Семантико-структурний аналіз номінативних блоків, що позначають людину в поезії "нонсенсу" Едвара Ліра. Атрибутивні словосполучення, в яких ведучий елемент - іменник, що позначають загальний клас предметів і супроводжується підрядними частинами.
Аннотация к работе
Обєктом дослідження є атрибутивні словосполучення, в яких синтаксично ведучий елемент виражається іменниками, що позначають загальний клас предметів ("man", "lady", "person"), і супроводжується підрядними частинами (адюнктами), розташованими в препозиції та постпозиції до ядра. Спірними є такі питання теорії словосполучення: 1) чи існує словосполучення поза реченням, до складу якого це словосполучення входить як конструктивний елемент, чи його можна вичленити з готового речення; 2) чи існують предикативні словосполучення, утворені парою слів, що виконують в реченні функції підмету та присудка; 3) чи існують сурядні словосполучення, утворені однорідними членами речення [2: 420]. Ті дослідники, хто при рішенні цих питань виходять із речення, вважають, що словосполучення - це синтаксична єдність, яка виокремлюється з речення та існує тільки в реченні. При визначенні словосполучення з речення дослідники приходять до висновку, що ця синтаксична одиниця може співпадати з реченням або бути його частиною, а речення може виражатися словосполученням, декількома звязаними між собою словосполученнями чи окремим словом, які набули певної інтонації. Не залежно від того, чи знаходиться адюнкт у препозиції, чи в постпозиції до свого ведучого члена, та не залежно від його структури (чи це буде слово, словосполучення чи підрядне означальне речення), цей залежний синтаксичний елемент завжди знаходиться на більш низькому рівні, ніж його ведучий член, а через це означення не може самостійно вступати в синтаксичні звязки з іншими членами словосполучення.
Список литературы
1. Нітенко О. В. Функціонування складних номінатів на позначення людини // Мова і культура, вип. 6, том III/I. - Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. - С. 116-120.
2. Розенталь Д. Є., Теленкова М. А. Словарь-справочник лингвистических терминов. - Москва: Просвещение, 1976. - 543 с.
3. Беловольская Л. А. Словосочетание. - http://skyglobe/ru/r/get referat/70545/
4. Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. - Москва: Высшая школа, 1981. - 285 с.
5. Русская грамматика в 2 т., Синтаксис. - Москва: Наука, Т. 2. - 1982. - 709 с.
6. Chalker S. Current English Grammar. - Hong Kong: Macmillan Publishers, 1989. - 295 p.
7. Topsy-Turvy World: English Humour in Verse. - Moscow: Progress Publishers, 1978. - 320 p.
8. Голев Н. Д. "Естественная" номинация объектов природы собственными и нарицательными іменами. - lingvo.asu.ru/golev/articles/z64.html.
9. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. / За заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. - Київ. Наукова думка, 1972. - 515 с.
10. MCARTHUR T. Existential Sentence. - Concise Oxford Companion to the English Language, 1998. - http://www.encyclopedia.com/doc/1O29-EXISTENTIALSENTENCE.html.
11. Lambrecht K. Language Arts and Disciplines. - books.google.com.ua.
12. Kobrina N. F., Korneyeva E. F., Ossovskaya M. I., Guzeyeva K. A. An English Grammar: Syntax. - Москва: Просвещение, 1986. - 160 с.
Матеріал надійшов до редакції 22.06. 2009 р.
Котнюк Л. Г. Особенности сложных номинатов, обозначающих человека в поэзии "нонсенса" Эдвара Лира.
В статье проводится семантико-структурный анализ номинативных блоков, обозначающих человека в поэзии "нонсенса" Эдвара Лира. Объект исследования - атрибутивные словосочетания, в которых синтаксически ведущий элемент выражается именем существительным, обозначающим общий класс вещей ("man", "lady", "person"), и сопровождающимся зависимыми частями (адъюнктами), расположенными в препозиции и постпозиции к ядру.
Kotniuk L. H. The Peculiarities of Complex Nominative Blocks Naming a Person in Edward Lears Poetry of "Nonsense".
The article deals with the semantic and structural analyses of complex nominative blocks naming a person in Edward Lears poetry of "nonsense". The object of research is attributive phrases, in which the syntactically leading element is expressed by a noun denoting a general class of things ("man", "lady", "person") and accompanied by dependent parts (adjuncts), placed in the preposition and the postposition to the head.