Вивчення особливостей формування антиоксидантної системи у птиці різних видів в ембріогенезі та ранньому постнатальному онтогенезі. Визначенню тканинних, видових особливостей становлення антиоксидантної системи сільськогосподарської птиці і впливу кормів.
Аннотация к работе
Функціонування антиоксидантної системи поряд із системами детоксикації, репарації, імунною системою, закріплено генетично і має кілька шляхів реалізації, зокрема підвищенню активності антиоксидантної системи сприяє застосування природних антиоксидантів - вітамінів А, Е, С та каротиноїдів [Іонов І.А., та ін; 2000, Surai P.F., та ін. Також велике практичне значення має підтримка високого рівня антиоксидантного захисту організму в ембріональному періоду його розвитку та ранньому постнатальному онтогенезі, коли відбувається закладання захисних систем організму. "Вивчити особливості розвитку антиоксидантної системи в сільськогосподарської птиці в ембріогенезі та ранньому постнатальному онтогенезі" № державної реєстрації 0197V009424. Метою роботи було визначення видових та тканинних особливостей становлення антиоксидантної системи сільськогосподарської птиці (курей, індиків, качок, гусей, перепелів) в онтогенезі, вплив мікотоксинів присутніх в кормі на її функціонування, а також пошук шляхів підвищення антиоксидантного захисту організму. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: вивчити вікову і тканинну динаміку вмісту вітамінів А та Е в ембріогенезі та ранньому постнатальному онтогенезі курей, індиків, качок, гусей, перепелів;У раціони дослідних груп курей-несучок мікотоксини були введені за наступною схемою: кури 2-ї групи одержували Т-2 токсин (10 мг/кг корму); кури 3-ї групи - аурофузарин (880 мг/кг корму), кури 4-ї групи - зеараленон (1,6 мг/кг корму). 1 група - контроль; кури 2, 3, 4-ї груп одержували Т-2 токсин у кількості 6 мг/кг корму; кури 3-ї групи одержували культуру Lactobacillus sp.; кури 4-ї групи - дріжджі в кількості 20 млрд. клітин на голову. Було сформовано 5 груп курей за наступною схемою: 1-а група - контроль; кури 2-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї - одержували Т-2 токсин у кількості 6 мг/кг корму; 3-ї, 4-ї, 5-ї групи одержували Se у кількості 0,2 мг/кг корму; 3-ї групи - вітаміну С - 150 і вітаміну Е - 30 мг/кг корму; 4-ї групи-вітаміну С - 250 і вітаміну Е - 50 мг/кг корму; 5-ї групи - вітаміну С - 250 і вітаміну Е - 50 мг/кг корму, перші два тижні на фоні Т-2 токсикозу, а потім один тиждень без токсину. Визначення впливу мікроелементних композицій в умовах ураження організму курей Т-2 токсином проводилося за наступною схемою: 1-а група - контроль; кури 2-ї, 4-ї, 5-ї груп одержували Т-2 токсин у кількості 6 мг/кг корму; кури 3-ї та 4-ї груп - препарат "Біотам" у кількості 20 мг/кг маси тіла; кури 5-ї групи - 100 мг/кг маси тіла. Вивчення особливостей впливу нового препарату "Біотам-2" на антиоксидантну систему курей-несучок при Т-2 токсикозі, а також його вплив на продуктивні і відтворні якості курей. за наступною схемою: 1 група - контроль; кури 2-ї, 4-ї і 5-ї груп одержували Т-2 токсин у кількості 6 мг/кг корму; кури 3-ї і 4-ї груп - препарат "Біотам-2" у кількості 20 мг/кг маси тіла; кури 5-ї групи - препарат "Біотам-2" у кількості 20 мг/кг маси тіла протягом одного тижня до введення токсину і наступні три тижні на фоні Т-2 токсикозу.Вивчення динаміки накопичення вітаміну А в ембріогенезі і ранньому постнатальному онтогенезі сільськогосподарських видів птиці показало, що концентрація вітаміну А в печінці ембріонів гусаків і індиків була в 2-2,5 рази більше ембріонів курей і також постійно збільшується в процесі інкубації. При вивченні динаміки накопичування та розподілу аскорбінової кислоти курчат в ембріогенезі було відзначено значне збільшення рівня вітаміну С у мозку курчат протягом 11-19-ї діб інкубації: з 130,5 до 665,4 мкг/г, згодом ця величина дещо знижувалася до рівня 603,2 мкг/г на 21-у добу інкубації, а у добових курчат становила 577,3 мкг/г (рис. Показано, що динаміка змін активності каталази і супероксиддисмутази в печінці ембріонів курей характеризується тенденцією до збільшенням її активності в процесі розвитку з різким і вірогідним (у 1,5-2,4 рази) збільшенням на останніх етапах ембріогенезу з піком на 20-добу розвитку ембріонів. Динаміка змін активності каталази у печінці гусаків і особливо качок, як і ембріонів курей характеризується тенденцією до підвищення її активності в процесі розвитку з різким збільшенням на останніх етапах онтогенезу з піком при переході ембріону на легеневий тип дихання. У мозку активність каталази протягом ембріогенезу поступово та повільно підвищувалась у всіх трьох видів птиці, а у добового молодняку відзначено зниження активності майже в 2 рази в порівнянні з ембріонами.Встановлено характерні особливості формування антиоксидантної системи в ембріогенезі та постнатальному онтогенезі у різних видів птиці та вплив мікотоксинів на функціонування антиоксидантної системи організму курей та їх ембріонів. Експериментально доведено, що введення підвищених доз вітамінів Е, С та селену, використання пробіотиків, а також мікроелементної композиції при Т-2 токсикозі підвищує опірність організму птиці до дії токсину, а також впливає на регуляторні механізми фізіологічних процесів, що виражається в підвищенні про
План
Основний зміст роботи
Вывод
Динаміка вмісту вітамінів А, Е, С в організмі ембріонів різних видів птиці.
При вивченні видових особливостей вмісту вітаміну Е у печінці ембріонів сільськогосподарської птиці було відзначено, що його концентрація протягом ембріонального розвитку поступово зростає і досягає свого максимуму на виводі молодняку у першу добу життя (рис. 1).
Найвищою вона була у гусаків та перепелів. Показано, що динаміка накопичення цього природного антиоксиданту в ембріогенезі та ранньому постнатальному онтогенезі аналогічна всім вивченим видам птиці. Забезпечення адекватної антиоксидантної здатності, зокрема високої концентрації вітаміну Е в печінці на різних стадіях розвитку ембріонів, необхідно для захисту підвищеного рівня ненасиченості в ліпідах ембріонів. Збільшення концентрації вітаміну Е в ембріональних тканинах, що досягає максимальних величин до моменту виводу молодняку, розглядається в якості еволюційно-закріпленого пристосувального механізму захисту від кисневого стресу в момент виводу. Зміна ембріональної гіпоксії на відносну гіпероксію є еволюційно детермінованою і не в змозі викликати різке порушення гомеостазу. Вивчення динаміки накопичення вітаміну А в ембріогенезі і ранньому постнатальному онтогенезі сільськогосподарських видів птиці показало, що концентрація вітаміну А в печінці ембріонів гусаків і індиків була в 2-2,5 рази більше ембріонів курей і також постійно збільшується в процесі інкубації. Жовток курячих яєць не містить вітаміну С і С-вітамінна забезпеченість курей у процесі ембріонального розвитку підтримується за рахунок синтезу АК жовтковою мембраною. При вивченні динаміки накопичування та розподілу аскорбінової кислоти курчат в ембріогенезі було відзначено значне збільшення рівня вітаміну С у мозку курчат протягом 11-19-ї діб інкубації: з 130,5 до 665,4 мкг/г, згодом ця величина дещо знижувалася до рівня 603,2 мкг/г на 21-у добу інкубації, а у добових курчат становила 577,3 мкг/г (рис. 2). Особливої уваги заслуговують високі концентрації АК в мозку курчат у процесі їх ембріонального розвитку. Так, концентрація АК у даному органі переважала рівень цього вітаміну в ембріональній печінці курей у 3-5 разів. Максимальне підвищення концентрації АК у мозку виявлялося на 14-ту добу інкубації, що було аналогічно печінці. На момент виводу та до 9-ї доби постнатального розвитку концентрація вітаміну С в мозку зменшувалась, а в печінці збільшувалась. На 11-у добу розвитку вміст цього вітаміну в мозку та печінці був приблизно однаковим.
Тканинні особливості активності АО ферментів у ембріонів різних видів птиці.
Показано, що динаміка змін активності каталази і супероксиддисмутази в печінці ембріонів курей характеризується тенденцією до збільшенням її активності в процесі розвитку з різким і вірогідним (у 1,5-2,4 рази) збільшенням на останніх етапах ембріогенезу з піком на 20-добу розвитку ембріонів. Аналогічна динаміка була відзначена і для інших тканин, окрім мозку. За отриманими даними активність каталази мозку ембріонів курей з 14 по 20-ту добу розвитку поступово зменшувалась і залишалася на цьому рівні і у добових курчат. Згідно з наведеними даними, високу супероксиддисмутазну активність в органах і тканинах добових курчат слід розглядати як компенсаторний захист при переході від гіпоксії кінця ембріонального розвитку до відносної гіпероксії перших днів життя. У ранньому постнатальному онтогенезі супероксиддисмутазна і каталазна активність знижується, тоді як глутатіонпероксидазна активність збільшується. У наших дослідженнях було показано, що онтогенетичні особливості антиоксидантної системи ембріонів курей мають значні відмінності для печінки й мозку. Активність глутатіонпероксидази і каталази були відповідно вище в 2 і 9 разів в печінці порівняно з мозком. Активність глутатіонпероксидази збільшується в 2,6 рази з 14 по 21-у добу розвитку, і також збільшується у добових курчат на 14%, а активність СОД в мозку поступово знижується з 14 доби інкубації до виводу. В інших досліджених тканинах динаміка зміни активності СОД була аналогічною як у печінці. Динаміка змін активності каталази у печінці гусаків і особливо качок, як і ембріонів курей характеризується тенденцією до підвищення її активності в процесі розвитку з різким збільшенням на останніх етапах онтогенезу з піком при переході ембріону на легеневий тип дихання.
Аналогічна динаміка була відзначена і для інших тканин. У індиків такої закономірності не виявлено. Онтогенетичні особливості антиоксидантної системи ембріонів усіх вивчених видів мають значні відмінності для печінки й мозку. У мозку активність каталази протягом ембріогенезу поступово та повільно підвищувалась у всіх трьох видів птиці, а у добового молодняку відзначено зниження активності майже в 2 рази в порівнянні з ембріонами. Слід підкреслити, що активність каталази у печінці індиків і гусаків була в 6-7 разів більше, ніж у ембріонів курей. Це може бути пояснено значно меншим рівнем вітаміну Е, як природного антиоксиданту, у печінці індиків в порівнянні з курми.
Видові особливості розвитку ферментативної антиоксидантної системи ембріонів сільськогосподарської птиці.
При порівняльному аналізі активності досліджуваних ферментів у тканинах ембріонів різних видів птиці було показано, що практично в усіх видів птиці в печінці відзначається схожа динаміка їхніх змін. Так, активність каталази була найбільшою при переході ембріону на легеневий тип дихання. Менш виражено це було в ембріонів гусаків. Слід зазначити, що найбільша активність каталази (рис. 3) як при переході з білкового типу живлення на жовтковий, так і на виводі молодняку була у водоплавної птиці - качок і гусаків. Активність каталази у ембріонів перепелів була нижча активності ембріонів гусаків, качок, але вища, ніж у ембріонів курей. Протилежна тенденція спостерігається при порівнянні активності глутатіонпероксидази.
Показано, що при переході ембріону на легеневий тип дихання активність цього ферменту знижується більше, ніж у 2 рази, а при виводі - підвищується. Виняток складає показник активності GPX у ембріонів гусаків, де протягом усього досліджуваного періоду активність підвищується в 1,5 рази. Різна динаміка двох пероксидаз (каталази та GPX) у печінці, ймовірно, пояснюється тим, що GPX більш ефективно працює при низьких концентраціях перекисів, в той же час у захисті клітин від окисного стресу, викликаного високими концентраціями перекису водню, ключова роль належить каталазі. Таким чином, можна висловити припущення про те, що при переході ембріонів на легеневий тип дихання в печінці відбувається інтенсивне накопичення продуктів ліпопероксидації. Таким чином, відзначена в наших дослідженнях підвищена активність каталази та GPX і знижена активність СОД при формуванні антиоксидантної системи в ембріогенезі обумовлена специфічною функціональною активністю даної системи. Відзначено підвищення активності СОД у ембріонах перепелів на момент виводу. Особливої уваги заслуговує вивчення ферментативної активності антиоксидантної системи мозку в ембріогенезі. Так показано, що у мозку активність каталази переважає у ембріонів гусаків та качок у порівнянні із сухопутними видами, така ж закономірність була раніше описана й у печінці. У курей при переході ембріону на легеневий тип дихання активність каталази знижується і залишається на однаковому рівні аж до виводу. Активність GPX у мозку (рис.4) підвищується в усіх видів сільськогосподарської птиці. Можливо, це є особливістю обміну речовин, що властиве всій птиці в період ембріонального розвитку. При порівнянні активності СОД у мозку усіх видів сільськогосподарської птиці спостерігалася тенденція до зниження активності цього ферменту при переході ембріону на легеневий тип дихання і підвищення активності СОД на момент виводу.
Вплив Т-2 токсину, зеараленону, аурофузарину на інтенсивність ПОЛ та активність антиоксидантних ферментів курей. Практично всі три досліджувані мікотоксини виявили могутні прооксидантні властивості, що виражалися в достовірному збільшенні вмісту кінцевого продукту перекисного окислювання ліпідів - малонового діальдегіду (табл.1).
Таблиця 1 Вміст малонового діальдегіду в печінці курей у присутності різних токсинів на 30-ту добу введення, НМ /г
Групи Перекисне окиснення ліпідів
Fe -залежне ПОЛ Аскорбат-залежне ПОЛ Спонтанне ПОЛ
*- р < 0,05; **- р < 0,01; при U - < 0,05; порівняно з контролем
Показано, що Т-2 токсин, аурофузарін і зеараленон викликають цілий ряд реакцій окисного стресу, під яким розуміють порушення тканинного балансу антиоксидантів і прооксидантів у бік останніх. Наслідком цього впливу є зниження або порушення функціонування захисних систем організму і розвиток окисного ушкодження тканини. Найбільший вплив на накопичення МДА було виявлено при Т-2 токсикозі, його концентрація була вище в 2 рази при нативних процесах ПОЛ і в 1,5 рази при стимуляції іонами Fe2 і аскорбіновою кислотою.
Менш сильний вплив на процеси перекисного окиснення ліпідів, у порівнянні з Т-2 токсином, виявили аурофузарин і зеараленон. У проведених дослідженнях встановлено, що введення мікотоксинів у раціон курей активізує функціонування глутатіонової гілки антиоксидантного захисту організму, що виявляється у підвищенні активності ферментів при Т-2 токсикозі, зеараленон- і аурофузаринтоксикозі. Встановлено, що на 14-у добу введення токсинів (табл. 2) найбільша активність глутатіонзалежних ферментів відзначена при Т-2 токсикозі. Через 7 діб досліду зберігалася та сама тенденція, однак максимальна активність глутатіонпероксидази була в групі, що одержувала зеараленон. На 30-ій добі введення токсинів відзначається достовірне підвищення активності глутатіонпероксидази в 4 рази при Т-2 токсикозі і зеараленонтоксикозі. Слід зазначити, що з 14-ї до 30-ї доби введення токсинів, спостерігається достовірне постійне підвищення активності глутатіонпероксидази при Т-2 токсикозі. Активність глутатіонредуктази була найбільша в присутності у кормі Т-2 токсину.
Однак у групі, що одержувала зеараленон, на 30-у добу спостерігається зниження активності цього ферменту в порівнянні з 14-ю та 21-ю добами. Крім цього, встановлено підвищення активності глутатіонтрансферази. Відзначена більш висока активність цього ферменту в еритроцитах при зеараленонтоксикозі та Т-2 токсикозі. Однак, активність глутатіонтрансферази при зеараленонтоксикозі знижується на 30-у добу. Підвищення активності глутатіон-S-трансферази в присутності зеараленону та Т-2 токсину може бути використано як маркер при діагностиці цих мікотоксикозів.
Таблиця 2 Активність ферментів еритроцитів курей при мікотоксикозах
Фермент Група Час відбору зразків після початку введення токсинів, доба
*- р < 0,05; **- р < 0,01; при U - < 0,05; порівняно з контролем
Можливо, це повязано з активною витратою GSH у процесах антиокисного захисту, тому що відновлена форма глутатіону відіграє важливу роль у детоксикації різних токсинів в організмі. В проведених нами дослідженнях виявлено, що всі три досліджуваних мікотоксини викликають через місяць після початку введення значне зниження вмісту вітаміну А в печінці, що є основним місцем його депонування (табл. 4). Найбільш істотні зміни вмісту ретинолу в печінці були відзначені при Т-2- та аурофузаринтоксикозі, концентрація цього вітаміну не піднялася до початкового рівня навіть після 2-х тижневого виключення аурофузарину з корму. В той же час варто зазначити, що в перші 14 діб згодовування аурофузарину рівень вітаміну А не змінився, що, мабуть, пояснюється великими його запасами в печінці, а також захисною дією а-токоферолу, рівень якого знизився у цій групі в цей період в 1,4 рази. Це свідчить про підвищену витрату вітаміну Е в якості антиоксиданту при активації процесів ПОЛ. Наступні відновні процеси в організмі призвели до того, що концентрація вітаміну Е поступово підвищувалася і через два тижні після зняття добавки аурофузарину практично досягла контрольного рівня. Після виключення токсинів з корму через 14 днів вміст вітамінів у печінці практично відновлювався, хоча при Т-2 токсикозі концентрація вітаміну Е залишалася все ж таки нижче контролю.
На прикладі мембран еритроцитів показано, що за умов дії аурофузарину, зеараленону та Т-2 токсину змінюються показники стійкості та проникності еритроцитарних мембран, їхні барєрні властивості й електричні характеристики за умов дії зовнішнього електричного поля.
Таблиця 4 Вміст вітамінів Е, А, С, каротиноїдів в печінці курей при введенні в корм мікотоксинів, мкг/г
*- р < 0,05; **- р < 0,01; при U - < 0,05; порівняно з контролем
За тривалого введення аурофузарину, проникливість мембран еритроцитів різко збільшувалась, час гемолізу скорочувався відповідно в 1,4 та 1,1 рази (р < 0,01). Незважаючи на відсутність вірогідних змін у кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну за умов досліду, відбувалися зміни морфометричного складу еритроцитів. Після дії токсину зростала неоднорідність популяції еритроцитів периферичної крові з переважанням макроформ на 14-ту і 21-у добу. Про це свідчать дані розподілу еритроцитів за обємом та діаметром (максимуми гістограм розподілу). Збільшення кількості макроцитів у крові може бути ознакою розвитку в організмі компенсаторної реакції еритропоезу на зміну фізіологічного стану організму за умов інтоксикації. Збільшувались також показники електричної сталості мембран еритроцитів в дослідній групі: сила струму та напруга пробою мембрани були значно вищі на 21-у добу введення аурофузарину. Вивчення функціонального стану мембран при дії низьких концентрацій зеараленону показало, що максимальні зміни проникності мембран і їхньої стійкості до дії гемолітика спостерігається на більш пізніх термінах вводу токсину. При зростанні концентрації гемолітика швидкість гемолізу зростала у цей термін в 1,5 рази. При цьому, показники електричної міцності мембран практично не змінилися.
Вплив Т-2 токсину та біологічно активних речовин в умовах in vitro.
Вивчення впливу Т-2 токсину на процеси ПОЛ показали, що Т-2 токсин не тільки в живому організмі, але й в умовах in vitro є активним стимулятором утворення кінцевого продукту ПОЛ - малонового діальдегіду. Встановлено, що концентрація Т-2 токсину в тканині мозку 5 ? 10-6 викликає перекисне окиснення ліпідів, можливо ці концентрації є мінімальними, при яких спостерігається деструктивна дія Т-2 токсину, що виражається в порушенні фосфоліпідного матриксу біомембран клітин мозку. Максимальна концентрація МДА спостерігалася при концентрації Т-2 токсину 5 ? 10-4 М. Стимулювання процесів ПОЛ Т-2 токсином показало, що він виявляє виражені прооксидантні властивості на рівні або вище ПОЛ при стимулюванні іонами Fe та аскорбінової кислоти. При дослідженні впливу на процеси ПОЛ різноманітних біологічно активних речовин (різних форм вітамінів Е, А, К, селену та каротиноїдів) було показано, що введення в середовище вітаміну Е знижувало ПОЛ у 2,5-3 рази. Аналогічну антиоксидантну дію виявили різні форми вітаміну А. Найбільш виражену антиоксидантну дію вітаміну Е було відзначено при використанні а-токоферолу. Більш високі концентрації вітаміну Е в формі ацетату незначно знижують ПОЛ. У той же час навіть мінімальні концентрації спиртової форми вітаміну А знижують ПОЛ. Вітамін А-кислота знижує ПОЛ пропорційно до збільшення його концентрації в системі. Для порівняння дії Т-2 токсину, іонів Fe та аскорбату як ініціаторів ПОЛ та для зменшення негативної дії Т-2 токсину в систему були введені вітаміни Е та А. Як мінімальна так і максимальна концентрації вітаміну Е знижують ПОЛ у присутності в системі Т-2 токсину, а середні концентрації знижують окиснення у порівнянні з Т-2 токсином, але знаходяться вище рівня вільного процесу ПОЛ. Було показано, що вітамін А знижує ПОЛ у клітинах мозку як у формі кислоти, так і у формі спирту. Проте, спостерігається більш ефективне зниження ПОЛ при внесенні вітаміну А-кислоти. Крім того, було проведено порівняльне дослідження антиоксидантних властивостей деяких каротиноїдів в умовах in vitro. У наших дослідженнях було показано, що зеаксантин знижує ПОЛ у клітинах мозку найбільш ефективно, у порівнянні з іншими каротиноїдами. В цілому, лютеїн і зеаксантин, як два головних каротиноїди жовтка яєць і тканин птиці, виявили високу активність у їх антиоксидантному захисті.
Застосування пробіотиків при Т-2 токсикозі. Введення в комбікорм курей культури дріжджів Saccharomyces cerevisiae призводить до деякого уповільнення процесу накопичення МДА, у випадку вільного окиснення ліпідів, тоді як при використанні інших стимуляторів окиснення, змін практично не було відзначено. Використання культур мікроорганізмів, як Lactobacillus sp., а в більшому ступені і дріжджів Saccharomyces cerevisiae, призвело до дворазового збільшення вмісту глутатіону, що свідчить про позитивний вплив даних пробіотиків на функціонування даної ділянки антиоксидантного захисту. Зниження запасів відновленого глутатіону істотно відбивається на активності всіх трьох досліджуваних глутатіонзалежних ферментів, що вірогідно підвищується при наявності в кормі Т-2 токсину і постійно росте протягом досліду. Особливо це наочно для глутатіонпероксидази, активність якої зросла з початку внесення токсину через три тижні в 3,6 рази. Це пояснюється, імовірно, тим, що підвищення концентрації органічних гідроперекисів при індукції процесів ПОЛ призводить до активації глутатіонпероксидазної реакції, що є основним джерелом окисленого глутатіону. У наших дослідженнях було показано, що використання культур дріжджів і Lactobacillus sp. призводило до зниження інтенсивності накопичення перекисних продуктів окиснення ліпідів, що нормалізувало активність глутатіонзалежних ферментів. Введення пробіотиків на фоні розвитку Т-2 токсикозу викликало достовірне збільшення міцності еритроцитарних мембран, найбільш виражено це проявилося після тритижневого використання дріжджів. Використання ж культури Lactobacillus sp. призводило до зниження інтенсивності гемолітичних процесів, викликаних Т-2 токсином, тільки на перших етапах її введення.
Використання підвищених доз вітамінів Е, С та селену при Т-2 токсикозі. В групі курей, що одержували Т-2 токсин, відзначено збільшення концентрації дієнових конюгатів та МДА в еритроцитах, печінці і мозку. У групах, в яких додатково вводилися вітаміни, відзначено достовірне зниження продуктів ПОЛ, особливо воно виражено в мозку. У групі, що одержувала Т-2 токсин, активність ферментів збільшується в порівнянні з контролем, а в групах, де були введені вітаміни, відбувається зниження, при цьому чим вище доза вітамінів, що вводяться, тим помітніше відбувається зниження. Введення вітамінно-мінеральних добавок на фоні розвитку токсикозу значно стабілізує гематологічні показники крові. Було показано, що введення вітамінів на фоні Т-2 токсикозу сприяє підвищенню пулу відновленого і загального глутатіону до рівня контрольних значень. Для вивчення неферментативної гілки антиоксидантних процесів вивчали рівень вітамінів А, С та каротиноїдів у тканинах. Було показано, що при Т-2 токсикозі в печінці знижується рівень вітаміну А та каротиноїдів. У той же час спостерігається підвищення аскорбінової кислоти та її форм. Використання 5-ти кратної дози вітамінів Е, С сприяло підвищенню концентрації вітаміну А та каротиноїдів у печінці до рівня контрольних значень. Будь-яких закономірностей в рівні аскорбінової кислоти та її форм у печінці в 3-5 групах нами не було виявлено. Від 5-ти груп були зібрані яйця, що були закладені на інкубацію, для вивчення розвитку антиоксидантних процесів в ембріогенезі. Ці дослідження проводилися на ембріонах і добовому молодняку курей. У результаті проведених досліджень було показано, що у добового молодняку, отриманого від курей, що одержували Т-2 токсин, спостерігається активація процесів ПОЛ в печінці і мозку. У той же час у групах курей, де на фоні Т-2 токсикозу вводилися вітамінно-мінеральний комплекс, відзначається зниження рівня МДА як у печінці, так і в мозку, особливо це виражено в 5-й дослідній групі. Можна припустити, що кури, яким вводили підвищені дози вітамінів Е, С та селену, перед внесенням Т-2 токсину, мали підвищену резистентність організму до дії вільних радикалів, ініційованих Т-2 токсином, що відбилося на розвитку ембріонів. Активність глутатіонпероксидази як у мозку, так і в печінці ембріонів, що розвивалися з яєць курей, які одержували Т-2 токсин, була нижче від контролю. Звертає на себе увагу той факт, що в добовому віці у ембріонів дослідних груп активність цього ферменту вірогідно підвищується в печінці. У мозку ембріонів просліджується така ж тенденція, за винятком молодняку птиці від курей, що одержували Т-2 токсин, де активність вірогідно вище контролю й інших дослідних груп. Відзначено зниження активності каталази в печінці дослідних груп, що протягом усього досліду залишається нижче контрольних значень. Виражених змін активності антиоксидантних ферментів у ембріонів в групах курей, що одержували вітамінно-мінеральний комплекс на фоні Т-2 токсикозу, не виявлено. Рівень активності каталази в мозку ембріонів курей, що одержували Т-2 токсин, був нижче контролю, а в групі, що одержувала вітаміни і селен, активність ферменту була на рівні контролю. Така ж закономірність виявлялася у відношенні СОД у мозку і печінці. Показники активності ключових антиоксидантних ферментів дозволяють припустити, що існують різні механізми захисту тканин від ПОЛ в ембріогенезі. Можливо, сукупність цих факторів впливає на розвиток не тільки антиоксидантної системи, але і на розвиток інших систем, що виявляється в розвитку ембріональної патології і підвищеної смертності ембріонів курей при Т-2 токсикозі. Введення вітамінів Е, С і селену знижує рівень ембріональної смертності і сприяє більш стабільному розвитку ембріонів птиці.
Вплив мікроелементних композицій на антиоксидантний статус курей при Т-2 токсикозі. У результаті проведених досліджень встановлено, що на 21-у добу після введення Т-2 токсину, в печінці вірогідно підвищується вміст МДА на 37-52%, в мозку - на 16-23% і в еритроцитах - на 37-96% в порівнянні з контролем. При цьому найбільш чутливими відзначаються еритроцити. При спільному введенні Т-2 токсину і препарату "Біотам" відзначено значне зниження інтенсивності накопичення МДА: у гепатоцитах його вміст збільшився всього лише на 4-10%, у мозку - на 0,6…2,3% і в еритроцитах на 2,7…40% щодо контрольної групи, що було істотно нижче показників при введенні Т-2 токсину. Введення власне препарату "Біотам" в раціон курей призводило до зниження вмісту МДА в гепатоцитах на 9-19%, у тканинах мозку - він був на рівні контролю. Таким чином, препарат "Біотам" нівелював негативну дію Т-2 токсину на накопичення МДА в тканинах, виявляючи антиоксидантний ефект. З цією метою була вивчена динаміка вмісту МДА в еритроцитах при Т- 2 токсикозі і застосуванні препарату "Біотам". Протягом усього досліду при Т-2 токсикозі спостерігається підвищення вмісту МДА до 96 %, однак, на 14 добу помітно невелике зниження процесів ПОЛ до 14-22 %. Підтвердженням цього є дані про підвищений вміст дієнових конюгатів у плазмі крові до рівня 17,58 ± 1,07 мкг/ мл (р < 0,01) в групі, що одержувала Т-2 токсин щодо контролю 9,35 ± 1,18 мкг/ мл. Препарат "Біотам" при Т-2 токсикозі знижував рівень ПОЛ на 7-му добу на 15-25%, на 14-ту - на 17-30%, на 21-у - на 35-50%. При введенні 5-кратної дози препарату "Біотам" відзначено достовірне зниження ПОЛ до рівня контролю на 14-у добу досліду. Власне препарат "Біотам" сприяв підвищенню пулу відновленого глутатіону на 94%, а у випадку наявності у кормі Т-2 токсини підтримує його на рівні контролю. Особливо помітний захисний ефект "Біотаму" виявляється при введенні 5-кратної кількості цього препарату. При цьому звертає на себе увагу підвищення активності глутатіонтрансферази (GSH-S-T). Зменшення вмісту відновленого глутатіону і збільшення активності GSH- S-T свідчить про підвищення конюгації трипептиду з алкіруючим агентом, що викликає утворення відповідних конюгатів на ранніх термінах надходження токсину в організм. Можливо, зниження рівня відновленого глутатіону може бути пояснено й утворенням тіолових конюгатів з різними формами Т-2 токсину. Не виключена можливість, крім ферментативного звязування, і прямої взаємодії відновленого глутатіону з Т-2 токсином. Посилення активності GSH- S-T пояснюється також тим, що фермент відіграє стабілізуючу роль у підтримці клітинного пулу відновленого глутатіону, що необоротно витрачається у процесі конюгації з Т-2 токсином і вільними радикалами, які утворилися у результаті ліпорероксидації. У 4-5 групах, де вводився препарат "Біотам" разом з Т-2 токсином, відзначалося також підвищення активності цього ферменту, але вона була значно нижче, ніж у групі, що одержувала Т-2 токсин. При введенні препарату відзначалося підвищення відновленої форми глутатіону у всіх досліджуваних тканинах і нормалізація активності глутатіонзалежних ферментів в еритроцитах. При більш тривалому використанні препаратів, відбувалася нормалізація показників кислотного гемолізу. Таким чином, внесення препарату "Біотам" у раціон батьківського стада птиці, впливає на інтенсивність процесів ПОЛ тканин курей та їхніх ембріонів, і в кінцевому результаті на життєздатність курчат.