Поняття пренатального періоду та його особливості. Філософсько-етичні аспекти проблеми запліднення людини. Етапи внутрішньоутробного розвитку плоду. Соціальна філософія вагітності, її аспекти. Важливість пренатального виховання для дитини та сім’ї.
Аннотация к работе
Вступ Актуальність теми дослідження. Актуальність обраної теми роботи безперечна, оскільки, власне філософському дослідженню пренатального періоду і його безпосередньому впливу на розвиток і характер людини після народження надається менше уваги. Наукові досягнення останнього десятиріччя в області пренатального розвитку людини створили широку доказову базу даних, що стосується раннього онтогенезу людини. Як правило, наукові відкриття дуже змінюють суспільне розуміння різних процесів розвитку. Завдяки цьому становлення особистості як вузловий елемент її формування виступає фундаментальною соціальною проблемою. Демографічна ситуація, велика кількість відмовлених дітей, абортів, дітей-сиріт і дітей-інвалідів свідчать про необхідність вивчення пренатального періоду - самого раннього періоду розвитку людини. В цьому періоді закладаються всі функціональні системи організму. Людський зародок внутрішньоутробно збільшується з двох маленьких батьківських статевих клітин у мільйон разів (з 51 см до 1,5-2 м). Це говорить про те, що внутрішньоутробний період є найголовнішим у розвитку людини. Без проходження цього періоду неможливе існування людини у зовнішньому світі. Таким чином, людський організм є унікальним, єдиним і неповторним, індивідуальним організмом, котрий несе в собі всю інформацію від попередніх поколінь зі сторони двох батьківських особин - батька та матері. Особливість цього періоду полягає в тому, що дитина, яка знаходиться в утробі, прихована від очей батьків, оточуючих. Дитина прихована від очей людей до того моменту, коли з’явиться на світ, в утробі матері, у її матці, за якою біологічно закріплена функція збереження, розвитку, виношування і народження дитини. Всі реакції, бажання, потреби малюка може відчувати лише його мати. Є унікальна функціональна система, закладена природою, зв’язок: Мама - Плацента - Плід, через який відбувається обмін всіх життєво важливих функцій, необхідних для повноцінного розвитку дитини. Результати наукових робіт такого роду становлять значну цінність для суспільства, оскільки під їх впливом формується відповідальне ставлення до батьківства та материнства, усвідомлюється значущість душевного комфорту майбутньої матері, що зменшує та попереджує негативний вплив на становлення особистості дитини. Основними завданнями роботи визначено такі: u Прослідкувати історіографію проблеми становлення людини у дородовому періоді та експлікувати основні поняття досліджуваної проблеми; u Визначити особливості пренатального періоду; u Дослідити генетико-фізіологічні передумови формування людини; u Проаналізувати соціально-психологічні та філософські аспекти пренатального онтогенезу. Наукова новизна роботи полягає: u уточнено ключові поняття і категорії дослідження (пренатальний період, онтогенез, становлення людини); u з’ясовано філософсько-етичні аспекти проблеми запліднення людини; u визначено основні закономірності становлення особистості; u з’ясовано вплив особливостей дородового розвитку на характер і психіку людини; u з’ясовано, які тенденції притаманні соціальній філософії вагітності; u встановлено роль пренатального виховання для дитини та сім’ї. u Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дипломної роботи доповідались автором на Фестивалі науки у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (Луцьк, 14-17 травня 2013 р.) Теоретичне та практичне значення результатів дослідження. Поняття пренатального періоду та його особливості пренатальний дитина внутрішньоутробний філософія Індивідуальне становлення і розвиток людини протягом усього її життя називається онтогенезом. Однією з важливих характеристик людини є те, що вона одночасно є і незмінною, сталою, і мінливою істотою. Так, незмінними у людини протягом усього її життя залишаються отримані нею від батьків гени, вроджені задатки, будова тіла, її певний психічний склад та деякі інші особливості. Наприклад, для оволодіння мовою найбільш сприятливим вважається період від девяти місяців до двох років. Індивідуальна історія людини починається не від народження, а від її зачаття. Адже, за девять місяців внутрішьоутробного (пренатального) періоду відбуваються не тільки фундаментальні якісні та кількісні фізичні, фізіологічні зміни майбутнього новонародженого, а й інтенсивний його психічний розвиток. Його особливості зумовлюють характер розвитку на наступних етапах життя дитини і навіть дорослої людини. Радість і побоювання, добробут і нестачі, стабільність, здоровя і хвороби у сімї, яка очікує дитину, впливають на її пренатальний розвиток. Запліднена яйцеклітина невидима неозброєним оком, у ній зосереджена вся генетична інформація, потрібна для розвитку нового організму. Ця тенденція виявляється в розвитку координації рухів і фізичних навичок у немовлят і дошкільнят. Отже, в останні місяці утробного існування плід може не тільки реагувати на різні зміни середовища, а й переживати перші відчуття, в яких поєднуються сенсорні (чуттєві) й емоційні аспекти. Нове людське життя зароджується в момент