Мовознавчий огляд класифікації журналістських термінів. Виявлення в них семантичних та синтаксичних особливостей розвитку на прикладі англійської мови. Порівняння та обґрунтування синтаксичних конструкцій журналістських термінів 60-х та 90-х років.
Аннотация к работе
Важливу теоретичну і практичну проблему як для лінгвістів, так і для перекладачів становить поява великої кількості англомовних термінів у засобах масової інформації (ЗМІ), складовою частиною якої є журналістська термінологія, що не знайшла достатнього термінологічного оформлення в українській мові. Із значною часткою умовності першою спробою систематизувати журналістську термінологію як складову частину термінології ЗМІ в Україні можна назвати "Англійсько-український словник журналістських термінів"(1993 р.). У відповідності з метою вирішуються такі завдання: - визначаються такі “журналістський термін”, “зовнішня та внутрішня лексика ЗМІ”, “термінологія ЗМІ”; У лінгвістичній літературі та в тлумачних енциклопедичних словниках не дається визначення таких понять, як "журналістський термін" або "термін ЗМІ" і відсутня класифікація лексичних одиниць, що потрапляють під ці поняття. Вмотивованість англійської журналістської термінології зменшується через наявність значної кількості термінів-абревіатур, збільшується термінами - конверсійними варіантами фразових дієслів (КВФД), термінами - лексикалізованими синтаксичними структурами (ЛСС), амеліоризованими термінами.У складі журналістської термінології виділяється група термінів жаргонного та сленгового походження, які названо амеліоризованими і які відносяться до термінів оскільки, вони зафіксовані в англійських та американських словниках і підручниках з журналістики як терміни. Розглядаючи журналістську термінологію в мікродіахронічному плані, треба зазначити, що журналістська термінологія в цілому пройшла ряд етапів розвитку, які безперечно повязані з етапами розвитку журналістики. Розглядаючи терміни printing, television, radio та magazine, що існували до 60-х років зазначимо, що під тиском позамовних чинників поняття magazine, printing, television та radio розщепилися, і цей процес ми називаємо процесом сегментації понять. Порівнюючи синтаксичні структури журналістських термінів 60-х, представлені в однокомпонентними та двокомпонентними структурами N, V, i т. д., з синтаксичними структурами термінів 70-90-х років, ми зазначаємо, що терміни 70-90-х переважно представлені двокомпонентними, трикомпонентними та чотирикомпонентними синтаксичними структурами: Схема: З цього ми робимо висновок, що з одного боку відбувається процес ускладнення синтаксичних структур термінів від однокомпонентних та двокомпонентних до двокомпонентних, трикомпонентних та чотирикомпонентних термінів, з іншого боку, спостерігається процес диференціації синтаксичних конструкцій за рахунок термінів ЛСС таких як frame-by-frame filming (покадрова зйомка), do-it-yourself people (DIY-категорія людей, що все роблять вдома самі) та КВФД таких як washout, wearout (момент втрати рекламою ефективності). Розглядаючи термінологію радіо, телебачення та нових засобів телекомунікаційного звязку, треба відмежуватися від радіоелектронної та компютерної термінології в цілому, хоча зазначимо, що певна частина цієї термінології широко вживається журналістами США та Великобританії в повсякденній роботі і зафіксована в англо-американських підручниках по журналістики та фахових словниках, запозичена до складу журналістської термінології, як приклади зазначимо dry acoustics (запис без реверберації), intercom (радіосистема, що повязує декілька офісів), ATDS (alternative television delivery system-сучасна назва кабельного телебачення), log in-вхід в програму.Внутрішньо-лінгвістичні чинники розвитку мови частково знаходять відображення в процесі детериоризації журналістської термінології, під якою розуміємо процес стильового зниження лексики, коли формальна лексика замінюється неформальною, що призводить до створення журналістських термінів - конверсійних варіантів фразових дієслів таких як washout - телевізійний трюк, завдяки якому створюється оптичний перехід від кольорових сцен до всепоглинаючого білого кольору та термінів, складених за моделями словотворення простомовної лексики, які називаємо лексикалізовані синтаксичні структури, наприклад, bait-and-switch advertising (реклама із зникаючою приманкою) та flow-of-life film (телефільм, що реалістично зображує життя), та в проникненні амеліоризованих термінів сленгового та жаргонного походження, скажімо stringer - позаштатний кореспондент, beat reporter - репортер, котрий працює на постійній дільниці, anchor - телеведучий. Згідно зі статистичними дослідженнями, кількість таких термінів, що належать до однієї з цих трьох груп, перевищує 5%. Здійснюючи класифікацію внутрішньої професійної журналістської лексики, її можна поділити на: 1) журналістську термінологію; Розглядаючи ЗМІ як організації зі створення та канали поширення інформації й аналізуючи семантичне поле поняття ЗМІ, що побудовано на меронімічних семантичних звязках, зміст яких характеризується логічними відношеннями ціле - частина та координації, в дослідженні робиться висновок: воно двомірне, з одного боку, охоплює такі складові, як організації чи індустрії, що створюють т