Клінічний перебіг захворювань твердих тканин зубів та тканин пародонта у дітей з хронічними гастродуоденітами (ХГД) в залежності від характеру секреторної функцій шлунку. Стан системи карієсрезистентності у дітей з ХГД в залежності від кислотності у роті.
Аннотация к работе
Стан стоматологічного здоровя дітей на сучасному етапі характеризується зростанням питомої ваги факторів ризику формування і прогресування хвороб твердих тканин зубів та пародонта, а також значною поширеністю цих захворювань. Розповсюдженість захворювань тканин пародонта, зокрема, хронічного катарального гінгівіту, серед дітей віком 12-15 років становить 70-80%, сягаючи в окремих регіонах 95-98%, а зубощелепних аномалій у дітей та підлітків віком 7-18 років перевищує 60,0% (Деньга О.В., 2000; Леонтьєв В.К., 2000; Сунцов В.Г., Леонтьєв В.К., Дістель В.А., Вагнер В.Д., 2001; Хоменко Л.О., Кононович О.І., Шматко В.І. та ін., 2007). Враховуючи вищенаведене, набуває особливої актуальності пошук нових підходів до створення індивідуалізованих програм профілактики стоматологічних захворювань у дітей з хронічними гастродуоденітами і порушеннями моторної та секреторної функцій шлунку на підставі виявлення, зменшення чи усунення негативного впливу факторів ризику на стан стоматологічного здоровя. Мета дослідження - підвищення рівня стоматологічного здоровя у дітей з хронічними захворюваннями верхнього відділу травного каналу шляхом створення індивідуалізованих програм діагностики, профілактики та лікування, що передбачають зменшення негативного впливу факторів ризику. Вивчити вплив патогенетично обґрунтованих індивідуалізованих схем профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей з хронічними гастродуоденітами та функціональними розладами шлунку на стан стоматологічного здоровя дітей та ефективність впровадження в практичну охорону здоровя.Відповідно до задач дослідження було обстежено 120 дітей віком від 6 до 15 років (58 хлопчиків, 62 дівчинки) з верифікованим діагнозом ХГД та ФРШ (хронічний гастродуоденіт, порушення моторної та секреторної функцій шлунку), які знаходилися на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні ДКЛ №9 Подільського району м. За критичний показник РНРР, що з високою ймовірністю сприяє зниженню рівня стоматологічного здоровя дітей, прийнято значення [РНРР 6,2] без ФРШ; другу - 18 дітей (19,8%), 11 хлопчиків та 7 дівчаток з [РНРР> 6,2] та порушеннями моторної та секреторної функцій шлунку; третю - 25 осіб (27,5%), 12 хлопчиків та 13 дівчаток з [РНРР< 6,2] без ФРШ; четверту - 20 дітей (22%), 10 хлопчиків та 10 дівчаток з [РНРР< 6,2] та ФРШ. Для визначення ефективності проведення лікувально-профілактичних заходів пацієнти були розподілені на дві групи - основну лікувальну (ОЛГ - 80 осіб) та контрольну лікувальну (КЛГ - 40 осіб) дітей. У дітей, які мали [РНРР< 6,2], додатково застосовували ополіскувачі, до складу яких входять речовини, що нейтралізують низькі значення РН ротової рідини („Oral-B advantage”, „Oral-B tooth and gum care”). В якості екзогенної медикаментозної профілактики дітям ОЛГ диференційовано застосовували аплікації „Tooth Mousse” та „Paste Plus” (GC, Японія) з використанням індивідуальних кап: дітям ОЛГ1 - аплікації „Tooth Mousse” двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів, на 30 хвилин, 1 курс на рік; пацієнтам ОЛГ2 - за аналогічним алгоритмом, 2 курси на рік; дітям ОЛГ3 - аплікації „Paste Plus” двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів на 30 хвилин, 1 курс на рік; пацієнтам ОЛГ4 - за аналогічним алгоритмом, 2 курси на рік.У дисертації представлене клінічне обґрунтування вирішення актуального для стоматології завдання - підвищення рівня стоматологічного здоровя у дітей з ХГД та ФРШ (порушеннями моторної та секреторної функцій) шляхом створення індивідуалізованих схем діагностики, профілактики та лікування що передбачає зменшення негативного впливу факторів ризику. Виявлені найбільш вагомі фактори ризику, що зумовлюють формування стоматологічних захворювань у дітей з хронічними захворюваннями верхнього відділу травного каналу в різні вікові періоди розвитку: в анте-пре-і інтранатальних періодах розвитку - загострення хронічних захворювань у матері під час вагітності (64,0±4,3)%, гістози (48,3±4,5)%, шкідливі звички матері (46,7±4,5)%, недоношеність та незрілість (41,7±4,5)%, висока поширеність та активність карієсу у батьків (44,2±4,5)%; у період новонародженості - прийом антибіотиків і кортикостероїдів (69,2±4,2)% з приводу гострих захворювань (58,3±4,5)% та кризових станів (41,7±4,5)%, рентгенологічні обстеження (30,8±4,2)%; впродовж першого року життя - раннє штучне (37,5±4,4)% та нераціональне вигодовування (37,5±4,4)%, синдром диспепсії (25,8±3,9)%; в періоді подальшого розвитку порушення строків і послідовності прорізування зубів (47,5±4,5)%, раннє прорізування (26,7±4,0)% зубів, асоційовані хронічні захворювання органів травлення та інших органів і систем (в середньому 2,77 у однієї дитини), висока питома вага шкідливих звичок (в середньому 3,66 у однієї дитини), диспропорцій будови присінку (53,3±4,5)%, аномальне прикріплення вуздечок губ (37,5±4,4)% та язика (38,3±4,4)%, аномалії положення зубних рядів та окремих зубів. Наявність ХГД супровод