Особливості розвитку творчого мислення у дошкільному й молодшому шкільному віці. Поняття терміну "творче мислення", "дивергентне мислення" та "креативність". Вплив кризи 6–7 років на розвиток дітей. Програма розвитку творчого мислення у дітей цього віку.
Аннотация к работе
У науці відсутні дані про динаміку становлення творчого мислення у дітей на ранніх етапах їхнього життя, що гальмує подальше розроблення проблеми його розвитку. Старший дошкільний і молодший шкільний вік надзвичайно важливі у психічному розвитку особистості, оскільки саме в цей період здійснюється перехід до навчальної діяльності, її адаптація до нової соціальної ситуації розвитку. Зважаючи на важливість діагностики творчого мислення за показником оригінальності, цей прийом активно використовується у сучасних дослідженнях. Виходячи з актуальності проблеми дослідження, її недостатньої розробленості, теоретичної і практичної значущості, було визначено тему дисертаційного дослідження: "Особливості розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку". Мета дослідження: зясувати особливості творчого мислення, його специфіку у період кризи 6-7 років та розробити й апробувати на цій основі програму розвитку творчого мислення у дітей цього віку.У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження творчого мислення в дошкільному та молодшому шкільному віці" аналізується проблема творчих здібностей і творчого мислення у психологічній науці, розглядаються вікові особливості розвитку пізнавальної сфери старших дошкільників і молодших школярів, особливості розвитку творчого мислення у дошкільників і молодших школярів, а також зясовується системотвірна властивість творчого мислення - гнучкість мислення. Загальною тенденцією у дослідженні проблеми творчості є полімодальний підхід до розуміння природи творчого мислення, що реалізується у дослідженні якостей творчої особистості: інтелекту, креативності, мотиваційної сфери тощо. Важливою характеристикою творчого мислення, що використовується в емпіричних дослідженнях як важливий його показник, є гнучкість мислення. З метою виявлення рівня розвитку пізнавальної сфери й творчого мислення проводилося тестування за такими методиками: "Стандартні прогресивні матриці Равена" для діагностики інтелектуальної сфери; тест Е.П.Торренса для дослідження показників творчого мислення. Діагностика гнучкості мислення досліджуваних здійснювалися за такими методиками: Методика вивчення гнучкості мислення дітей 4-8 років ("Знайди подібний").У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні змісту та динаміки творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці, а також його особливостей у період кризи 6-7 років. Здійснений у роботі теоретичний аналіз проблеми творчого мислення свідчить про нестабільність динаміки його розвитку у дитячому віці, про складність прогнозування механізмів прояву з огляду на гетерохронність психічного розвитку на цьому віковому етапі. Виявлено, що виникнення кризи у перехідний період полягає не в наявності негативних явищ, а у відсутності з боку дорослих уваги до розвитку у дітей позитивних психологічних утворень, зокрема, творчого мислення. Системотвірною ознакою творчого мислення є така його властивість, як гнучкість, що полягає у виокремленні в проблемній ситуації "нових" ознак і відношень, а також у специфічному характері відображення умов задачі, у легкій перебудові способів дій. Водночас, має місце і негативна динаміка розвитку в період 6-7 років: спостерігається істотне зниження кількості дітей, які мають високий рівень розвитку творчого мислення, та зростає кількість тих, хто має низький рівень його розвитку.
План
1. Основний зміст
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні змісту та динаміки творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці, а також його особливостей у період кризи 6-7 років. Результати здійсненого дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дали підстави зробити такі висновки: 1. Здійснений у роботі теоретичний аналіз проблеми творчого мислення свідчить про нестабільність динаміки його розвитку у дитячому віці, про складність прогнозування механізмів прояву з огляду на гетерохронність психічного розвитку на цьому віковому етапі. Доведено, що кризі семи років приділяється недостатньо уваги порівняно з іншими віковими етапами. Виявлено, що виникнення кризи у перехідний період полягає не в наявності негативних явищ, а у відсутності з боку дорослих уваги до розвитку у дітей позитивних психологічних утворень, зокрема, творчого мислення.
Системотвірною ознакою творчого мислення є така його властивість, як гнучкість, що полягає у виокремленні в проблемній ситуації "нових" ознак і відношень, а також у специфічному характері відображення умов задачі, у легкій перебудові способів дій.
2. Встановлено, що протягом дошкільного віку мислення розвивається від простих до складніших форм. Перехід від наочно-дійових до наочно-образних форм здійснюється завдяки розвиткові сприймання, накопиченню сенсорного досвіду, появі внутрішнього плану уявлень. Розумовий розвиток старших дошкільників характеризується виникненням вербального способу дій: умінням виконувати завдання за вербальною інструкцією та здатністю висловлювати думки.
Згідно з прийнятим нормативом, дитина 6 років лише починає використовувати словесно-логічні форми мислення.
На підставі результатів, здобутих шляхом методу поперечних зрізів у дошкільників різного віку, виявлено як позитивну, так і негативну динаміку розвитку показників творчого мислення. Позитивна динаміка зумовлюється особливостями віку й індивідуальними особливостями розвитку особистості, а негативна залежить від уповільнення темпів психічного розвитку, від досвіду дитини, а також наявності в неї таких рис, як невпевненість, замкнутість.
У молодшому шкільному віці позитивна динаміка зумовлена тим, що дитина долучається до систематичної навчальної діяльності. Проте, за наявності певного прогресу в розвитку дитина, однак, не досягає вихідного рівня 5-6 років. Це може бути пояснено тим, що навчальна діяльність у школі, особливо у перший рік, вимагає від молодшого школяра пристосування до певних стандартів, правил, що часто призводить до зниження інтенсивності розвитку творчого мислення.
3. Показано, що динаміка розвитку творчого мислення в дошкільному й молодшому шкільному віці має свої специфічні особливості. Зокрема, спостерігається позитивна динаміка цього процесу у дошкільників: зростає кількість дітей, які мають високий та середній рівень розвитку. Водночас, має місце і негативна динаміка розвитку в період 6-7 років: спостерігається істотне зниження кількості дітей, які мають високий рівень розвитку творчого мислення, та зростає кількість тих, хто має низький рівень його розвитку. Динаміка в наступний період є позитивною, хоча й не досягає рівня 5-6 років.
Причина негативної динаміки розвитку творчого мислення зумовлюється переживанням дитиною кризи 6-7 років, через те, що попередня діяльність уже не задовольняє її, і вона потребує складнішої форми діяльності, якою для неї є шкільне навчання. Зниження рівня розвитку творчого мислення спричиняється й тривалістю часу, після завершення відвідування дитячого садка і перед початком навчання у школі, тобто часом відсутності будь - яких навчально-розвивальних заходів із дитиною.
З віком дітей простежується лише незначна позитивна динаміка розвитку показників гнучкості мислення, що свідчить про стихійність цього процесу у дошкільників і молодших школярів в умовах навчання за типовими навчальними програмами.
4. Доведено, що процес формування творчого мислення дітей 6-7 років доцільно здійснювати за рахунок розвитку гнучкості мислення, шляхом розвязування ними математичних задач комбінаторного типу та залучаючи їх до ігрової діяльності творчого характеру. Важливим чинником підвищення ефективності розвивального навчання є робота над задачами, що мають кілька варіантів розвязку, оскільки це сприяє руйнуванню стереотипів та розвитку гнучкості мислення.
Перспективи подальших досліджень полягають у комплексному психолого-педагогічному вивченні чинників та особливостей розвитку творчого мислення дітей на наступних вікових етапах.
Список литературы
1. Іванова В. В. Особливості розвитку когнітивної сфери у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці / В. В. Іванова // Наука і освіта. - 2008. - Спецвип. проект : Психолого-педагогічні чинники становлення особистості в поліетнічному середовищі, № 7. - С. 88-92.
2. Іванова В. В. Гнучкість як системотвірна властивість творчого мислення
3. / В. В. Іванова // Зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. - К. : Главник, 2009. - Т. ІІ : Психологія особистості. Психологічна допомога особистості, вип. 2. - С. 50-59.
4. Іванова В. В. Динаміка розвитку творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці / М. М. Марусинець, В. В.Іванова // Вісник післядипломної освіти. Сер. Психологія : зб. наук. праць / голов. ред. В. В. Олійник. - К. : Ун-т менедж. освіти НАПН України, 2010. - Вип. 1 (14), ч. 2. - С. 232-241.
5. Іванова В. В. Діагностика розвитку творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці / В. В. Іванова // Вісник Чернівецького ун-ту. Сер. Психологія. - Чернівці, 2010. - Вип. 11. - С. 35-42.
6. Іванова В. В. Особливості формування творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку / В. В. Іванова // Матеріали наук.-практ. конф. "Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви", (Чернівці, 14-16 трав. 2009 р.). - Чернівці : Книга - XXI, 2009. - С. 109-113.
7. Іванова В. В. Психологічні особливості розвитку гнучкості мислення у дітей 5-8 років / В. В. Іванова // Матеріали II Всеукр. психологічного конгресу, присвяченого 110-річчю від дня народження Г. С. Костюка. - К. : ДС "Інформаційно-аналітичне агентство", 2010. - Т. II. - С. 225-229.