Аналіз композиційної будови, сюжету повісті Б. Мозолевського "Дума про степ". Вивчення специфіки перемежування прозових глав віршами, виділення образу оповідача як ключового персонажа, простеження домінантної присутності ліричного начала в творі.
Аннотация к работе
Звернуто увагу на специфіку перемежування прозових глав віршами, виділено образ оповідача як ключового персонажа, простежено домінантну присутність ліричного начала в творі. Мозо дослідженнями скіфської доби та віднайден левський змінив назву на «Дума про степ», ням у 1971 році в районі Товстої могили додавши підзаголовок, який містив його влас (Дніпропетровська область) найвагомішої ар не жанрове визначення: «поема у про-хеологічної знахідки ХХСТОЛІТТЯ - золотої цар зі».Через деякий час автор вніс уточнення у ської прикраси - пекторалі. З останнім авторським ви є автором восьми поетичних збірок, перші три значенням варто погодитися, бо цей твір - з яких російськомовні. Мозолевський почав усі наукові розвідки і вірші писати по-українськи, повернувшись до глибин влас синкретичне утворення, настільки емоційне, перейняте сповідальною відвертістю, що йо му однаково властиві риси і епосу, і лірики. [9], то повість «Дума про степ» майже не розг «Дума про степ» має своєрідну композицій лядалася в літературознавчих дослідженнях, ну будову: експозиційний вступ, девятна оминула її в свій час і критика.