Формування симбіотичної продуктивності посівів квасолі сортів зернового напряму використання. Нагромадження маси бульбочок рослинами різноманітних сортів за різних способів сівби. Показники симбіотичних потенціалів залежно від умов Лісостепу Західного.
Аннотация к работе
Найвища симбіотична продуктивність виявлена у посівах сорту Мавка, які за сівби широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см формували загальний симбіотичний потенціал в кількості 4,57 тис. кг діб/га і активний симбіотичний потенціал на рівні 2,65 тис. кг діб/га. Таким чином, дослідження азотфіксуючої здатності посівів квасолі залежно від сортів та способів сівби набуло цінності не тільки з точки зору виявлення найбільш сприятливих умов для розвитку посівів, що було метою наших досліджень, але й мало практичну цінність як для рослинництва, так і інших супутніх наук агрономічного напряму [3, 6]. Найнижчою у фазу цвітіння загальна маса бульбочок 195,8 мг/рослину, в середньому за період досліджень, була встановлена в посівах сорту Харківська штамбова, що висівалися звичайним рядковим способом сівби (ширина міжрядь 15 см). Найнижчий загальний симбіотичний потенціал в досліді 3,07 тис. кг діб/га нами було визначено в посівах сорту Харківська штамбова за сівби звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см, а найнижчий показник активного симбіотичного потенціалу 1,46 тис. кг діб/га виявлено на цьому ж варіанті. Таким чином, в умовах західного Лісостепу України найвища симбіотична продуктивність виявлена у посівах сорту Мавка, які за сівби широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см формували загальний симбіотичний потенціал в кількості 4,57 тис. кг діб/га і активний симбіотичний потенціал на рівні 2,65 тис. кг діб/га.