Сутність, причини та особливості прояву провідної функції тінізацїї – тіньового перерозподілу власності та влади в сучасних вітчизняних умовах. Необхідність і заходи з боротьби з даним негативним явищем в економіці держави. Оцінка його розповсюдженості.
Аннотация к работе
У той же час у звязку з недостатнім системним вивченням явища тіньової економіки, причин її існування та розвитку потребують подальшого вивчення, зокрема, причини системної сталості тінізації перерозподілу власності та влади, що є тіньовою складовою системних суспільних реформ, їх особливості за сучасних умов. Наявність закономірного відтворення інтегрованого тіньового механізму перерозподілу власності та влади обумовлена особливим способом модернізації суспільства, що обєктивно відтворює тінізаційне протиріччя «центр - периферія», а також синкретизм (гібридизацію) власності та влади як особливих рис суспільства незавершеної модернізації [1, с. Накопичення трендів незавершеної модернізації чи архаїзації розподіляються у біполярній структурі таким чином: в елітних адміністративно-економічних структурах накопичуються гібридизовані та інтегровані щодо власності та влади модернізаційні тенденції, витоки яких у значній мірі нівелюють, пригнічують системні традиційні цінності вітчизняного суспільства, відриваються від них, що є потужним тінізацій - ним чинником. Важливе значення для дослідження сутності процесів тіньового гальмування, особливого обмеження потенціалу істеблішменту країни для проведення реформ має визначення існування та домінуючого впливу однієї з провідних функцій, одночасно провідної її категорії в системі логіко-категоріального апарату - категорії тіньового перерозподілу власності та влади. До декомпозиції головних спеціальних причин існування перманентного тіньового перерозподілу власності та влади слід віднести: 1) обмеженість внутрішніх і зовнішніх джерел інвестицій у створення нових активів, як легітимних засобів економічного зростання, перерозподілу власності та влади, натомість наявність великого потенціалу системної корупції, тіньових схем діяльності, досвіду їх застосування та «підготовленого» для їх використання персоналу; 2) відсутність системного переформатування інституційних структур в суспільстві для стратегічного забезпечення джерел внутрішнього інвестування і легального перерозподілу власності та влади, розбудови ринку масового споживання і високого рівня платоспроможності населення, залучення до нього найширших прошарків населення, диверсифікації джерел інвестування з паразитарного захоплення власності на ринково-конкурентні ресурси інвестування; 3) наявність стійких переваг «ціни» застосування схем тіньового перерозподілу влади та власності, порівняно з «ціною» легітимного забезпечення конкурентної першості; 4) відсутність повноцінного стратегічного «горизонту» інвестування, що унеможливлює застосування інвестування - нагромадження в якості знаряддя конкуренції, що обумовлено явищем синкретизму, гібридизації влади та бізнесу, у звязку з чим привязки часового горизонту діяльності бізнесу до циклу (каденції) перебування політичних команд при владі; 5) наявність консервативної базової історичної інституційної матриці, що обумовлює першість перерозподільчих процесів, натомість обмеження бізнес-інвестування та нагромадження; 6) існування потужного інституційного неоімперського тиску (як зовнішнього, так і внутрішнього) на економічні структури країни з метою їх подальшої деградації, архаїзації та тінізації.
Список литературы
тіньовий економіка власність
1. Предборський В.А. Теорія тіньової економіки в умовах трансформаційних процесів: [моногр.] / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
2. Свідзинський А.В. Синергетична концепція культури / А.В. Свідзинський. - Луцьк, 2008. - 695 с.
3. Предборський В.А. Перманентне відтворення основної функції тінізаційних процесів / В.А. Предборський // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. Науково-дослідного економічного ін - ту Мін-ва економіки України. - К., 2015. - Вип. 3. - С. 3-7.
4. Окара А. Усе в нас вийде! / А. Окара // Дзеркало тижня. - 2005 (5 лют.). - С. 4.