Сутність основних проблем мотивації спортивної діяльності. Роль та значення особистісного чинника у підвищенні ефективності загальної діяльності людини. Класифікація мотивів занять спортом, характеристика та особливості латентних і явних мотивів.
Аннотация к работе
Мотиви спортивної діяльності не є первинними, вони виникають, формуються й перебудовуються під впливом загального розвитку особистості спортсмена - розумового, морального, а також завдяки накопиченому досвіду спортивних занять, зростанню спортивної майстерності - відпочаткових мотивів, що привели до занять у спортивній секції, до мотивів, якими керуються майстри спорту міжнародного класу. Оскільки мотив є рушійною силою будь-якої діяльності, то дослідження мотивації до занять спортом, безперечно, актуально й зумовлено такими чинниками: по-перше, брак (чи вагання) мотивів до занять спортом зменшує кількість тих, хто ним займається, що не можна вважати позитивною тенденцією, бо чим більше спортсменів, тим імовірнішою є можливість перебування серед них потенційних і актуальних спортсменів високого класу, здатних досягти вершин спортивної майстерності в конкретному виді спорту; по-друге, знання особливостей спортивної мотивації дає змогу побудувати в кожному конкретному випадку оптимальну систему стимулів з необхідним ступенем інтенсивності. Психологи, що працюють у галузі спорту, розглядають мотивацію з різних специфічних позицій, виділяючи внутрішню й зовнішню мотивації, мотивацію досягнення й мотивацію у формі загального стресу тощо. На цьому етапі мотиви характеризуються дифузністю інтересів до фізичних вправ (підлітки можуть почати займатися не одним, а кількома видами спорту); мають безпосередній характер (заняття спортом подобаються, а головною рушійною силою є любов до фізичної культури); повязані з умовами середовища, що сприяють заняттям саме цим видом спорту (популярність виду спорту за місцем проживання, інтерес близьких людей) або зумовлені зовнішніми випадковими обставинами, часто містять елементи обов’язку. На цій стадії мотивами слугують: розвиток інтересів до певного виду спорту; прагнення розвивати виявлені здібності до певного виду спорту; намагання закріпити успіх; розширення спеціальних знань, набуття більш високого ступеня тренованості, що виражається в прагненні до встановлення особистих рекордів виконання третього розряду, другого, першого, кандидата в майстри спорту таін.; спортивна діяльність стає потребою (на тлі звикання до фізичних навантажень необхідність відчувати їх стає звичкою); мотиватором виступає стійкий інтерес індивіда до конкретного виду спорту, важливе місце в підтриманні мотивації до занять спортом починають відігравати стосунки з тренером.