Дослідження історії становлення законодавчої техніки в Українській Радянській Соціалістичній Республіці в контексті кодифікації законодавства 1956-1980-х років. Можливість здійснення правових реформ в Україні. Правила і засоби законодавчої техніки.
Аннотация к работе
Опрацьовування історії вітчизняної законодавчої техніки сприяє недопущенню помилок при створенні нових законів та систематизації законодавства, є підґрунтям удосконалення законів та їх ефективної реалізації. За радянських часів склалася ґрунтовна наукова база та практика застосування законодавчої техніки. Втім на процес її становлення в радянський період суттєвий вплив здійснило панування тоталітарного режиму. Це виявилося у теоретичних підходах до розуміння різних аспектів законодавчої техніки, у тому числі абсолютизації її інструментальної ролі, а також у практиці застосування правил і засобів законодавчої техніки. Саме тому наукові та практичні здобутки радянського періоду в сфері використання законодавчої техніки потребують переосмислення в аспекті становлення сучасної України як правової держави.«віднесла до відання союзних республік законодавство про устрій судів союзних республік і прийняття цивільного, кримінального та процесуального кодексів» [1, с. Втім, як вірно зазначено у літературі, «основною особливістю другої кодифікації було посилення союзних начал, що означало ... посилення уніфікації законодавства» [2, с. Дійсно, видання Основ законодавства СРСР, яке лишалося у компетенції СРСР і на змісті яких ґрунтувалися кодекси союзних республік, абсолютизувало роль загальносоюзних актів і практично зводило нанівець значення законодавства союзних республік, хоча, відповідно до Конституції (Основного Закону) УРСР (1978 р.), Верховна Рада УРСР формально проголошувалася єдиним законодавчим органом [3]. Перш ніж розглянути проблеми застосування законодавчої техніки при проведенні кодифікації УРСР 1956-1980-х рр., враховуючи підвищену роль загальносоюзних нормативних актів у становленні законодавства УРСР, слід зазначити, що внаслідок здійснення кодифікації законодавства СРСР у цей період було прийнято низку нормативних актів, які можна обєднати у такі групи залежно від їх значення і місця в системі законодавства СРСР: 1) загальносоюзні акти: основи законодавства Союзу РСР і союзних республік; загальносоюзні акти, які регулювали найбільш важливі питання державного ладу (Закон «Про Раду Міністрів СРСР» і ін.), кодекси СРСР (Митний кодекс СРСР і ін.), статути й ін.; 2) республіканські акти, у тому числі кодекси Української РСР тощо. Позитивними рисами проведення кодифікації законодавства УРСР 1956-1980-х рр. було те, що прийнято ряд кодифікованих актів, розробка яких характеризувалася застосуванням правил і засобів законодавчої техніки на вищому рівні (порівняно з їх застосуванням при здійсненні кодифікації 1920-х рр.), сформовано ряд нових галузей законодавства та ін.Крім того, можна підкреслити, що Глава ІІ Особливої частини, яка визначала відповідальність за вчинення злочинів проти соціалістичної (пізніше - державної і колективної) власності, розташована попереду глав, які передбачали відповідальність за злочини проти життя, здоровя, свободи і гідності особи, проти політичних і трудових прав громадян і ін. У КК 1960 р. були випадки недоцільного застосування відсилок у статтях Особливої частини на норми, регламентовані у його Загальній частині. [13] (далі - ЦК 1963 р.), фактично був кодексом не приватного права, а публічного права, про що свідчать закріплені у ньому відповідні юридичні конструкції норм і інститутів права, які є проявами одержавлення практично всіх сфер суспільного життя. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА 21 ження» - законодавець визначив завдання, відносини, що регулювалися цим Кодексом, загальні положення щодо осіб (громадян та юридичних осіб), угод, представництва і довіреності, позовної давності, що забезпечило єдність змісту цивільно-правових норм, які були закріплені у цьому акті. Так, у цьому кодексі був сконструйований Розділ ІІ «Право власності», на відміну від розділу, що мав назву «Речове право», який був сформульований у ЦК 1922 р., у якому як один із елементів його структури була створена глава І.процесуального кодексів Української РСР» від 09.12.1963 р., а також укази, в яких був затверджений перелік законодавчих актів Української РСР, які втрачають чинність у звязку з введенням зазначених кодексів і ін. Як суттєвий недолік у застосуванні правил і засобів законодавчої техніки, який відобразився на якості законів, у тому числі кодексів, можна назвати занадто часте внесення змін до них. Це було зумовлено переважно недостатнім ступенем врахування як існуючого соціального, економічного та інших станів, так і прогнозів суспільного розвитку, закріпленням протиправних, хоча і законних, засобів досягнення цілей законів, що знижувало ступінь його позитивної ефективності. Крім того, зміни до законів, у тому числі до кодексів, вносилися указами Президії Верховної Ради Української РСР (яка здійснювала функції Верховної Ради Української РСР у період між її сесіями), що затверджувалися законами Української РСР. Інтенсифікація законодавчої діяльності в середині 1980-х років, яка великою мірою була зумовлена так званою «перебудовою», сприяла інтенсивнішому застосуванню правил і засобів закон
Список литературы
1.Історія держави і права України: Підруч.: У 2-х т. / [А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький, О.Л. Копиленко та ін.]; за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. - К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2003. - Т. 2. - 580 с.
2. Друга кодифікація радянського права // Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник-довідник / [Мироненко О.М., Римаренко Ю.І., Усенко І.Б. та ін.]; Мироненко О.М. (ред.). - К. : Либідь, 1997. - С. 183-185.
3. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки: Прийнята позачерговою сьомою сесією Верховної Ради Укр. РСР девятого скликання 20.04.1978 р. - К. : Політвидав України, 1979. - 46 с.
4. Основы уголовного законодательства Союза РСР и союзных республик / [Закон «Об утверждении Основ уголовного законодательства Союза РСР и союзных республик» от 25.12.1958 г.]. - М. : Госюриздат, 1960. - 24 с.
5.Кримінальний кодекс Української РСР: затвердж. Законом від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1961. - № 2. - Ст. 14.
6. Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України. Затв. Законом України від 24.03.1999 р. № 551-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 22-23. - Ст. 197.
7. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.) / Навроцький В.О. - К. : Атіка, 2001. - 272 с.
8. Коташевський О. Окремі недоліки нового Кримінального кодексу України / О. Коташевський // Право України. - 2002. - № 11. - С. 97-100.
9. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України / Хавронюк М.І. - К. : Істина, 2004. - 504 с.
10. Про внесення доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 18.11.1963 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1963. - № 48. - Ст. 677.
11. Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу Української РСР Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.01.1983 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1983. - № 4. - Ст. 50.
12. Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик / [Закон «Об утверждении Основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик» от 08.12.1961 г.] // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1961. - № 50. - Ст. 525.
13. Цивільний кодекс Української РСР / [Закон Української РСР «Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР» від 18.07.1963 р.] // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1963. - № 30. - Ст. 463.
14. Иоффе О.С. Новый Гражданский кодекс РСФСР / О.С. Иоффе, Ю.К. Толстой. - Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1965. - 447 с.
15. Про народне обговорення важливих питань державного життя Української РСР. Закон Української РСР від 04.06.1988 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1988. - № 24. - Ст. 587.
ЮРИДИЧНА НАУКА № 3/2014
24 ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
Дзейко Ж.О. Особливості становлення вітчизняної законодавчої техніки в радянський період у контексті кодифікації законодавства 1956-1980-х рр.
У статті проаналізовані особливості становлення вітчизняної законодавчої техніки в радянський період у контексті кодифікації законодавства 1956-1980-х років. Досліджено основні засоби і правила законодавчої техніки, які було використано для створення кодексів, що стосуються формулювання норм права, побудови структури, використання юридичної термінології та ін.
Ключові слова: Українська Радянська Соціалістична Республіка, законодавча техніка, історія законодавчої техніки, засоби і правила законодавчої техніки, кодифікація.
Дзейко Ж.А. Особенности становления отечественной законодательной техники в советский период в контексте кодификации 1956-1980-х годов
В статье анализируются особенности становления отечественной законодательной техники в советский период в контексте кодификации 1956-1980-х годов. Исследованы основные приемы и правила законодательной техники, которые были использованы для создания кодексов, что касаются формулирования норм права, построения структуры, юридической терминологии.
Ключевые слова: Украинская Советская Социалистическая Республика, законодательная техника, история законодательной техники, приемы и правила законодательной техники, кодификация.
Dzeyko Zh.O. Peculiarities of national legal technique development in the Soviet period in legislation codification context in 1956-1980s.
The article deals with the peculiarities of national legal technique development in the Soviet period in legislation codification context in 1956-1980s. Basic means and rules of legal technique application are studied for code drafting pertaining to legal provisions formulation, structure framing as well as legal terminology application.
Keywords: Ukrainian Soviet Socialistic Republic, legal technique, history of legal technique, means and rules of the legislative technique, codification.