох, гречка, пшениця озима) по-різному впливали на ріст і розвиток рослин гороху. Максимальні показники (у блоці вивчення дії гумату калію)-надземної біомаси 20,5 г/рослина; маси сухої речовини 4,56 г/рослина, площі листкової поверхні 263,2 см2/рослина-отримали за внесення препарату в ґрунт перед сівбою та у підживлення в фазі цвітіння рослин гороху: приріст до контролю склав, відповідно, 33,1 %, 35,3 %, 33,4 % (табл. Рослини у варіанті досліду, який передбачав внесення гумату лише в ґрунт перед сівбою, формували надземну біомасу на рівні 18,0 г/рослина, масу сухої речовини 4,01 г/рослина, площу листкової поверхні - 236,5 см2/рослина, забезпечивши менший приріст даних показників до контрольного варіанту (15,4 г/рослина, 3,37 г/рослина, 197,3 см2/рослина). Найбільшу кількість біомаси (31,5 г/рослина), сухої речовини (5,68 г/рослина), площу листкової поверхні (306,2 см2/рослина) сформували рослини гороху за приорювання соломи гречки, де їх зростання, порівнюючи з варіантом без соломи (контроль), склало-7,8 г/рослина, 0,83 г/рослина, 124,3 см2/рослина.