Дослідження сучасних видів християнської релігії. Розгляд історичних інтерпретацій феномену неохристиянського віросповідання. Обґрунтування причин виникнення і поширення досліджуваної релігії. Оцінка місця неохристиянських церков у житті українців.
Аннотация к работе
Відтак, актуальним є дослідження стану суспільства та історичних передумов, що викликали появу подібних явищ в українському релігійному полі. Необхідність дослідження розвитку неохристиянських течій та напрямків посилюється й тим, що намагання цих церков знайти своє місце у супільному житті України породило безліч проблем, повязаних із суперечливим, а подекуди й різко негативним ставленням до них значної частини громадськості, засобів масової інформації, традиційних конфесій та державних структур. відтворити особливості розвитку найчисельніших неохристиянських течій на території України, зокрема різних харизматичних церков, Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (мормонів), Церкви Христа, Новоапостольської церкви та новітніх християнських місій; простежити процес створення законодавчої бази щодо забезпечення свободи совісті й релігій у незалежній Україні та розкрити питання розвитку взаємовідносин між державою і новітніми християнськими течіями; Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше комплексно досліджено цілісний процес появи і розвитку неохристиянських релігійних течій на території України, обґрунтовано термінологічний інструментарій дослідження неохристиянських рухів, подано загальну характеристику основних церков даного напрямку та висвітлено процес їх соціальної адаптації в українському суспільстві.Важливими для розуміння основних тенденцій розвитку релігійної сфери України після здобуття незалежності, того стану суспільства, в межах якого виникли неохристиянські релігійні рухи, є загальні праці з історії релігій в Україні кінця 80-х рр. До першої групи належать Закони України та підзаконні акти (укази та розпорядження Президента України, урядові укази та постанови), правові документи міжнародних структур (рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи тощо), які складають законодавчу базу діяльності релігійних організацій, а також міжконфесійних і державно-церковних відносин в Україні. Конфесійні періодичні видання (всеукраїнська щомісячна газета Обєднання незалежних християнських харизматичних церков України (Повного Євангелія) “Камень Краеугольный”, журнал Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів “Ліягона”, який є перекладом не в Україні форматованого часопису, хоча подекуди вміщує матеріали про різні події в житті українських громад церкви, газета “Сходи”, яку видає Обєднана Християнська Євангельська Церква Живого Бога, журнал Новоапостольської церкви “Наша сімя” та ін.) відображають головні події, що мають місце в житті українських неохристиянських громад, висвітлюють структурні зміни їх інституційної мережі, ставлення конфесійних лідерів до різних подій суспільно-політичного життя в Україні тощо. У підрозділі 2.1 “Причини виникнення і поширення неохристиянських релігійних течій” другого розділу “Причини появи та масштаби поширення неохристиянських релігій в Україні” розглянуто як причини появи неохристиянства взагалі, так і передумови його поширення в Україні. Найбільшим за числом адептів в Україні є харизматичний рух (підрозділ 3.1 “Харизматичний рух в Україні”), який як у світі загалом, так і в Україні зокрема, не складає якоїсь однієї певної церкви, а представлений великою кількістю різних релігійних груп, як повністю незалежних, так і обєднаних в різні союзи.