Особливості прояву стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості та інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі. Визначення цінності вихідного селекційного матеріалу.
Аннотация к работе
Наявність близько 200 диких і культурних видів картоплі, залучення певної їхньої кількості в створення вихідного селекційного матеріалу, сортів обумовлюють значне різноманіття форм, одержаних на основі міжвидової гібридизації. Для певних господарських ознак, зокрема, стійкості проти деяких патогенів, доведена висока перспективність використання в практичній селекції диких, культурних видів, на що вказують ряд дослідників: академіки С.М. Тема дисертації входила в план науково-дослідної роботи лабораторії селекції Поліської дослідної станції Інституту картоплярства УААН НТП “Картоплярство”: “Створити вихідний матеріал та високоврожайні (на 5-10% вище стандартів) сорти картоплі, стійкі до основних хвороб, з високими якісними показниками, придатні для механізованого виробництва” (1996-2000 рр.), номер державної реєстрації 01.0197U005459 та “Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою врожайністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2001-2005 рр.), номер державної реєстрації 0101U004746. Метою роботи було виявити особливості прояву стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб та інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі й на підставі цього встановити можливість виділення і створення вихідного селекційного матеріалу, сортів з комплексною резистентністю. Вперше, з використанням оригінального матеріалу, створеного за участю філогенетично віддалених видів і селекційних гібридів, проведений всебічний аналіз прояву в них стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб та вираження інших господарських ознак, що дозволило визначити стратегію і тактику досліджень у цьому напрямку.На підставі аналізу даних численних вчених проведене порівняння цінності сортів, міжсортових та міжвидових гібридів картоплі для використання в практичній селекції за стійкістю проти хвороб, які досліджували. Оцінювали стійкість проти дитиленхозу в умовах штучного інфекційного фону (з підсадкою шматочка хворої бульби), парші звичайної, залізистої плямистості бульб - провокаційних фонів, фітофторозу бульб, кільцевої гнилі - з використанням штучного зараження згідно прийнятих методик. Застосовували балову оцінку стійкості, де балу 9 відповідало відсутність симптомів хвороб, а 1 - максимальний їхній прояв з проміжними балами: 8 - висока резистентність, 7 - відносно висока, 5 - середня, 3 - низька. Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими зводиться до можливості виділення лише серед згаданих першими форм з крайньою високою стійкістю (9 балів); значно (у 2,3-6,4 разу за роками) більшої кількості гібридів, які перевищують прояв ознаки у кращого сорту-стандарту; в окремих випадках менше варіювання ознаки впродовж виконання дослідження. 1); форми із стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, виділені лише серед матеріалу міжвидового походження (2000 р.) або їхня частка більша порівняно з міжсортовими гібридами у 1,5 разу (2002 р.); коефіцієнт варіювання прояву ознаки нижчий у міжвидових гібридів, а у таких з них, як 88.762с42, 90.674/13, 90.729/14, 92.9с28 складає 4,6-9,8 %.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі - підвищення ефективності селекційного процесу картоплі шляхом виділення серед міжсортових й особливо міжвидових гібридів форм з високою стійкістю до окремих і навіть комплексу хвороб, ефективним її контролем у батьківських форм та значним вираженням інших господарсько-цінних ознак. Обгрунтована більша перспективність бекросів міжвидових гібридів порівняно з міжсортовими за виділенням форм, стійких проти дитиленхозу: частка матеріалу з резистентністю вищою, ніж у кращих сортів-стандартів у перших більша в 2,3 - 6,4 разу; тільки серед бекросів є форми без ознак ураження; виділені лише бекроси з ефективним генетичним контролем ознаки (81.459с15, 83.47с51, 83.47с59, 83.47с65). Встановлена перевага бекросів міжвидових гібридів над міжсортовими за стійкістю проти парші звичайної: частка високостійких форм у перших більша в 3 разу; лише серед бекросів виділені форми з крайньою високою резистентністю проти хвороби (3,3-27,9 %). Кількість міжвидових гібридів зі стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, склала за роками 24,5-65,4 %, міжсортових - 5,3 - 43,3 %. Поміж методів створення матеріалу перспективнішим є бекросування (виділено 77,3 % форм) порівняно із самозапиленням і схрещуванням бекросів між собою.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі - підвищення ефективності селекційного процесу картоплі шляхом виділення серед міжсортових й особливо міжвидових гібридів форм з високою стійкістю до окремих і навіть комплексу хвороб, ефективним її контролем у батьківських форм та значним вираженням інших господарсько-цінних ознак.
Обгрунтована більша перспективність бекросів міжвидових гібридів порівняно з міжсортовими за виділенням форм, стійких проти дитиленхозу: частка матеріалу з резистентністю вищою, ніж у кращих сортів-стандартів у перших більша в 2,3 - 6,4 разу; тільки серед бекросів є форми без ознак ураження; виділені лише бекроси з ефективним генетичним контролем ознаки (81.459с15, 83.47с51, 83.47с59, 83.47с65).
Встановлена перевага бекросів міжвидових гібридів над міжсортовими за стійкістю проти парші звичайної: частка високостійких форм у перших більша в 3 разу; лише серед бекросів виділені форми з крайньою високою резистентністю проти хвороби (3,3-27,9 %). Кількість міжвидових гібридів зі стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, склала за роками 24,5-65,4 %, міжсортових - 5,3 - 43,3 %.
Порівняно з міжсортовими гібридами доведена перевага міжвидових при виділенні матеріалу з відносною стійкістю проти кільцевої гнилі. Лише серед останніх є форми з вищим проявом ознаки, ніж у кращого сорту-стандарту (8,2-37,7 %). Найбільшу цінність у цьому відношенні мають шестивидові, дещо меншу чотири- і пятивидові гібриди. Поміж методів створення матеріалу перспективнішим є бекросування (виділено 77,3 % форм) порівняно із самозапиленням і схрещуванням бекросів між собою.
Доведена можливість виділення міжсортових і міжвидових гібридів з відносно високою, високою стійкістю бульб проти фітофторозу. Перевага бекросів обумовлена відсутністю форм з дуже низькою резистентністю і наявністю з високою, щорічним виділенням гібридів без симптомів хвороби. Найбільшу перспективність при цьому мають тривидові гібриди (100 % стійких форм), а за методами створення - бекросування (69,3 %).
Встановлена перевага міжвидових гібридів над міжсортовими стосовно виділення форм, стійких проти залізистої плямистості бульб: за часткою матеріалу з вищим проявом ознаки, ніж у кращого сорту-стандарту (більша в 1,23 разу); виділення гібрида 81.1546с103 з крайньою високою стійкістю (9 балів). Доведена найбільша перспективність у цьому відношенні шестивидових гібридів (частка резистентних форм склала 54,3 %) та використання методу самозапилення (62,5 %).
Виявлені середні та близькі до цього коефіцієнти кореляції лише між стійкістю міжсортових гібридів проти парші звичайної і кільцевої гнилі (r= 0,38), фітофторозу бульб і кільцевої гнилі (r= 0,58), парші звичайної і фітофторозу бульб (r=- 0,71). В інших випадках вони низькі. Найлегше поєднується висока стійкість проти залізистої плямистості бульб і дитиленхозу (80,8 % від всіх опрацьованих форм). Виділені гібриди з високою комплексною стійкістю проти чотирьох хвороб: П.94.11/1, П.92.33/3.
Встановлені лише низькі коефіцієнти кореляції між стійкістю проти хвороб міжвидових гібридів. Найбільша частка форм з відносно високим проявом резистентності виявлена при поєднанні дитиленхозу і кільцевої гнилі (44,5 % від усіх оцінених), дитиленхозу і парші звичайної (42,6), дитиленхозу та залізистої плямистості бульб (21,3), парші звичайної і кільцевої гнилі (21,3). Виділені бекроси з високою комплексною стійкістю проти чотирьох хвороб: 81.386с65, 84.209с15, 86.197с14, 88.730с3, 90.35с448, 90.734/22 і навіть пяти: 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2.
Доведена можливість поєднання у міжсортових гібридів стійкості проти хвороб з іншими господарсько-цінними ознаками: високою врожайністю (до 1500 г/кущ), товарністю (до 95%), середньою масою товарної бульби (до 170 г), смаковими якостями (до 7,3 бала). Серед міжвидових гібридів, крім згаданих ознак, виділені зі значною кількістю бульб (більше 10 шт/кущ), високим вмістом крохмалю (вище 20 %).
Встановлена перспективність використання бекросів міжвидових гібридів для отримання високостійких потомків проти проникнення і поширення фітофтори в бульбах. Найвищий середньопопуляційний прояв першої ознаки (8,3 бала) має комбінація 89.202с79 х Поліська рожева. Майже всі її потомки (94,2 %) характеризуються високою резистентністю проти гриба, а ступінь домінування склав 1,8. Аналогічне відноситься до поширення гриба, відповідно 7,3 бала, 73,1 %, 2,1.
Створені з участю автора сорти переважають стандарти за врожайністю (40 - 51 ц/га), кількістю бульб під кущем (до 9 шт.), середньою масою товарної бульби (до 78 г), вмістом крохмалю, смаковими якостями (до 7,4 бала), що у деяких поєднується з відносно високою комплексною стійкістю проти хвороб (Малинська біла, Дара).
За рахунок вищої врожайності, стійкості проти хвороб, більшої частки товарної продукції вирощування сортів, створених з участю автора, є більш рентабельним, ніж занесених до Реєстру сортів рослин України. Прибуток з 1 га для ранніх Веста, Тирас, Жеран складає 4260-7614 грн, середньоранніх Дара, Малинська біла - 4581-5673.
Рекомендації для селекційної практики та виробництва: 1. Рекомендувати використовувати в практичній селекції на стійкість проти: дитиленхозу міжвидові гібриди з ефективним генетичним контролем ознаки: 81.459с15, 83.47с51, 83.47с51, 83.47с59;
залізистої плямистості міжвидові гібриди: 81.1546с103, 83.47с65, 83.47с51, 92.396с138, 90.35с297, 90.35с154, 90.35с448 та інші і міжсортові: П.94.28/25 П.94.17-6, П.92.33-3, П.94.3/1;
міжсортові: П.94.11/1, П.92.33-3, П.92.45-11 і міжвидові гібриди: 81.386с65, 84.209с15, 86.197с14, 88.730с3, 90.734/22, 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2 з відносно високою або високою стійкістю проти чотирьох хвороб, а останні навіть проти пяти.
2. Рекомендувати для широкого використання у виробництві високоврожайні, відносно стійкі проти окремих і навіть комплексу хвороб, створені з участю автора, сорти: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла.
Список литературы
1. Сидорчук В.І., Сидорчук С.В., Писаренко Н.В. Селекція картоплі на стійкість до хвороб і шкідників в умовах Полісся України // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. Агрономія і біологія. - 2001. - Вип. 5. - С. 66-69 (60% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).
2. Писаренко Н.В. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти кільцевої гнилі // Картоплярство. К.: Аграрна наука, 2004.- Вип. 33.- С. 145-150.
3. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Цінність міжсортових і міжвидових гібридів картоплі за стійкістю проти стеблової нематоди // Карантин і захист рослин.-2005.- № 3. - С. 19-20 (65% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).
4. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 0382 про авторство на сорт рослин Веста. Заявка № 00031009.
5. Осипчук А.А., Назар С.Г., Осипчук А.А., Сидорчук В.І., Писаренко Н.В., Онищенко О.Ф. Новини в селекції картоплі // Картоплярство України. - 2005. - № 1. - С. 25-27 (45% авторства: отримання даних, написання статті).
6. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Перспективність виділення вихідного селекційного матеріалу, стійкого до парші звичайної // Сб. тезисов II междунар. конф. молод. учених: “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” Харьков. - 2003. - С. 290-291 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).
7. Писаренко Н.В., Полдгаецкий А.А. Возможность выделения среди межсортовых и межвидовых гибридов картофеля форм, устойчивых к парше обыкновенной // Матер. междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых: “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения”, Минск, 2004.- С. 51-53 (70% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).
8. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти залізистої плямистості // Тез. міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. Харків. - 2004. - С. 103-104 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).
9. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Виділення серед міжсортових гібридів картоплі форм з комплексною стійкістю проти хвороб // Тези доп. міжнарод. наук.-практ. конф. “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва - мобілізація, інвентаризація, збереження, використання“. Оброшино.- 2005. - С. 158-159. (70% авторства: проведення дослідження, написання тез).
10. Подгаецкий А.А., Писаренко Н.В. Характеристика межсортовых и межвидовых гибридов картофеля, устойчивых к железистой пятнистости клубней // Матер. междунар. науч.- прак. конф., посвященной 100-летию со дня рожд. акад. Н.А. Дорожкина “ Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков”.- Минск.- 2005.- С. 289-293 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).
11. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05203 про авторство на сорт рослин Дара. Заявка № 00031008.
12. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05204 про авторство на сорт рослин Тирас. Заявка № 01031015.
13. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05205 про авторство на сорт рослин Малинська біла. Заявка № 01031017.