Розробка рекомендацій щодо корекції порушень адаптації у дітей із соціально дезадаптованих сімей. Особливості стану здоров’я, рівню фізичного розвитку дітей, які виховуються в соціально несприятливих умовах. Визначення змін вегетативного гомеостазу.
Аннотация к работе
Зростання кількості дітей в СДС вказує на ступінь дезорганізації родини і тенденції у сімейно-шлюбних відносинах, які є чутливими до суспільно-економічних процесів. Науково обґрунтувати та розробити практичні рекомендації щодо корекції порушень адаптації у дітей із СДС на підставі аналізу умов проживання, особливостей стану здоровя, фізичного розвитку, нервово-психічного стану, адаптаційних можливостей, вегетативного та нейромедіаторного забезпечення. Вивчити особливості стану здоровя, рівню фізичного розвитку дітей, які виховуються в соціально несприятливих умовах та проаналізувати взаємозвязок виявлених порушень та умов проживання дітей із соціально дезадаптованих сімей. Дослідити стан та визначити зміни вегетативного гомеостазу у дітей, які виховуються в соціально несприятливих умовах. Обєкт дослідження - діти з соціально дезадаптованих родин (діти з неповних сімей, соціальні сироти, діти, які перебували під опікою родичів, діти, які проживали в соціально неблагополучних сімях з батьками, які страждали на алкоголізм, наркоманію, були засуджені тощо).Група дослідження розподілилася таким чином: виховувалися в неповних сімях 40,6 % дітей, проживали в соціально неблагополучних сімях (СНБС) 32,1 %, були соціальними сиротами 17,8 % дітей, перебували під опікою родичів 9,1 %. Серед дітей в СДС лише 7,3 % мали окрему кімнату, 76,2 % мешкали в разом з іншими дітьми, 11,9 % - в одній кімнаті з батьками або іншими старшими членами родини. Окреме ліжко мали 68,0 % дітей із СДС, в інших випадках діти спали в одному ліжку з братом чи сестрою, або з іншими членами родини. Лише 12,6 % дітей із СДС мали зранку сніданок, 19,2 % отримували чотирьохразове харчування, гарячими обідами в школі були охоплені 85,8 % дітей. Середні показники розвитку за зростом серед хлопчиків із СДС мали 43,5±4,4 % дітей, за масою тіла - 48,4±4,5 %, (в групі порівняння 71,2±5,3 % та 64,4±5,6 % відповідно, p?<0,05), 34,6±4,3 % мали низькі та нижче середніх показники за ростом та 34,7±4,3% - за масою тіла (серед хлопчиків групи порівняння такі показники за зростом мали 10,9±3,6 % дітей та 6,7±2,9 % - за масою тіла (p<0,05).В дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі сучасної педіатрії - покращання стану здоровя та підвищення адаптаційних можливостей дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих сімях, шляхом розробки комплексу методів ранньої діагностики та патогенетичної терапії порушень вегетативного гомеостазу та психоемоційного стану. У більшості дітей із СДС нормальне функціонування організму забезпечувалося за рахунок більш високого, ніж в нормі, напруження регуляторних систем: у 54,3±3,4 % дітей реєструвалося недостатнє вегетативне забезпечення, 53,4±3,4 % мали напруження механізмів адаптації, стан незадовільної адаптації відмічався в 27,4±3,0 %, що було вірогідно частіше, ніж серед дітей групи порівняння (11,7±6,7 %, p?<0,001). Створений алгоритм діагностики порушень адаптації у дітей із СДС дозволяє на донозологічному етапі виявити індикатори та ступінь дезадаптації у дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих умовах, з метою забезпечення індивідуального вибору заходів корекції виявлених порушень. Запропоновано використовувати алгоритм діагностики порушень адаптації у дітей із соціально дезадаптованих сімей із визначенням його ступеня відповідно до інтервалу індексу дезадаптації (норма, втомленість, напруга адаптації, зрив адаптації) для застосування відповідних диференційованих заходів корекції. З огляду на тяжкість розладів адаптації дітям із соціально дезадаптованих сімей пропонується включення до комплексу реабілітації наступних препаратів нейрометаболічної та седативної дії: дітям, які за ІД відповідають інтервалу «напруга адаптації», призначати препарат Гліцисед сублінгвально по 0,1 г 3 рази на день протягом 4-х тижнів; якщо ІД відповідає інтервалу «зрив адаптації», окрім гліциседу призначається фолієва кислота по 0,005 г 1 раз на добу протягом місяця.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
В дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі сучасної педіатрії - покращання стану здоровя та підвищення адаптаційних можливостей дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих сімях, шляхом розробки комплексу методів ранньої діагностики та патогенетичної терапії порушень вегетативного гомеостазу та психоемоційного стану.
1. Виявлено, що для дітей із СДС характерне підвищення рівня поширеності хвороб (5 424,6/1000 проти 2 136,4/1000, р<0,05), висока частота патології органів дихання (97,6,6±3,3 %), травлення (90,4±1,9 %), ЛОР-органів (64,0±3,2 %), ендокринної (53,4±3,4 %) та нервової системи (37,0±3,3%), порушень психіки та поведінки (25,6±8,7), висока частота дисгармонійності фізичного розвитку (63,0±3,3 %), що перевищує дані показники дітей групи порівняння (p?<0,01). Основними провокуючими факторами виступають несприятливі умови проживання, нераціональне харчування, тривале перебування дітей поза домівкою без батьківського нагляду.
2. Визначено, що у дітей із СДС має місце підвищення активності симпатичного відділу ВНС; більшість дітей (54,3±4,6 %) мали вихідну симпатикотонію (проти 32,9±3,2 %, p?<0,03), 29,2±5,37 % мали вихідну ваготонію; вихідну ейтонію мали тільки 16,4±6,2 %, що було вірогідно менше, ніж в групі порівняння (55,7±7,9 %, p?<0,001). У більшості дітей із СДС нормальне функціонування організму забезпечувалося за рахунок більш високого, ніж в нормі, напруження регуляторних систем: у 54,3±3,4 % дітей реєструвалося недостатнє вегетативне забезпечення, 53,4±3,4 % мали напруження механізмів адаптації, стан незадовільної адаптації відмічався в 27,4±3,0 %, що було вірогідно частіше, ніж серед дітей групи порівняння (11,7±6,7 %, p?<0,001).
3. Порушення вегетативного та психоемоційного статусу у дітей із СДС проявляються високою частотою вегетативної дисфункції (26,1±2,9 %), гетерономності (63,0±3,3 %), зниженням працездатності (17,8±6,7 %), високим рівнем стресового стану (8,34±0,63 бали, проти 2,03±0,58 бали, р<0,05), високою частотою формування депресії (43,9±3,3 %), заниженою самооцінкою. При цьому існував прямий кореляційний звязок між систематичним фізичним насильством та ступенем психоемоційних розладів.
Для дітей із СДС характерно зниження вмісту ?-ендорфіну та серотоніну крові (р<0,05) із тенденцією до максимально низьких рівнів при формуванні пароксизмальної вегетативної недостатності (переважно за рахунок ?-ендорфіну), нейроциркуляторної дисфункції та депресії (переважно за рахунок серотоніну). Для дітей, які зазнали фізичного насильства, характерний дефіцит стрес-лімітуючих систем, що проявляється вірогідним зниженням вмісту ?-ендорфіну та серотоніну.
4. Створений алгоритм діагностики порушень адаптації у дітей із СДС дозволяє на донозологічному етапі виявити індикатори та ступінь дезадаптації у дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих умовах, з метою забезпечення індивідуального вибору заходів корекції виявлених порушень.
7. Проведення диференційованої корекції порушення адаптації дозволяє індивідуалізувати підхід до застосування реабілітаційних заходів у дітей із соціально дезадаптованих сімей, що призводить до підвищення їх адаптаційних можливостей (р<0,05), зменшення проявів психовегетативних розладів (р<0,05).
Практичні рекомендації
1. У дітей, які виховуються в соціально несприятливих умовах, доцільно проводити оцінку гармонійності фізичного розвитку, вегетативного та психоемоційного стану з метою своєчасної діагностики порушень адаптації та їх диференційованої корекції.
2. При проведенні скринінгових досліджень та в умовах медичного кабінету ДІЗ для оцінки психоемоційного стану доцільно використовувати метод кольорових виборів Люшера із розрахунком інтерпретаційних коефіцієнтів та дитячій опитувальник неврозів.
3. Дітям із соціально дезадаптованих сімей, які мають психовегетативні розлади, запропоновано проводити оцінку вмісту ?-ендорфіну та серотоніну крові, як маркерів формування психоемоційних та ідєаторних розладів.
4. Запропоновано використовувати алгоритм діагностики порушень адаптації у дітей із соціально дезадаптованих сімей із визначенням його ступеня відповідно до інтервалу індексу дезадаптації (норма, втомленість, напруга адаптації, зрив адаптації) для застосування відповідних диференційованих заходів корекції.
4. З огляду на тяжкість розладів адаптації дітям із соціально дезадаптованих сімей пропонується включення до комплексу реабілітації наступних препаратів нейрометаболічної та седативної дії: дітям, які за ІД відповідають інтервалу «напруга адаптації», призначати препарат Гліцисед сублінгвально по 0,1 г 3 рази на день протягом 4-х тижнів; якщо ІД відповідає інтервалу «зрив адаптації», окрім гліциседу призначається фолієва кислота по 0,005 г 1 раз на добу протягом місяця.
Основою для постановки на диспансерний облік та диспансерне спостереження дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих сімях, неврологом та психологом, проведення запропонованої програми немедикаментозної та медикаментозної корекції є дані алгоритму, які відповідають значенню «напруга адаптації» та «зрив адаптації».
Дітям, які мають показник індексу дезадаптації, що відповідає інтервалу «норма», доцільно проводити профілактичну психотерапію за індивідуальними та груповими методиками. Дітям, індекс дезадаптації яких відповідає інтервалу «втомленість» доцільно застосовувати немедикаментозні засоби корекції з обовязковим застосуванням психотерапії.
Огляд дитини неврологом, психологом та лікарем педіатром доцільно проводити не рідше 1 разу на 6 місяців.
Перелік публікацій за темою дисертації
1. Резнікова А.Л. Резерви щодо подальшого зниження малюкової смертності в Луганській області / А.Л. Резнікова, В.В.Соннов, Н.А. Бєлих // Український медичний альманах. - 2004. - № 1 - С. 83-85. (Провела аналіз причин малюкової смертності за даними статистичної документації, статистично опрацювала отримані дані).
2. Резнікова А.Л. Клініко-діагностичні особливості стану здоровя дітей з малозабепечених сімей/ А.Л. Резнікова, В.В. Соннов, Н.А. Бєлих // Український медичний альманах. - 2004. - № 1. - С. 85-86. (Проаналізувала поширеність хвороб та показники фізичного розвитку обстежених дітей за даними медичної документації, статистично опрацювала отримані дані).
3. Резнікова А.Л. Йоддефіцитні захворювання у дітей України та Луганської області / А.Л. Резнікова, В.В. Соннов, Н.А. Бєлих // Український медичний альманах. - 2004. - № 1. - С. 86-88. (Проаналізувала стан розповсюдженості йоддефіцитрних захворювань серед обстежених дітей із СДС за даними медичної документації, статистично опрацювала отримані дані).
4. Ершова И.Б. Состояние здоровья детей из социально дезадаптированных семей, проблемы их личностного развития / И.Б. Ершова, Н.А. Белых // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 6. № 8. - С. 135-137. (Проаналізувала показники фізичного розвитку та поширеності хвороб серед обстежених дітей за даними медичної документації, статистично опрацювала отримані дані).
5. Бєлих Н.А. Особливості стану здоровя дітей з соціально дезадаптованих сімей: медичні та соціальні проблеми / Н.А. Бєлих // Современная педиатрия. - 2005. - Т. 4. - № 13. - С. 16-18. (Робота виконана самостійно).
6. Бєлих Н.А. Особливості стану здоровя дітей в соціально дезадаптованих сімях / Н.А. Бєлих // Матеріали науково-практичної конференції «Медико-соціальні проблеми дитячого віку». - Тернопіль. - 12-14 квітня 2007. - «Укрмедкнига» - С. 20-22. (Робота виконана самостійно).
7. Бєлих Н.А. Особливості фізичного розвитку та стану здоровя дітей з соціально дезадаптованих сімей / Н.А. Бєлих // Матеріали IV Конгресу педіатрів України. 17-19 жовтня 2007 року. - Київ. - ПАГ. - 2007. - № 4. - С. 8. Робота виконана самостійно.
8. Бєлих Н.А. Особливості психоемоційного статусу дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих сімях / Н.А. Бєлих // Современная педиатрия. - 2008. - Т. 1. -№ 18. - С. 23-27. Робота виконана самостійно.
9. Бєлих Н.А. Особливості вегетативного та психоемоційного статусу дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих сімях / Н.А. Бєлих // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблемні питання патології у дітей та підлітків». Тернопіль. - 3-4 квітня 2008. - Тернопіль. - «Укрмедкнига» - С. 86-88. (Робота виконана самостійно).
10. Бєлих Н.А. Особливості стану здоровя дітей з соціально дезадаптованих сімей (огляд літератури) / Н.А. Бєлих // Современная педиатрия. - 2008. - Т. 2 № 19. - С. 174-177. (Робота виконана самостійно).
11. Єршова І.Б. Вплив екологічних факторів на адаптацію дітей та метаболізм гомоцистеіну / І.Б. Єршова, Т.В. Ширіна, О.М. Кунєгіна, Л.І. Гавриш, Н.А. Бєлих, Г.О. Мочалова // Здоровье ребенка. - 2007. - № 5 (8). - С. 55-57. (Проаналізувала поширеність хвороб серед дітей із СДС, статистично опрацювала отримані дані).
12. Бєлих Н.А. Оцінка соціально-психологічної адаптації та нейровегетативного забезпечення дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих сімях / Н.А. Бєлих // Здоровье ребенка. - 2008. - Т. 3 № 12. - С. 46-50. Робота виконана самостійно.