Невпевненість, які відображається в уявленнях про майбутнє, у хворих на невротичні розлади. Показники функціонального навантаження майбутнього часу осіб з невротичної патологією. Зниженням активності, підвищенням нервово-психічної виснаженості, млявості.
Аннотация к работе
Показано, що переважання в структурі сенсів у пацієнтів з даною патологією орієнтацій на цілі в поєднанні зі сприйняттям значної тривалості майбутнього супроводжується зниженням мотиваційного потенціалу і пояснює слабку ефективність поведінкової активності при вирішенні актуального невротичного конфлікту. При тривожно-фобічних розладах показники за шкалами орієнтації на процес (65,0 ± 3,5%), орієнтації на результат (68,0 ± 3,4%), і відчуття контролю життя (69,0 ± 3 , 6%) були вище, ніж у хворих на дисоціативні розлади, у яких ці показники склали 63,2 ± 1,7%, 67,4 ± 1,8% і 68,3 ± 1,9% відповідно; і нижчі за шкалами орієнтації на цілі (72,0 ± 3,7%), самоконтролю (65,6 ± 2,9%) і загальним показником свідомості життя (68,6 ± 2,9%) порівняно з 74,0 ± 1,8%, 66,1 ± 1,6% і 69,0 ± 1,6% у пацієнтів з дисоціативними розладами. Тобто, вивчення смисложиттєвих орієнтацій у хворих на невротичні розлади показало, що них характерні незадоволеність прожитою частиною життя, низька осмисленісп. свого життя в сьогоденні, відсутність цілей у майбутньому і дискретне сприйняття свого життя в цілому. Як свідчать отримані дані, у хворих на невротичні розлади найбільш високими, яків контрольній групі, були показники структурованості майбутнього часу (1,7 ± 0,1 балів) та емоційної забарвленості (1,5 ± 0,1 балів), у той час коли показники активності (1,3 ± 0,1 балів), величини (1,3 ± 0,1 балів) і відчуття (1,1 ± ОДБАЛЛОВ) виражені в меншому ступені. В цілому, при порівнянні з із здоровими, отримані достовірні відмінності за всіма показниками оцінки майбутнього часу, що виражається і у величині комплексного показника оптимістичності, який у хворих на невротичні розлади становить 22,6 ±1,9 балів, у той час коли в контрольній групі він дорівнює 28,2 ±1,8 балів (при р<0,05).
Список литературы
1. Калашникова С.А. Смысложизненные ориентации, базовые убеждения и стратегии поведения в трудных жизненных ситуациях людей с различными показателями жизнестойкости / С.А. Калашникова // Ученые записки Забайкальского государственного университета. - 2011. - №5. - 161-168.
2. Бордовский В. А. Смысложизненные ориентации и эмоциональный интеллект в структуре личности социального работника / В.А. Бордовский // Вестник Адыгейского государственного университета. 2012. - №4 (109). - С. 112-117.
3. Клементьева М.В. Исследование взаимосвязи смысложизненных ориентаций и биографической рефлексии / М.В. Клементьева // Известия Тульского государственного университета. - 2013. - №2. С. 276-285.
4. Асмолов, А.Г. Психология личности: принципы общепсихологического анализа / А.Г. Асмолов. - М.: Смысл, 2001. - 416 с.
5. Магазева Е.А. Особенности смысложизненных ориентаций у лиц с автономным и зависимым типом субьекной регуляции / Е.А. Магазева // Омский научный вестник. - 2014. - №5 (132). - С. 145-149.
6. Клочко, В.Е. Становление многомерного мира человека как сущность онтогенеза / В.Е. Клочко // Сибирский психологический журнал. Томск: Томский гос. ун-т. - 2008. - Вып. 8-9. - С. 7-15.
7. Махнач А.В. Зависимость динамики эмоциональной напряженности от индивидуальных свойств личности / А.В. Махнач, Ю.В. Бушов // Вопросы психологии. - 2008. - № 6. - С. 130-133.
8. Новикова К.А. Связь позитивного мышления, смысложизненных ориентаций и жизнестойкости у студентов / К.А. Новикова // Концепт. - 2013. - №7 (23). - С. 10-19.
9. Сахарова Т.Н. Особенности смысложизненных ориентаций в подростковом и юношеском возрасте / Т.Н. Сахарова // Среднее профессиональное образование. - 2013. - №8. - С. 37-39.
10. Юрьева Л. Н. и соавт. Психологические особенности смысложизненных ориентаций и самоотношения больных шизофренией, совершивших общественно опасные деяния / Л.Н. Юрьева // Вестник психиатрии и психологии Чувашии. - 2013. - №9. - С.33-35.
11. Кожурова О.А. Особенности переживания времени подростками / О.А. Кожурова // Вестник Самарской гуманитарной академии. - 2010. - №1. С. 31-37.
12. Чуева Е.Н. Особенности восприятия жизненного пути в разные периоды зрелости / Е.Н. Чуева // Вестник КРАУНЦ. Гуманитарные науки. - 2011. - №2. - С. 98-106.
13. Ильинская Е.А. Эволюция психологического восприятия времени / Е.А. Ильинская // Человек и образование. - 2011. - №4. - С. 144-148.
14. Лебедева Е.В. Особенности событийной структуры жизненного пути в условиях современности / Е.В. Лебедева // Педагогическое образование в России. 2014. - №2. - С. 109-113.
15. Ракова В.А. Особенности восприятия временной перспективы больными параноидной шизофренией / В.А. Ракова // Вестник Южно-Уральского государственного университета. - 2011. №5 (222). - С. 89-94.
16. Бушов Ю.В. Интеллект и восприятие времени / Ю.В. Бушов // Вестник Томского государственного университета. - 2014. - №3. - С. 158-173.
17. Франка, В. Воля к смыслу / В. Франка. - М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2000. - 127 с.
18. Леонтьев, Д.А. Тест смысложизненных ориентаций / Д.А. Леонтьев. М.: Смысл, 2000. - 16 с.
19. Вассерман Л.И. Семантический дифференциал времени как метод психологической диагностики личности при депрессивных расстройствах / Вассерман Л.И., Кузнецов О.Н. и соавт.: пособие для психологов и врачей. - СПБНИПНИ им. Бехтерева, 2005. - С. 12-23.