Особливості інтелекту студентів технічного і гуманітарного профілю. Побудова і обґрунтування структури інтелекту майбутніх інженерів зі зміщенням до невербального і технічного інтелекту, а у майбутніх психологів зі зміщенням до вербального та соціального.
Аннотация к работе
У статті аналізуються та досліджуються структури інтелекту студентів різних спеціальностей з метою вичленення та розкриття специфічних для цих видів професійної діяльності інтелектуальних здібностей та подальшої побудови їх профілю. За допомогою факторного аналізу побудовано та обґрунтовано структуру інтелекту майбутніх інженерів зі зсувом до невербального і технічного та майбутніх психологів - зі зсувом до вербального та соціального інтелекту. Сучасні соціально-економічні реалії та український ринок праці вимагають від молодого фахівця мати такий інтелектуальний та творчий потенціал, який дозволить у швидкоплинних умовах встигати не лише адаптувати отримані у виші професійні знання та уміння, а й розвивати їх відповідно до виробничих інновацій, бути готовими до усвідомлення та розвитку власних пізнавальних здібностей, які зумовлять продуктивність виконання професійної діяльності. Урахування творчого та інтелектуального потенціалу студента ще під час професійної підготовки допоможе сформувати особистість майбутнього фахівця як субєкта власного професійного розвитку, готового до продуктивного та творчого розвязання виробничих завдань, носія соціальної активності, здатного до власного перетворення у професійній діяльності та перетворення самої професійної діяльності. Однак на сьогодні приділяється недостатня увага проблемі дослідження особливостей і структури інтелекту студентів-інженерів у порівнянні з представниками інших професій, зокрема гуманітарних, що дозволяє визначити специфіку професійного інтелекту та відповідно особливості психологічного супроводу професійного навчання студентів у технічному вищому навчальному закладі, а саме набуття майбутніми фахівцями необхідних для продуктивної професійної діяльності інтелектуальних здібностей з метою їх подальшого розвитку.передбачає уміння оперувати словами як сигналами та символами, що безумовно допоможе в успішній професіоналізації. Зовсім по іншому виглядають результати дослідження математично-го комплексу здібностей, за критерієм Стьюдента знайдені статистично достовірні відмінності на рівні 0,000 (t = 12,762). Так у студентів-психологів цей комплекс знаходиться близько до нижньої границі норми, тоді як у інженерів - до середини норми. Безумовно, це не є випадко-вим, оскільки студенти технічних спеціальностей через специфіку обраної професійної діяльності працюють у галузі практичної математики, уміють оперувати числовими даними, розраховувати складні математичні завдання тощо. Тож можна стверджувати, що професійно значимими інтелектуальними якостями майбутніх інженерів є математичні та просторові властивості, низький рівень розвитку яких призведе до непродуктивного професій-емп емпві узагальнення”, що підтверджуються статистичними обчисленнями (р = 0,000), лише за субтестом 3 - “Аналогії” переважають майбутні психологи. Ці данні дозволяють розробити профіль професійного інтелекту майбутнього інженера, що входить у структуру професіоналізму фахівців інженерної діяльності. Треба зазначити про досить невисокий рівень просторових узагальнень студентів-інженерів, що свідчить про недостатньо розвинені уміння оперувати просторовими уявленнями у трьохмірному просторі. 12], треба констатувати, що високий рівень просторового мислення не є професійно необхідним для респондентів, що взяли участь у нашому дослідженні, але які є більш специфічним для фахівця з аерокосмічної галузі. Після застосування цього методу та обчислення критерію Кайзера для визначення кількості факторів, серед технічних спеціальностей було виділено три фактори (рис.Серед гуманітарних спеціальностей було виділено такі фактори (рис. До нього ввійшли: доповнення пропозицій (0,884), соціальний інтелект (0,794), виключення слова (0,781), узагальнення (0,547). Цим фактором розкриваються найважливіші вміння, які потрібні для того, аби стати професіоналом своєї справи, а саме: здатність людини майстерно оперувати мовою, точний вираз словесних значень, тобто лінгвістичні навички, здатність правильно розуміти поведінку людей, уміння швидко адаптуватися в суспільстві і навички побудови відносин; здатність відчувати, утворення понять, уміння грамотно висловлювати й оформляти зміст своїх думок. Майбутні психологи так само як і інженери повинні вміти користуватися як спеціалізованими методами при вирішенні професійних завдань, так і при цьому мати здатність винахо-ду нового, розвивати та використовувати нестандартне мислення. Шадрикова, розуміючи інтелект через систему вияву пізнавальних здібностей, які впливають на інші здібності та зумовлюють успішність виконання тієї чи іншої діяльності.Перспективним напрямком проведеного дослідження вважаємо включення у програму психологічного супроводу професійної підготовки майбутніх фахівців у вигляді психотренінгової програми з орієнтиром на усвідомлення та рефлексію інтелектуальних здібностей студента з метою подальшої продуктивної професіоналізації.psychodiagnostic methods it was found out that students, psychologists and engineers, have rather developed verbal in
Список литературы
1. Бідюк І. А. Гендерна специфіка становлення професійного інтелекту у студентів вищого технічного навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук : 19.00.07 / І. А. Бідюк ; НАПН України, Інститут психології ім. Г. С. Костюка. - К., 2011. - 20 с.
2. Бодалев А. А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения / А. А. Бодалев. - М. : Флинта-Наука, 1998. - 168 с.
3. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. - Изд. 2-е расш., доп. - СПБ. : Питер, 1999. - 368 с. - (Мастера психологии).
4. Елисеев О. П. Практикум по психологии личности / О. П. Елисеев. - СПБ. : Питер, 2001. - 560 с.
5. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. - М. : Знание, 1996. - 308 с.
6. Матеюк О. А. Кібернетика та інтелект: шляхи його моделювання / О. А. Матеюк // Вирішення військово-прикладних задач з використанням ЕОТ : науково-теоретичний збірник (за матеріалами міжвузівської науково-теоретичної конференції 17 жовтня 2001 р.). - Хмельницький : Вид-во НАПВУ, 2001. - С. 44-46.
7. Поваренков Ю. П. Психология становления профессионала как отрасль психологической науки [Электронный ресурс] / Ю. П. Поваренков. - 10 c. - Режим доступа : http://yspu.org/images/archive/7/75/20100227092519!02_Поваренков_Ю.П.pdf. - Загл. с экрана.
8. Практическая психология : учебник / под ред. д-ра психол. наук, проф., акад. БПА М. К. Титушкиной. - 4-е изд., перераб., доп. - СПБ. : Дидактика Плюс, 2001. - 368 с.
9. Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту в ранній юності / М. Л. Смульсон : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук : 19.00.07 / М. Л. Смульсон. - К., 2002. - 37 с.
№ 2(71) 309
2 0 1 4
ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ
10. Туник Е. Е. Лучшие тесты на креативность. Диагностика творческого мышления / Е. Е. Туник. - СПБ. : Питер, 2013. - 320 с.
11. Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования / М. А. Холодная. - СПБ. : Питер, 2002. - 272 с.
12. Шадриков В. Д. Ментальное развитие человека / В. Д. Шадриков. - М. : Аспект Пресс, 2007. - 328 с.
Рецензент - кандидат психологічних наук, доцент Богдан Ж. Б. Стаття надійшла до редакції 23.05.2014.
Подбуцкая Н. В. Особенности и структура интеллекта будущих специалистов технического и гуманитарного профиля
В статье анализируются и исследуются структуры интеллекта студентов различных специальностей с целью вычленения и раскрытия специфических для этих видов профессиональной деятельности интеллектуальных способностей и дальнейшего построения их профиля. С помощью факторного анализа построена и обоснована структура интеллекта будущих инженеров со смещением к невербальному и техническому интеллекту, а у будущих психологов - со смещением к вербальному и социальному.
Pidbutska N. V. Peculiarities and structure of intellect of future experts of technical and humanitarian profile
Intellectual potential of modern expert plays an integral role in productivity and success of his professional formation. Ability and motivation to the development is an important index of professionalism of personality as a subject of activity. Consideration of creative and intellectual potential of a student in the process of professional training helps to form personality of future expert as a subject of own professional development and who is ready for productive and creative solving of professional tasks.
Thus, while researching we discovered peculiarities and structure of intellect of students-engineers in comparison with representatives of other professions, particularly humanitarians specialities. By means of