Особливості тактики і вибір методу хірургічного лікування злоякісних пухлин щитоподібної залози в період після аварії на Чорнобильській АЕС - Автореферат

На сьогодні вже чітко підтверджений ріст кількості випадків папілярного раку щитоподібної залози серед населення України, яке постраждало внаслідок радіаційного впливу після аварії на Чорнобильській АЕС [Демидчик Е.П., 1996; Тронько Н.Д., Богданова Т.І., 1997; Jacob P. et al., 1999; Bogdanova T.I., 2007]. Тривалість періоду, за який може відбутися розвиток радіаційно-індукованого раку щитоподібної залози, ще остаточно не встановлена, але вважають, що цей період може сягати 50 років [Гофман Д.Ж. и др. Відсутні роботи, які б були присвячені вивченню впливу різноманітних прогностичних чинників радіаційно-індукованого раку щитоподібної залози на показники виживаності та летальності [Тронько М.Д., 2003; Циб А.Ф.,1995]. Наведений далеко не повний перелік ще незясованих і суперечливих питань, які стосуються проблеми діагностики і лікування раку щитоподібної залози та зумовлюють актуальність проведення цих досліджень. Вивчити результати різних методів лікування злоякісних пухлин щитоподібної залози, прогностичну значимість основних чинників ризику та критеріїв індивідуального прогнозування, розробити спосіб двоетапної тиреоїдектомії у разі заключення цитологічного і експрес-гістологічного досліджень „фолікулярна неоплазія” і на цій основі підвищити ефективність лікування таких пацієнтів.Первинна тиреоїдектомія була проведена 1300 пацієнтам, 463 хворим була проведена органозберігаюча операція, 45 пацієнтам - органозберігаюча операція з подальшою остаточною тиреоїдектомією через певний час. Діагноз раку щитоподібної залози, форма захворювання, топічна локалізація пухлини і її метастазів, ступінь поширеності пухлини підтверджувалися спеціальними методами обстеження. Цитологічна діагностика раку щитоподібної залози була компонентом доопераційного діагностичного обстеження. З часом захворюваність раком щитоподібної залози поступово зростала в усіх вікових групах, але чим старшими були пацієнти на час аварії на ЧАЕС, тим менш значущим було збільшення зростання захворюваності у порівнянні з пацієнтами, прооперованими у віці 0-19 років. Хворі розділені на дві групи: 1 група - хворі, яким була виконана органозберігаюча операція на щитоподібній залозі з подальшим проведенням супресивної гормонотерапії;В період після аварії на ЧАЕС показано вірогідне збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози порівняно з раком інших локалізацій. При порівнянні різних методів лікування 1808 хворих підтверджено, що основним методом лікування раку щитоподібної залози в післяаварійний період є тироїдектомія з подальшою радіойодтерапією. Епідеміологічні дослідження, проведені через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС, показали вірогідне збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози в порівнянні з показниками захворюваності на рак іншої локалізації. Проведення органозберігаючих операцій за умов диференційованого раку щитоподібної залози, головним чином повязано із складнощами цитологічної і гістологічної діагностики, коли до-та інтраопераційне заключення “фолікулярна неоплазія” не дозволяє визначити злоякісний характер пухлини щитоподібної залози.

Основний зміст роботи

1. В період після аварії на ЧАЕС показано вірогідне збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози порівняно з раком інших локалізацій. При порівнянні різних методів лікування 1808 хворих підтверджено, що основним методом лікування раку щитоподібної залози в післяаварійний період є тироїдектомія з подальшою радіойодтерапією. В роботі розроблена система прогностичного аналізу вірогідності розвитку рецидиву раку та метод хірургічного лікування фолікулярних новоутворень щитоподібної залози.

2. Епідеміологічні дослідження, проведені через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС, показали вірогідне збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози в порівнянні з показниками захворюваності на рак іншої локалізації.

3. Проведення органозберігаючих операцій за умов диференційованого раку щитоподібної залози, головним чином повязано із складнощами цитологічної і гістологічної діагностики, коли до- та інтраопераційне заключення “фолікулярна неоплазія” не дозволяє визначити злоякісний характер пухлини щитоподібної залози.

4. У випадках первинно виконаної органозберігаючої операції за умов високодиференційованого раку щитоподібної залози показання для проведення “остаточної тиреоїдектомії” повинні визначатися із урахуванням основних прогностичних чинників, що впливають на 5-річну виживаність, якими є: морфологічна форма карциноми, вік хворого, клінічна стадія захворювання, інвазивні властивості пухлини.

5. Розроблена методика розрахунку індивідуального післяопераційного прогнозу за умов раку щитоподібної залози, є доцільною при визначенні ступеня ризику виникнення рецидивів захворювання.

6. Розроблений метод двохетапної тиреоїдектомії, що застосовується при хірургічному лікуванні пухлин щитоподібної залози з цито-гістологічним діагнозом “фолікулярна неоплазія”. У разі остаточного патоморфологічного встановлення злоякісності процесу, попередня мобілізація частки щитоподібної залози, що залишається, дозволяє виконати “остаточну тиреоїдектомію” з мінімальним ризиком розвитку ускладнень і знизити кількість ларингеальних порушень в 2,5 рази.

Практичні рекомендації

При високодиференційованих формах раку щитоподібної залози після первинного виконання операцій органозберігаючого характеру показання для проведення “остаточної тиреоїдектомії” з подальшою терапією радіоактивним йодом доцільно визначати методом індивідуального прогнозування результату лікування, заснованому на математичній оцінці основних чинників ризику.

Виконання оперативного втручання з приводу пухлини щитоподібної залози при цито-гістологічному діагнозі “фолікулярна неоплазія” слід доповнювати мобілізацією контрлатеральної частки, яка залишається, що полегшує, за необхідності, її видалення при повторній операції і знижує ризик розвитку ускладнень (патент № 3967).

Статті в наукових спеціалізованих виданнях: Комісаренко І.В., Коваленко А.Є., Люткевич О.В. Особливості хірургічної техніки гемітиреоїдектомії при фолікулярних новоутвореннях щитоподібної залози // Ендокринологія. - 2004. - Т. 9, № 2. - С. 236-239. (Автором самостійно здійснювався пошук літератури за темою, проведено планування дослідження, підбір, обстеження, лікування хворих, верифікація даних обстежень, узагальнення результатів, статистична обробка результатів, написання статті).

Люткевич О.В., Комісаренко І.В., Рибаков С.Й., Коваленко А.Є., Кулініченко Г.М. Органозберігаючі операції у лікуванні папілярного і фолікулярного раку щитоподібної залози // Ендокринологія. - 2005. - Т. 10, № 1. - С. 51-56. (Автором самостійно здійснювався підбір, обстеження, лікування хворих, написання статті).

Комісаренко І.В., Рибаков С.Й., Коваленко А.Є., Люткевич О.В. Прогностичний аналіз результатів лікування папілярного раку щитоподібної залози післячорнобильського періоду // Ендокринологія. - 2005. - Т. 10, № 2. - С. 187-192. (Автором самостійно здійснювався пошук літератури за темою, підбір хворих, верифікація даних обстежень, узагальнення результатів, статистична обробка результатів, написання статті).

Люткевич О.В., Омельчук А.М. Профілактика і лікування післяопераційного гіпопаратиреозу // Одеський медичний журнал. - 2001. - Т. 4, №66. - С. 15-16. (Автором самостійно здійснювався пошук літератури за темою, проведено планування дослідження, підбір, обстеження, лікування хворих, верифікація даних обстежень, узагальнення результатів, статистична обробка результатів, написання статті).

Пастер І.П., Люткевич О.В., Тронько М.Д. Оцінка частоти основних клінічних проявів у хворих з злоякісним новоутворенням щитоподібної залози після радикального оперативного втручання // Клінічна хірургія. - 2006. - № 8. - C. 40-42. (Автором самостійно здійснювався пошук літератури за темою, обстеження, лікування хворих, прийнято участь у написанні статті).

Авторські свідоцтва: Пат. 3967, МКИ А 61 В 17/00. Спосіб хірургічного лікування пухлин щитоподібної залози фолікулярної будови: Пат. 3967, МКИ А 61 В 10/00. І.В. Комісаренко, А.Є. Коваленко, О.В. Люткевич (Україна); № 3967; Заявл. 08.04.2004; Опубл. 15.12.2004; Бюл. № 12. - 3с.

Пат. 53401 А, МКИ А 61 В 17/00. Спосіб профілактики післяопераційного гіпопаратиреозу: Пат. 53401 А, МКИ А 61 В 17/00. А.М. Кваченюк, І.В. Комісаренко, С.Й. Рибаков, А.Є. Коваленко, О.Г. Коллюх, О.В. Люткевич (Україна); № 53401 А; Заявл. 16.05.2002; Опубл. 15.01.2003; Бюл. № 1. - 2с.

Размещено на .ru