Види організаційних та розпорядчих управлінських документів, основні вимоги до їх складання. Оформлення назви, заголовків, розділів тексту, додатків. Відмінності в складанні розпоряджень, постанов, наказів, рішень, положень, інструкцій, статутів, правил.
Аннотация к работе
Організаційні документи - комплекс взаємоповязаних документів, що регламентують структуру, завдання і функції підрозділів підприємства, організацію їх роботи, права, обовязки та відповідальність керівників і фахівців; Розпорядчі документи - документи, які вирішують найважливіші питання управління і відображають як результат колегіальної діяльності компанії, так і прийняті в порядку єдиноначальності. Документи класифікуються також: - За місцем складання (внутрішні та зовнішні); Назва документа повинне бути присутнім на будь-якому документі, крім листа; воно визначається укладачем документа, виходячи з призначення та змісту останнього, і повинно відповідати виду даного документа (постанова, розпорядження, наказ, акт, інструкція і т.д.). Розкриває зміст документа заголовок дозволяє економити час при його розгляді, а головне - усуває можливість помилки або варіантності його тлумачення при введенні відомостей про документи в інформаційно-пошукову систему, полегшує пошук і проходження документів.
Список литературы
Розпорядження - це правовий акт управління державного органу та органу місцевого самоврядування, що видається у рамках наданої посадовій особі, державному органу, органу місцевого самоврядування компетенції і є обовязковим для громадян та організацій, яким він адресований. Цей документ має обмежений термін дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб та громадян. Розпорядження бувають загальні та спеціальні.
Постанова - це правовий акт, який приймають вищі та деякі центральні органи управління з метою розвязання найбільш важливих і принципових завдань та встановлення стабільних норм і правил поведінки, а також колегіальні органи управління. Постанова - завершальна частина протоколу засідання колегіального органу. Такі постанови вводять до протоколу або додаються до нього. У разі необхідності їх можна оформляти як витяг з протоколу. Постанови приймаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевими радами та іншими колегіальним органами управління.
Статут - це нормативно-правовий акт, за допомоги якого оформлюється створення установи, організації, підприємства будь-якої форми власності та визначаються її структура, функції, правовий статус. Статут підприємства затверджується установою вищого рівня. Відповідно до законодавства Статут після затвердження підлягає обовязковій реєстрації у відповідному органі державної влади. Проекти Статуту зазвичай готує юридична служба. На підставі Статуту розробляють положення про структурні підрозділи, посадові інструкції та інші організаційні документи.
Розпорядження - це правовий акт управління державного органу та органу місцевого самоврядування, що видається у рамках наданої посадовій особі, державному органу, органу місцевого самоврядування компетенції і є обовязковим для громадян та організацій, яким він адресований. Цей документ має обмежений термін дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб та громадян. Розпорядження бувають загальні та спеціальні.
Рішення (ухвала) - це правовий акт, що приймається місцевими радами, держадміністраціями (виконавчими комітетами) та іншими колегіальними органами. Рішенням (ухвалою) оформляють також результати діяльності інших колегіальних органів - колегій міністерств та відомств, наукових рад, судів тощо. В ухвалі зазначається територія, коло осіб, на яких вона поширюється, конкретні посадові особи, установи, що зобовязані контролювати виконання документа. Населення ознайомлюють з рішенням через засоби масової інформації. Ухвалами також називаються спільні акти, що видаються кількома неоднорідними органами. Коло питань, з яких приймаються рішення місцевих рад, досить широке, оскільки останні проводять регулювання усіх галузей господарського і соціально-культурного життя території. Рішення й розпорядження виконкомів, що прийняті в межах наданих їм прав, є обовязковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, які розташовані на території, що підпорядкована раді, а також для виконання службовими особами і громадянами.
Наказ - це правовий акт, що його видає керівник для вирішення основних та оперативних завдань, які поставлено перед даним підприємством, установою, органом влади.
Часто накази видають на підставі та з метою виконання чинних законів, указів, постанов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищих органів.
Накази також видаються з питань створення, організації, ліквідації, перейменування, зміни масштабу діяльності підприємства або структурного підрозділу, затвердження (введення в дію) або зміни положень, правил, інструкцій, планів, структури.
Організаційні документи: Статут - це нормативно-правовий акт, за допомоги якого оформлюється створення установи, організації, підприємства будь-якої форми власності та визначаються її структура, функції, правовий статус. Статут підприємства затверджується установою вищого рівня. Відповідно до законодавства Статут після затвердження підлягає обовязковій реєстрації у відповідному органі державної влади. Проекти Статуту зазвичай готує юридична служба. На підставі Статуту розробляють положення про структурні підрозділи, посадові інструкції та інші організаційні документи.
Положення - це правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності, функції, права та обовязки державних органів, установ та їхніх структурних підрозділів.
Інструкція - це правовий акт, що містить директиви, настанови, які регламентують організаційні, фінансові, науково-технічні, технологічні та інші сторони діяльності установ, їх структурних підрозділів, філій та посадових осіб.
Правила - це зібрання положень, що визначають певний порядок дій, поведінку юридичних та фізичних осіб.
Висновок
Документи супроводжують людину протягом кількох століть. За цей час вони, природно, невпізнанно змінилися.
Підводячи підсумок, хотілося б відзначити, що процес державної регламентації правил ведення діловодства, підготовки та оформлення документів, склад видів документів, якими документується те чи інше управлінське дію, не є чимось новим. В історії дореволюційної Росії діловодство, форми документів і технології роботи з ними встановлювалися з VII століття.
В даний час в Російській Федерації діє ряд загальнодержавних нормативно-правових актів, що регламентують найбільш загальні правила підготовки, оформлення та організації роботи з документами в організаціях і установах. Взаємовідносини організацій, установ, ділове документної спілкування, як показує історичний досвід, на всіх рівнях має здійснюватися за єдиними загальноприйнятим правилам. Саме тому вся робота з документами, починаючи з моменту їх створення, одержання, відправлення або здачі в архів, регулюється законами, комплексами нормативно-правових та методичних документів, які й становлять державну нормативно-методичну базу діловодства. документ організаційний розпорядчий управлінський
Список використаної літератури
1. Література: Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. - 480 с.
2. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посіб. - К.: ВЦ «Академія», 2007.
3. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням:Підручник. - К.: Алерта, 2010. - 696 с. Укладання організаційних та розпорядчих документів Сторінка 4