Особливості русифікації в Українській Радянській Соціалістичній Республіці у другій половині 1950 - першій половині 1960-х років (з історії мовної проблеми) - Статья
Суть суспільно-політичного і мовно-культурного контекстів підготовки й ухвалення закону 1959 року "Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти". Чергування періодів відносної лібералізації з рецидивами сталінщини.
Аннотация к работе
Зокрема, у промові зазначалося: «На президії ЦК КПРС керівниками партії й уряду було правильно закинуто нам докір у тому, що їм доводиться доказувати українським товаришам, що на Україні треба говорити українською мовою»3 (курсив наш - М.П.). Далі доповідач (до речі, перший українець за походженням, який нарешті у червні 1953 р. очолив ЦК Компартії України) наголосив на упослідженому статусі української мови в республіці й навів конкретні приклади, коли «справедлива вимога того чи іншого працівника про необхідність викладання ряду дисциплін в учбових закладах і читання лекцій для населення українською мовою розцінюється окремими товаришами як прояв українського буржуазного націоналізму. Якщо дитина буде вчитися у школі, де викладання ведеться мовою однієї з союзних або автономних республік, то вона за бажанням може вивчати й російську мову. У кінцевому підсумку пропонувалося при ухваленні остаточного рішення з «мовного питання» «зберегти наявний нині порядок обовязкового вивчення російської і національної мов у школах, який виправдав себе, наголосивши необхідність глибшого вивчення російської мови», укотре наполягаючи на позиції УРСР: «Така постановка питання, коли у школах здійснюється обовязкове вивчення російської і національної мов й батьки самі вирішують, у школі з якою мовою навчання навчатиметься їхня дитина, буде найбільш демократичною й виключає будь-яке адміністрування у цій важливій справі». Станом на 23 березня 1959 р., «мовну» статтю 14 проекту закону «Про зміцнення звязку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР» було сформульовано так: «Встановити, що в усіх типах шкіл Української РСР, в яких навчання проводиться українською або російською мовами, вивчення української і російської мов є обовязковим.