Вивчення перебігу і клінічних проявів первинної та вторинної аменореї залежно від віку та статевого розвитку у дівчат-підлітків. Дослідження функціонального стану гіпофізарно-яєчникової системи за даними вмісту гонадотропних та статевих гормонів.
Аннотация к работе
Порушення статевого дозрівання дівчат відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні репродуктивної та генеративної функцій в майбутньому (Ю.О. Аменорея, як найбільш виражене порушення статевого дозрівання, супроводжується глибокими змінами регуляторних механізмів нейроендокринної системи та є однією з актуальних проблем сучасної гінекології внаслідок прямого звязку з безплідністю і складає 30% від загальної кількості гінекологічних захворювань у підлітковому віці (І.Б. В сучасній літературі існують суперечливі дані щодо гонадотропного впливу на яєчники при аменореї у дівчат. Особливо актуальними є рання діагностика, лікування та профілактика аменореї, починаючи з підліткового віку, оскільки відновлення репродуктивної функції у хворих з аменореями є надзвичайно важливим для забезпечення здорового материнства в майбутньому (С.О. Розкрито нові аспекти патогенетичних механізмів розвитку первинної аменореї, в основі яких лежить знижена секреція гонадотропних та статевих гормонів на тлі підвищеного рівня соматотропного гормону гіпофізу, що можна вважати провідною ланкою у виникненні порушень статевого та фізичного розвитку у дівчат в період становлення репродуктивної функції.Обстежуваних було розподілено на наступні групи: І групу складали 80 дівчат-підлітків з первинною аменореєю центрального генезу, ІІ групу - 88 дівчат-підлітків з вторинною аменореєю центрального генезу. При детальному вивченні катамнезу виявлено, що під час вагітності та пологів у матерів, обстежених пацієнток 48 (60,2%) дівчат із первинною аменореєю народились недоношеними, 33 (42,0%) дівчини перенесли асфіксію інтранатально та у 11 (14,0%) були травми під час пологів. У дівчат з вторинною аменореєю відмічено, що недоношеними народились 32 (36,3%) дівчини, що удвічі менше, ніж при первинній аменореї. Так, ДШМ у дівчат І групи коливається від 20,3±1,2 мм до 21,8±0,6 мм, що достовірно відрізняється від цього показника у дівчат ІІ групи - від 22,1±1,2 до 24,6±1,2 мм (р<0,05), що також свідчить про відсутність росту шийки матки і порушення співвідношення ДТМ/ДШМ (2:1), як у здорових дівчат віком 17-18 років. ШТМ у дівчат І групи становила від 24,3±1,8 мм в 14 років до 31,5±1,5 мм в 18 років і хворих ІІ групи - від 25,4±1,2 мм (14 років) до 34,1±1,7 мм (18 років), що значно менше, ніж у здорових дівчат - від 33,1±1,5 до 41,0±1,0 мм (р<0,05) у вікових групах 14-18 років і свідчить про відсутність збільшення тіла матки в ширину з віком, коли притаманна грушоподібна форма тіла матки.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання з оптимізації методів діагностики та лікування первинної та вторинної аменореї у дівчат-підлітків залежно від вираженості клінічних проявів, функціонального стану системи гіпофіз-яєчники-матка та структурно-функціональних особливостей кісткової тканини в період становлення репродуктивної функції. Статевий та фізичний розвиток дівчат-підлітків з первинною аменореєю характеризується клінічним проявом функціональної затримки статевого дозрівання та астенічною будовою тіла, високорослістю з тенденцією до формування євнухоїдних пропорцій тіла. Анатомо-функціональна особливість зрілості тіла матки у переважної більшості здорових дівчат (93,8%) в період становлення репродуктивної функції характеризується зміною форми тіла матки від циліндричної в пубертаті до грушоподібної не раніше 18-річного віку. У дівчат з первинною аменореєю за даними ультрасонографії наявне зменшення довжини тіла матки, починаючи з 14-річного віку, та значне відставання від відповідних показників у здорових дівчат, що може бути критерієм для призначення коригуючої терапії. У дівчат з первинною та вторинною аменореєю центрального генезу відмічено монотонно низький вміст гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ) в крові на тлі зниженого рівня статевих гормонів (естрадіолу, прогестерону) та підвищеної концентрації соматотропного гормону.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання з оптимізації методів діагностики та лікування первинної та вторинної аменореї у дівчат-підлітків залежно від вираженості клінічних проявів, функціонального стану системи гіпофіз-яєчники-матка та структурно-функціональних особливостей кісткової тканини в період становлення репродуктивної функції.
На становлення менструальної функції в період пубертату суттєво впливають перинатальні фактори у матерів (недоношеність - 60,2%, гіпоксія - 42,0%), патологічний преморбідний фон (дитячі інфекційні хвороби - 77,5%, хронічний тонзиліт -43,7%, гострі респіраторні інфекції - 64,2%), захворювання кишково-шлункового тракту - 40,2% та дисфункції щитовидної залози - 23,1%.
Статевий та фізичний розвиток дівчат-підлітків з первинною аменореєю характеризується клінічним проявом функціональної затримки статевого дозрівання та астенічною будовою тіла, високорослістю з тенденцією до формування євнухоїдних пропорцій тіла. Стан фізичного розвитку у дівчат з вторинною аменореєю знаходиться в межах вікової норми.
Анатомо-функціональна особливість зрілості тіла матки у переважної більшості здорових дівчат (93,8%) в період становлення репродуктивної функції характеризується зміною форми тіла матки від циліндричної в пубертаті до грушоподібної не раніше 18-річного віку. У дівчат з первинною аменореєю за даними ультрасонографії наявне зменшення довжини тіла матки, починаючи з 14-річного віку, та значне відставання від відповідних показників у здорових дівчат, що може бути критерієм для призначення коригуючої терапії.
У дівчат з первинною та вторинною аменореєю центрального генезу відмічено монотонно низький вміст гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ) в крові на тлі зниженого рівня статевих гормонів (естрадіолу, прогестерону) та підвищеної концентрації соматотропного гормону. Знижений рівень естрогенів та секреції гонадотропінів з підвищеним вмістом соматотропіну, починаючи з пубертату, є провідною ланкою у виникненні аменореї.
У 34,7% дівчат з первинною аменореєю спостерігається остеопенічний синдром: серед 15-річних - у 44,4%, 16-річних - у 29,4%, 17-річних - у 40,0% та 18-річних - у 25,0%. Встановлено позитивний звязок між вмістом прогестерону та показником широкосмугового ослаблення ультразвуку (r = 0,56; p = 0,029), який характеризує якість кісткової тканини, що може свідчити про остеопротекторну роль даного гормону. У дівчат з вторинною аменореєю не виявлено достовірних асоціацій між рівнем статевих гормонів та показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини, який у них не відрізняється від показників контрольної групи.
Комплексне лікування із застосуванням циклічної гормональної терапії, яка включає насичення організму естрадіолом з наступним призначенням мікронізованого прогестерону, в комбінації з препаратом кальцію, вітаміну D та мікроелементами (кальцемін) сприяє поліпшенню якості кісткової тканини, збільшенню її міцності у дівчат з первинною (у 14-15 річних - на 9,5%, у 16-18 річних - на 8,1%) та вторинною аменореєю (у 14-15 річних - на 4,8%, у 16-18 річних - на 4,2%).
Негормональна стимулююча терапія ефективна у 18,0% дівчат з первинною та 31,8% хворих із вторинною аменореєю. Використання циклічної гормональної терапії ефективне у 88,0% дівчат-підлітків з первинною та у 95,0% з вторинною аменореєю центрального генезу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою зниження частоти патології пубертатного періоду дівчата, які народилися недоношеними та які перенесли асфіксію чи травму під час пологів, потребують постійного спостереження педіатрів та лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку як група високого ризику розвитку порушень становлення репродуктивної функції в періоді пубертації.
Всім дівчатам, які мають порушення менструальної функції за типом первинної та вторинної аменореї центрального генезу, необхідно проводити комплексне гормональне обстеження (кольпоцитологія, вміст в крові Е2, П, ЛГ, ФСГ, Т, СТГ - за показаннями), УЗД органів малого таза, остеоденситометричний контроль (один раз на рік), оскільки вони є групою ризику щодо порушення розвитку матки та затримки формування піку кісткової маси.
Дівчатам-підліткам з аменореєю центрального генезу без порушень розвитку внутрішніх статевих органів показана негормональна стимулююча терапія (циклічна вітамінотерапія, екстракт плаценти, ендоназальний йонофорез, інтраназальний електрофорез, гальванізація комірцевої зони), ефективність якої оцінюється за наявністю менструальноподібних кровотеч.
При встановленні відставання розвитку матки та наявності остеопенічного синдрому дівчатам-підліткам з аменореями показана стимулююча гормональна терапія, яка включає призначення Естрожелю протягом не менше 3 місяців щоденно дозою 1,5 мг 17-в-естрадіолу на добу в комбінації з препаратом кальцію, вітаміну D та мікроелементами (кальцеміном), які поліпшують якість кісткової тканини та збільшують її міцність, сприяють накопиченню кісткової маси та запобігають розвитку системного остеопорозу та його ускладнень в майбутньому.
Список литературы
Порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчаток пубертатного віку при гіпоестрогенії та можливі шляхи їх корекції // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Феникс, 1999. - С. 381-383 (співавт. Поворознюк В.В., Вовк І.Б.) - вивчення літератури, набір матеріалу.
Особливості гормонального гомеостазу і структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків з аменореями // Буковинський медичний вісник. - 2000.- № 2-3. - С. 30-33 (співавт. Вовк І.Б., Поворознюк В.В.) - підбір літератури, набір матеріалу, клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних.
Возрастные особенности гормональных взаимосвязей и развития внутренних половых органов у девочек периода полового созревания // Здоровье женщины. - 2002. - № 3(11). - С. 27-29 (соавт. Вовк И.Б., Петербургская В.Ф., Гаврилова И.В.) - вивчення літератури, підбір матеріалу для ендокринологічних досліджень, статистична обробка даних).
Современные подходы к назначению гормональной терапии у девушек-подростков с аменореями // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - № 1(10). - С. 39-42 (соавт. Вовк И.Б.) - клінічне обстеження хворих, розробка клініко-параклінічних критеріїв методу лікування.
Остеопороз: Эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение: Монография /Под ред. Н.А. Коржа, В.В. Поворознюка, Н.В. Дедух, И.А. Зупанца. - 2002. Глава 15. Костная ткань у девочек и подростков. Связь с половым и физическим развитием. - С. 124-143. (соавт. Поворознюк В.В., Вовк И.Б., Орлик Т.В., Клочко Э.Д.) - вивчення літератури, клінічне обстеження хворих із застосуванням УЗД, статистична обробка даних.
До питання про діагностику аменорей у дівчаток пубертатного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 6. - С. 102-111.