Особливості становлення функції статевої системи у дівчат, які мешкають біля великих промислових підприємств металургійного профілю - Автореферат

У звязку з урбанізацією, що продовжується, недосконалістю систем екологічного захисту населення, все більша кількість дітей та підлітків підпадають під постійний вплив екотоксинів зі всіма несприятливими наслідками цього впливу: порушення становлення функції центральних і периферичних ланок жіночої репродуктивної системи і формування прямих і зворотних звязків між різними рівнями регуляції статевої системи; порушення обміну мікроелементів, синтезу білка, трансмембранного переносу кальцію; зниження показників імунітету; дія ксєнобіотіків схожа з гормональним впливом (Т. П. Комплексне дослідження особливостей гормонального забезпечення організму, стану симпато-адреналової системи у дівчат різного біологічного віку, що проживають поблизу великих промислових підприємств в період становлення функції репродуктивної системи дозволяє розробити методи ефективної профілактики розладів становлення функції статевої системи і визначити шляхи патогенетично обгрунтованого лікування дівчат з такими порушеннями. Дисертаційна робота виконувалася як фрагмент планової науково-дослідної роботи відділу гінекології Інституту охорони здоровя дітей та підлітків АМН України “Розробити оптимальні алгоритми обстеження і лікування дівчат і дівчат-підлітків з порушеннями статевої системи на підставі вивчення віддалених наслідків цих порушень при застосуванні різних методів лікування”, номер державної реєстрації 0102U002286. Автором самостійно проведено вивчення особливостей становлення функції статевої системи у дівчат, які мешкають біля великих промислових підприємств металургійного профілю. Мета і завдання дослідження: визначити особливості становлення функції статевої системи у дівчат, які мешкають біля великих промислових підприємств металургійного профілю, науково обґрунтувати принципи профілактики та корекції порушень діяльності репродуктивної системи.При проведенні порівняльного аналізу показників фізичного розвитку (зріст і маса тіла) дівчат 7-15 років в "чистому" (контрольна група) і "брудному" (основна група) районах встановлено, що в обох групах число гармонійно розвинених дівчаток з 7-9 до 14-15 років достовірно збільшується: у I групі з 65% до 80,3% (р<0,05), в II групі з 57,5% до 76,7% (р<0,05). При оцінці ступеня розвитку молочної залози (Ма) встановлено, що у більшості дівчат 7-9 років в обох групах Ма ще не почала формуватися, а всі дівчата 14-15 років мали II-III ступінь її розвитку. Не дивлячись на те, що в II групі в 8-9 років в одиничних випадках вже реєструється дефінітивна стадія розвитку Ма, до 14-15 років II стадія її зрілості виявляється в 1,7 рази частіше, ніж у дівчаток з "чистого" району (16,2% і 9,4%; р<0,05), що вказує на уповільнення процесу розвитку молочної залози у дівчат, що проживають поблизу великих промислових підприємств. У "чистому" районі стадія дефінитива Ах починає реєструватися в 12-13 років, в "брудному" це спостерігається вже з 8-9 років і в 12-13 років Ах II ступеню в II групі реєструється в 2 рази частіше. У 10-13 років той або інший ступінь розвитку Ах в I групі мають 66,7% дівчаток, в II групі - 87,8% (р<0,05), тобто темпи формування пахвового оволосіння в ІІ групі дещо випереджають їх в І групі.Дисертація присвячена пошуку нових підходів щодо профілактики порушень функції статевої системи у дівчат, які мешкають поблизу великих промислових підприємств з метою зниження у них частоти гінекологічних захворювань та збереження репродуктивного потенціалу нації. Повітряний басейн поблизу великих промислових підприємств металургійного профілю містить значну кількість забруднювачів (пил, окисли важких металів, двооксиди сірки та азоту - коефіцієнт сумарного забруднення повітря 25,2 проти 15,5 в умовно екологічно чистому районі), які чинять комбіновану, сумісну та одночасну дію на організм. У дівчат, які постійно проживають в екологічно несприятливих умовах, спостерігається уповільнення темпів розвитку молочної залози і лобкового оволосіння; вища частота, ніж в "чистому" районі шкірних проявів гіперандрогенії; у 6 разів частіше реєструється пізніше менархе; у 3,5 рази частіше - первинна аменорея в 15 років; у 1,5 рази частіше виявляються розлади менструальної функції при менструальному віці більше року. Найхарактернішим типом порушень менструальної функції у дівчат з екологічно забрудненого району є тривала вторинна аменорея, яка діагностується у 8 разів частіше, ніж в групі порівняння і займає перше місце в структурі порушень менструальної функції. У той же час виявлено зниження рівня ПРЛ у 1,6 рази і кортизолу 1,3 рази у передпубертатній фазі розвитку і підвищення ПРЛ у 1,27 рази у власне пубертатному періоді.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація присвячена пошуку нових підходів щодо профілактики порушень функції статевої системи у дівчат, які мешкають поблизу великих промислових підприємств з метою зниження у них частоти гінекологічних захворювань та збереження репродуктивного потенціалу нації.

1. Повітряний басейн поблизу великих промислових підприємств металургійного профілю містить значну кількість забруднювачів (пил, окисли важких металів, двооксиди сірки та азоту - коефіцієнт сумарного забруднення повітря 25,2 проти 15,5 в умовно екологічно чистому районі), які чинять комбіновану, сумісну та одночасну дію на організм.

2. У дівчат, які постійно проживають в екологічно несприятливих умовах, спостерігається уповільнення темпів розвитку молочної залози і лобкового оволосіння; вища частота, ніж в "чистому" районі шкірних проявів гіперандрогенії; у 6 разів частіше реєструється пізніше менархе; у 3,5 рази частіше - первинна аменорея в 15 років; у 1,5 рази частіше виявляються розлади менструальної функції при менструальному віці більше року.

3. Найхарактернішим типом порушень менструальної функції у дівчат з екологічно забрудненого району є тривала вторинна аменорея, яка діагностується у 8 разів частіше, ніж в групі порівняння і займає перше місце в структурі порушень менструальної функції.

4. Встановленими відмінностями у віковій динаміці гормонального гомеостазу у дівчат, які проживають в екологічно несприятливих умовах, є підвищення концентрації в сироватці крові ЛГ, прогестерону та тестостерону практично на всіх етапах статевого розвитку, виключаючи ранній пубертат. У той же час виявлено зниження рівня ПРЛ у 1,6 рази і кортизолу 1,3 рази у передпубертатній фазі розвитку і підвищення ПРЛ у 1,27 рази у власне пубертатному періоді.

Особливості вікової динаміки гормональних показників в порівнюваних районах свідчать про те, що критичними періодами, коли гіпоталамо-гіпофізарно - яєчникова система особливо чутлива до впливу пошкоджуючих чинників середовища, є передпубертатний період і перший рік становлення менструальної функції.

5. Доведено що, процес статевого дозрівання у дівчат, які постійно проживають в зоні з високим техногенним навантаженням середовища, протікає на фоні гіперактивації симпато-адреналової системи. Функціональна напруга САС найбільш виражена в перший рік становлення менструальної функції, а також при її порушеннях. Гіперактивація САС відноситься до найважливіших причин патологічного перебігу пубертата при впливі на організм, що розвивається пошкоджуючих чинників навколишнього середовища.

6. Встановлено, що у зонах з високим техногенним забрудненням середовища очолюючу роль в системоутворенні приймає на себе дофамін, у той час як у дівчат, що не зазнають впливу екологічно несприятливих чинників, ця роль відведена норадреналіну. Зміни рівня дофаміну відносяться до найважливіших механізмів порушень менструальної функції в обох районах, у звязку з чим дівчатка з регулярним ритмом менструацій з екологічно неблагополучного регіону, у яких перше місце в ієрархії системоутворення займає дофамін, складають групу високого ризику по порушеннях менструальної функції надалі.

7. Проведення комплексу профілактичних заходів, та фармакотерапевтична корекція, що забезпечує адаптогенний, антиандрогенний і вегетотропний ефекти у дівчат - підлітків при порушеннях менструального циклу приводять до регуляції функції статевої і симпато-адреналової систем.

8. Прогностично несприятливими факторами відносно застосування негормональної терапії є підвищення рівня тестостерону та зниження естрадіолу у сироватці крові.

Практичні рекомендації

Враховуючи, що у дівчат, які проживають поблизу великих промислових підприємств зростає ризик розвитку порушень функції статевої системи необхідно: 1. Поліпшити поінформованість населення про заходи профілактики порушень менструальної функції у дівчат в промислових регіонах;

2. Лікарям-гінекологам дитячого і підліткового віку проводити щорічні профілактичні огляди дівчат усіх вікових груп для своєчасного виявлення і корекції порушень репродуктивної системи;

3. У комплекс лікувально-профілактичних заходів включити: - оздоровлення дітей (літні і зимові канікули) проводити в заміській зоні;

- використовування в їжу тільки доочищеної питної води;

- для формування груп, що потребують медикаментозної профілактики проводити дослідження екскреції норадреналіну і адреналіну;

- у разі гіперактивації САС - обмежити в раціоні продукти з підвищеним вмістом КА - шоколад, банани, чай, кава;

4. У негормональні комплекси лікування дівчат з порушеннями менструальної функції крім загальноприйнятих препаратів (вітаміни: С, Е, групи В; глютамінова кислота, біостимулятори) повинні включатися: а) препарат, що має вегетотропну дію - пікамілон 0,01-0,02 г 2 рази на добу;

б) адаптоген рослинного походження, що має ноотропні та антіандрогенні властивості - спиртовий екстракт елеутерококу по 20 крапель один раз на день;

Перераховані препарати призначаються протягом місяця. Для закріплення ефективності лікування після першого курсу необхідне проведення повторного реабілітаційного курсу через три місяці.

1. Мальцева О. И. Особенности полового развития, нейрогуморального и иммунного статуса девочек с учетом влияния факторов окружающей среды // Сексология и андрология. - 2000. - №5. - С. 214 - 216.

2. Левенець С. О., Мальцева О. І., Кулікова Л. Ф., Диннік В. О., Начьотова Т. А., Беляєва О. Е., Шелудько О. Ю., Перевозчиков В. В. Провідні фактори ризику порушень функції жіночої статевої системи в період її становлення // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2002. - №7. - С. 231 - 237. (Автор підсумовував отримані результати дослідження, проводив статистичну обробку отриманих результатів).

3. Мальцева О.І., Бондаренко С.Г. Показники гуморальної ланки імуностатусу у дівчат з різним паспортним віком, які мешкають у відносно екологічно чистому районі // Медико - соціальні проблемі сімї. - 2003. - Т.8. - №1. - С.70-73. (Автор аналізував дані, отримані ним при обстеженні дівчат, що мешкають у відносно "чистому" районі м. Дніпропетровська).

4. Мальцева О.І., Бондаренко С.Г. Показники гуморальної ланки імуностатусу у дівчат з різним паспортним віком, які мешкають у зоні екологічного неблагополуччя // Клінічна фармація. - 2003. - Т. 7. - №3. - С. 143 - 145.(Автор аналізував результати, отримані ним при обстеженні дівчат, які мешкають у "брудному" районі м. Дніпропетровська).

5. Мальцева О. И. Особенности становления функции половой системы у девочек-подростков проживающих в зоне экологического неблагополучия // Медико-соціальні проблеми сімї. - 2004. - Т. 9. - №4. - С.67 - 74.

6. Левенец С. А., Мальцева О. И. Гормональная обеспеченность организма на разных этапах полового развития девочек, проживающих вблизи крупных промышленных предприятий // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. -№3. - С. 16-19. (Автором проведено клініко-лабораторні дослідження, підготовлено матеріал до друку).

7. Мальцева О.І. Особливості імунного статусу і рівень вмісту катехоламінів у дівчат 13 - 15 років з урахуванням впливу факторів навколишнього середовища: Тез. доп. ювілейн. наук. конф. студентів та молодих учених. - Одеса, 2000. - С. 109 - 110.

8. Мальцева О. И. Особенности функционирования половой системы у девочек-подростков, проживающих в зоне экологического неблагополучия // Медицина - Здоровя - ХХІ сторіччя: Зб. тез ІІІ міжнар. мед. конф. студентів та молодих учених. - Дніпропетровськ, 2002. - С.167.

9. Мальцева О. И. Уровни гонадотропных и половых гормонов в крови девочек, проживающих в разных экологических условиях // Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків: Зб. тез наук. - практ. конф. з міжнар. участю.- Харків, 2004. - С.59.

10. Левенец С. А., Мальцева О. И., Начетова Т. А., Ткаченко Г. И. Особенности полового развития и становления менструальной функции у девочек-подростков крупного промышленного города // Социально-экономические проблемы современного развития городов: Зб. трудов междунар. научно-практ. конф. - Белгород, 2005. - С. 20 - 21. (Автор проводив обстеження дівчаток та аналізував результати).