Пошук моделі громадянського суспільства, що оптимально поєднує в собі вітчизняні історичні традиції, теорію й практику з передовими моделями західноєвропейського типу. Перші теорії громадянського суспільства у політичній думці Західної Європи та Росії.
Аннотация к работе
Лише громадянське суспільство як ініціатива “знизу”, діяльна активність громадян, які усвідомили необхідність самоорганізації, утворення самодіяльних структур, що перебувають поза системою державної влади і служать захисту та задоволенню їх власних інтересів, - здатне виконувати дані функції: обновити суспільство, стабілізувати його розвиток, протистояти мафії та руйнівним процесам, консолідувати суспільство й державу, поставивши останню під повний громадський контроль, забезпечити свободу і творчість людини, всіх осередків суспільства, в тому числі найбільш первинних, аж до регіональних та всеукраїнських. Лише громадянське суспільство у всьому різноманітті його проявів здатне забезпечити баланс всіх політичних сил, поєднання свободи і системоохоронних тенденцій, інтеграції до європейського, світового простору і національної безпеки, протидії державі та співробітництва з нею. Усе це спонукає вчених різних галузей науки, в тому числі і насамперед політологів, до дослідження феномену “громадянське суспільство” та розробки науково обґрунтованої теорії його побудови в Україні. По міру того, як країна позбавлялася невизначеності свого політичного статусу, а західний вектор у зовнішній політиці керівництва України ставав більш чітким, зростав і науковий інтерес до стану громадянського суспільства на Заході як першооснови всього життєвого успіху західноєвропейських націй. Громадянське суспільство розглядається в різних аспектах: концептуально - у колективних монографіях “Громадянське суспільство в Україні: соціальні тенденції та чинники становлення” та “Громадянське суспільство: ідеологія і реальність”, в роботах В.Основними формами взаємовідносин громадянського суспільства й держави в Київській Русі були протистояння, співробітництво, спільна боротьба з політичними противниками, спільне здійснення влади, а рисами - верховенство громадянського суспільства над державою та стримування, а також руйнування державою громадянського суспільства. Крім останніх актів, всі вони обєктивно працювали на демократію, сприяли зміцненню інститутів громадянського суспільства і в цілому становленню громадянського суспільства й держави, перерваному розпадом Київської Русі. У підрозділі 1.3 “Розвиток теорії громадянського суспільства в історії вітчизняного суспільствознавства” показано, що кожен з етапів розвитку наукових знань про суспільство зробив свій внесок в теорію розвитку громадянського суспільства. У другому розділі “Новітня концепція громадянського суспільства західноєвропейського типу” обґрунтовується вся сукупність ідей західних та вітчизняних вчених, що складає сучасну концепцію громадянського суспільства в європейській цивілізації, здійснено порівняння цих ідей і на його базі виділено спільне й особливе у вітчизняній та західноєвропейській парадигмах громадянського суспільства. Це суспільство ґрунтується на ініціативі самих громадян та їх особистої, несанкціонованої, добровільної діяльності, будується знизу - вгору, має власні інститути, безпосередньо підзвітні громадянам, які їх створили, не володіє репресивним апаратом та впливає на державу і все суспільство ненасильницькими - політичними й ідеологічними - засобами.
План
2. Основний зміст роботи
Список литературы
1. Грамчук А.В. Обєктивні умови формування громадянського суспільства в сучасній Україні // Актуальні проблеми політики: Зб. наукових праць Одеської національної юридичної академії. - Одеса: Юридична література. - 2000. - Вип. 9. - С. 136-141.
2. Грамчук А.В. Ідея та практика громадянського суспільства в Київській Русі та в Українськім Козацтві // Актуальні проблеми політики: Зб. наукових праць Одеської національної юридичної академії. - Одеса: Астропринт. - 2000. - Вип. 6-7. - С. 286-288.
3. Грамчук А.В. Сучасні трактування громадянського суспільства в українській політичній науці // Актуальні проблеми політики: Зб. наукових праць Одеської національної юридичної академії. - Одеса: Юридична література. - 2001. - Вип. 10-11. - С. 626-630.
4. Грамчук А.В. Розвиток ідеї українського громадянського суспільства за часів російської імперії // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наукових праць Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. - Київ: Український Центр духовної культури. - 2000. - Вип. 10. - С. 162-174.
5. Грамчук А.В. Генеза українського громадянського суспільства // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наукових праць Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. - Київ: Український Центр духовної культури. - 2000. - Вип. 11. - С. 224-228.
6. Грамчук А.В. Вплив світових тенденцій на становлення громадянського суспільства в Україні // Політологічний вісник: Зб. наукових праць Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. - Київ. - 2000. - С. 29-34.
7. Грамчук А.В. Основные мировые тенденции и их влияние на становление гражданского общества в Украине в постсоветский период // Динамизм социальных процессов в постсоветском обществе: Материалы международного семинара Луганского государственного педагогического Университета им. Т.Г. Шевченко совместно с Женевским международным центром исследования социальных и политических проблем. - Луганск - Женева. - 2000. - Вип. 1. - С. 268-274.