Особливості стану системи гемостазу, морфофункціональні зміни еритроцитів, порушення толерантності до глюкози при гіпертонічній хворобі у хворих різного віку, шляхи корекції - Автореферат

У вітчизняній та закордонній літературі останніх років досить докладно висвітлюються різні аспекти синдрому розладів клітинних функцій при захворюваннях системи кровообігу, які свідчать про те, що значна роль в патогенезі ГХ та її ускладнень належить порушенню реологічних властивостей крові і мікроциркуляторним розладам внаслідок патології клітинних мембран, зокрема еритроцитів (Коркушко О.В., Коваленко А.Н., 1988, Heard G.A., 1994, Грицюк А.И., Амосова Е.Н., Грицюк И.А., 1994). Стан фізико-хімічних властивостей еритроцитарних мембран є чутливим та інформативним індикатором порушення кровообігу (Мардарь А.И., Владковский И.К. и др., 1988, Постнов Ю.В., 1993), що визначає важливість дослідження ролі морфо-функціональних змін еритроцитів у патогенезі метаболічного синдрому у хворих на ГХ. Дисертаційна робота „Особливості стану системи гемостазу, морфофункціональні зміни еритроцитів, порушення толерантності до глюкози при гіпертонічній хворобі у хворих різного віку, шляхи корекції” виконана у відповідності з тематикою в рамках науково-дослідної роботи, яка виконується на кафедрі госпітальної терапії та клінічної фармакології “Стан системи гемостазу та метаболічні зміни при деяких захворюваннях внутрішніх органів і патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування хворих різного віку” і є складовою частиною НДР Буковинської державної медичної академії (державний реєстраційний №0199U001757). Вивчити стан толерантності до глюкози у хворих на ГХ в залежності від стадії захворювання та віку хворих за результатами оцінки глікемічної кривої у ході тесту толерантності до глюкози (ТТГ); Визначити інтенсивність процесів вільнорадикального окислення ліпідів крові, стан деяких протирадикальних систем, спектр ліпопротеїнів крові та сироватковий рівень сечової кислоти у хворих на ГХ І та ІІ стадій різного віку за нормальної (НТГ) та порушеної толерантності до глюкози (ПТГ).У всіх хворих проведено комплексне обстеження у вигляді загально-клінічних, лабораторно-інструментальних досліджень та додаткових біохімічних методів дослідження, спрямованих на вивчення інтенсивності вільнорадикального окислення ліпідів, стану захисних протирадикальних систем, а також морфо-функціональних властивостей еритроцитів (здатності еритроцитів до деформації, вязкісного показника еритроцитарної суспензії та пероксидної резистентності еритроцитів). Згідно за результатами коагулометричних та біохімічних досліджень, у хворих на ГХ ІІ стадії з ПТГ сумарна фібринолітична активність плазми крові зменшувалась відносно контролю на 20,6% (p <0,05, n = 28), що було зумовлено різким пригніченням ферментативного фібринолізу, тоді як інтенсивність неензиматичного лізису фібрину, навпаки, на 41,7% (p <0,02, n = 28) перевищувала контрольні показники. Для всіх хворих на ГХ ІІ стадії характерним було підвищення інтенсивності лізису низькомолекулярних білків, але за нормальної реакції на глюкозне навантаження цей показник перевищував контрольні величини на 34,7% (p <0,05, n = 20), тоді як у хворих з порушенням толерантності до глюкози лізис азоальбуміну зростав в 1,7 рази (міжгрупова різниця при цьому була достовірною). У всіх хворих на ГХ ІІ стадії зростав вміст у крові МА (на 33,4%, p <0,001, n = 38), проте у пацієнтів з ПТГ рівень у крові цього продукту ліпопероксидації був на 33,9% (p <0,001, n = 28) більше, ніж у хворих з нормальною реакцією на цукрове навантаження. Якщо в цілому по групі 2 вміст у крові відновленого глутатіону від даних осіб контрольної групи не відрізнявся, то в групах хворих 2А і 2В спостерігались протилежні зміни цього показника: у пацієнтів з НТГ кількість у крові цього найважливішого внутрішньоклітинного антиоксиданта збільшувалась майже в 2 рази, а у хворих з ПТГ, навпаки, рівень ВГ зменшувався відносно контролю на 24,7% (p <0,05, n = 28) та становив величини, на 62,0% (p <0,001, n = 28) нижчі, ніж у пацієнтів групи 2А.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У хворих на ГХ за прогресування синдрому метаболічних порушень (зниження толерантності до глюкози, дисліпідемії, гіперурикемії) наростає ступінь розладів в системі гемостазу, морфофункціонального стану клітин крові (еритроцитів, тромбоцитів), що посилює розлади мікроциркуляції та сприяє погіршенню тканинного метаболізму;

2. За прогресування ГХ у хворих різних вікових категорій (особливо в осіб похилого віку) знижується деформабельність та пероксидна резистентність еритроцитів, збільшується відносна вязкість еритроцитарної суспензії, порушується інсулінзвязуюча функція еритроцитів;

3. У хворих зрілого та похилого віку на ГХ ІІ стадії розлади в системі гемостазу: пригнічення ферментативного фібринолізу, протизгортаючої здатності крові прогресують при зниженні толерантності до глюкози;

4. Зміни структурно - функціонального стану еритроцитів у хворих на ГХ з метаболічними порушеннями визначаються на фоні пригнічення активності захисних протирадикальних систем (глутатіону та супероксиддисмутази) і накопичення малонового альдегіду-кінцевого продукту процесів вільнорадикального окиснення ліпідів;

5. У хворих на ГХ з порушеною толерантністю до глюкози інгібітор ангіотензинконвертуючого ферменту (едніт) сприяє відновленню ферментативного фібринолізу, протизгортаючої здатності крові, фібриназної та колагенолітичної активності крові, значно підвищує здатність еритроцитів до деформації, однак не змінює плазмовий рівень фібриногену, інтенсивність протеолізу, вміст у крові відновленого глутатіону;

6. Застосування сорбогелю в комплексі з еднітом у хворих на ГХ похилого віку призводить до вирівнювання ліпідного спектру через збільшення рівня ЛПВЩ, нормалізує вміст в крові сечової кислоти, сприяє збільшенню активності глутатіонзалежних ферментів.

1. Каушанська О.В. Компоненти метаболічного синдрому у хворих з артеріальною гіпертензією // Лікарська справа. - 2001. - №2. - С. 77-80.

2. Каушанська О.В., Коломоєць М.Ю. Порівняльна антигіпертензивна ефективність, переносимість, безпечність едніту (еналаприлу) та каптопресу у хворих на мяку та помірну артеріальну гіпертензію // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5., №1. - С. 65-69.

3. Каушанська О.В. Показники морфофофункціонального стану еритроцитів у хворих на артеріальну гіпертензію різного ступеню важкості в динаміці лікування еднітом // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, №1. - С. 45-47.

4.Каушанська О.В., Коломоєць М.Ю., Андрусяк О.В. Інгібітори АПФ, блокатори ангіотензинових рецепторів - досвід, проблеми, перспективи // Український терапевтичний журнал. - 2001. - Т. 3., №2. - С. 33-37.

5. Коломоєць М.Ю., Каушанська О.В. Вплив застосування ентеросорбента “Сорбогель” на ліпідний обмін у хворих на гіпертонічну хворобу // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. - вип. 10, книга 3. - 2001. - С. 601-605.

6. Пат. Спосіб лікування гіпертонічної хвороби. - Каушанська О.В., Коломоєць М.Ю. - №38048 А, Заявл. 22.05.2000, Опубл. 15.05.2001, Бюл. №4. - С. 2-4.

7. Коломоєць М., Каушанська О. Вплив едніту на процеси ліпопероксидації та антиоксидантної системи організма у хворих на гіпертонічну хворобу // Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 34-35.

8. Каушанська О.В. Вплив едніту на деякі показники протиоксидантної системи та морфофункціональний стан еритроцитів у хворих на гіпертонічну хворобу // Наукова конференція студентів і молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю. - Київ, 2000. - С. 121. гіпертонічний гемостаз еритроцит

9. Каушанська О.В. Вплив комбінованого лікування еднітом та сорбогелем на перебіг артеріальної гіпертензії // ІІІ республиканская научно - практическая конференция “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов. - Харьков, 2001. - С. 142-143.

10. Коломоєць М.Ю., Каушанська О.В. Кластер факторів метаболічного синдрому у осіб із артеріальною гіпертензією // VI зїзд Всеукраїнського лікарського товариства. - Українські медичні вісті. - 2001. - Т. 4., №1. - С. 47.

11. Шоріков Є.І., Каушанська О.В. Використання препарату Сорбогель в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім ураженням печінки // ІІ Національний зїзд фармакологів України “Фармакологія 2001 - крок у майбутнє”. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 286.

12. Kaushanskaya E.V., Andrusyak A.V. Comparative antihypertensive efficacy, enalapril and captopril tolerance, safety in patients with mild and moderate arterial hypertension // 13th Asian pacific congress of cardiology. - Philippines. - 2001. - P. 87.

Размещено на .ru