Всебічний аналіз проблеми соціалізації обдарованих учнів. Зниження порогів стресостійкості, фізіологічна втома як наслідок затухання обдарованості. Аналіз змістовних складових психолого-педагогічного супроводу обдарованих дітей в новій українській школі.
Аннотация к работе
Уже не виникає питання навіть в учителів, прибічників традиційного навчання: «Чи повинна змінюватися школа?», та й результати соціальних опитувань свідчать про те, що змін бажають і батьки, й учні. На ці питання дає відповідь Концепція Нової української школи, у якій визначена низка компетентностей, якими повинні оволодіти учні протягом навчання та виховання в школі для подальшої соціалізації в суспільстві. Вітчизняними дослідниками зауважено, що розв’язання широкого кола методологічних і прикладних проблем, пов’язаних із відтворенням та нарощуванням потенціалу обдарованості дітей і молоді, потребує створення освітнього середовища як такої сукупності умов для навчання, розвитку, індивідуалізації та соціалізації обдарованої особистості, що забезпечує можливість прояву і розвитку її обдарованості у відповідності з природними задатками, інтересами, вимогами вікової соціалізації, з одного боку, і соціальним запитом, з іншого [6]. У новій українській школі акцент робиться на індивідуалізацію навчання, «педагогіку, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем й батьками, орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм» [1]. Хоча мета психологічного супроводу обдарованих учнів не змінюється «Проектування та організація середовища, яке сприяє розкриттю потенційних можливостей учнів, забезпечує реалізацію здібностей, орієнтує особистість на саморозвиток», але принципові положення Нової української школи змушують докорінно змінювати зміст, підходи, принципи, методи, форми роботи з обдарованими дітьми в межах можливих видів діяльності психологічної служби.