Інтенсивність і періодизація палінації рослин роду полин (Artemisia). Визначення основних термінів та інтенсивності пилкування полину для прогнозування можливих ризиків виникнення полінозу до пилку цієї рослини у представників української популяції.
Аннотация к работе
Полин має виражений сезон пилкування, схожий за часом на сезон Ambrosia, та подібний до останньої хімічний склад алергенів. Зважаючи на широке розповсюдження рослин названого роду в Україні та на потенційну алергенність його пилку, метою даної роботи було визначення термінів та інтенсивності пилкування полину в містах лісостепової та степової зон України для прогнозування ймовірних ризиків виникнення полінозу до пилку цієї рослини у жителів обраних пунктів спостереження. Дослід проводили у двох містах Лісостепу - у Вінниці та у Полтаві, - й у чотирьох містах Степової зони - Донецьку, Дніпропетровську, Одесі та Сімферополі, - з 1 березня по 20 жовтня 2010 р. Вибір пунктів спостереження обумовлено високою щільністю населення та передбачуваною перед дослідом імовірною різноманітністю пилкового спектра в містах цих двох зон, які покривають більшість території сучасної України [1]. За нормами, прийнятими у EAN [16, 24], сезон пилкування рослини починається того дня, коли кількість її пилку в повітрі становить 1% від загальної суми зібраних упродовж року п.з. Аналіз інтенсивності палінації Artemisia у містах, які підлягали аеропалінологіч-ним дослідженням, показав, що у чотирьох із цих міст була зібрана приблизно однакова кількість п.з. досліджуваної рослини - по 19 %, або 1 467 і 1 398 п.з. у Вінниці та у Полтаві відповідно, і по 18 % - у Одесі та Дніпропетровську.У містах степової зони Одесі, Сімферополі та Донецьку сезон був малоінтенсивним, а пилкування - більш тривалим, із невисокими максимумами та меншою кількістю клінічно значущих днів, ніж у Центральній Україні. Пыльца и споры растений флоры Европейской части СССР: в 2 т. Пыльца и споры растений флоры Европейской части СССР: в 2 т. Hialine project: allergen release from pollen across Europe. Ragweed pollen collected along high-traffic roads shows a higher allergenicity than pollen sampled in vegetated areas.
Вывод
Отже, ми спостерігали виражений сезон пилкування полину в усіх пунктах аероспостереження. Але більш інтенсивною палінація полину була в містах України, розташованих ближче до Півночі: кількість днів із клінічно значущими концентраціями п.з. Artemisia у Полтаві та Вінниці становила третину протяжності сезону пилкування, що тривав із кінця липня по кінець вересня. У містах степової зони Одесі, Сімферополі та Донецьку сезон був малоінтенсивним, а пилкування - більш тривалим, із невисокими максимумами та меншою кількістю клінічно значущих днів, ніж у Центральній Україні.
Також нами зареєстровано вдвічі нижчі, ніж у центральній частині України, піки пилкування у всіх південних регіонах - Одесі, Сімферополі, а також на Сході - у Донецьку. У Полтаві, Вінниці та Дніпропетровську, розташованих у Центральній Україні, де, очевидно, спостерігається більш сприятливий для розвитку полину водний режим, бачимо й більш інтенсивне пилкування полину з високими піками.
Найгіршим для пацієнтів є період із 28 липня по 10 серпня, коли спостерігається найбільша кількість помірних і високих концентрацій пилку полину в повітрі. Була виявлена й обернена кореляція між інтенсивністю і тривалістю сезону пилкування та висотою сезонних піків.
Зміни довкілля під дією чинників глобального потепління спонукають до по-дальшого вивчення характеру палінації полину в Україні та порівняння тенденцій із загальноєвропейськими даними.
1. Зузук Ф.В. Україна. Навчальний атлас. Київ: Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, 1998. 32-33.
2. Кортиков В.Н., Кортиков А.В. Полная энциклопедия лекарственных растений. Москва: Феникс, 2008. 797 с.
3. Куприянова Л.А., Алешина Л.А. Пыльца и споры растений флоры Европейской части СССР: в 2 т. Т. 1. Москва: Наука, 1972. 172 с.
4. Куприянова Л.А., Алешина Л.А. Пыльца и споры растений флоры Европейской части СССР: в 2 т. Т. 1. Москва: Наука, 1978. 184 с.
5. Очкур О. В., Кашпур Н. В., Ковальова А. М. та ін. Вплив ліпофільних фракцій видів роду Artemisia L. на адгезивні властивості мікроорганізмів. Актуал. питання фармацевт. і мед. науки та практики, 2011; 24(2): 33-36.
ISSN 1996-4536 • Біологічні Студії / Studia Biologica • 2014 • Том 8/№1 • С. 125-136
134 В. В. Родінкова
6. Родінкова В. Календар пилкування основних алергенів у Вінниці: що треба знати, щоб себе від полінозу захищати. Новости медицины и фармации, 2012; 15(425): 18-20.
7. Свідрак К., Калинович Н., Воробець Н. Кількісна динаміка пилку Artemisia і Ambrosia в повітрі м. Львова та поза його межами. Біологічні Студії / Studia Biologica, 2010; 4(1): 123-134.
8. Ariano R., Canonica G., Passalacqua G. The possible role of climate changes in variation of pollen seasons and allergic sensitization over 27 years. Allergy, 2010; 65(92): 425.
9. Belmonte J., Roure J. XAC project: Aerobiological Network of Catalonia, an information service provided to clinicians and the population since 1983. Allergy, 2008; 63(88): 546.
10. Bogawski P., Grewling L., Fratczak A. Flowering phenology of three Artemisia species with relation to atmospheric pollen concentration in Poznan (Western Poland), 2012. Abstract Book of Pollen Monitoring Program. 9th International Meeting, Prague, Czech Republic, 26-30 August 2013: 8-9.
11. Buters J., Galan C., Thibaudon M. et al. Hialine project: allergen release from pollen across Europe. Allergol. Immunol, 2012; 9(2-3): 147
12. Carinanos P., Alcazar P., de la Corte E. et al. Aerobiology and biogeography of genus Artemisia in Andalucia. Abstract Book of the 14th IAA Aerobiology Congress, Buenos Aires, August, 23-27, 2010: 31
13. Carinanos P., Diaz de la Guardia C., Algarra J.A. et. al. Evaluation of recovery programs in endangered Artemisia species using pollen records as an indicator. Allergol. Immunol, 2012; 9(2-3): 149.
14. Cecchi L., DAMATO G., Ayres J.G. et al. Projections of the effects of climate change on allergic asthma: the contribution of aerobiology. Allergy, 2010; 65: 1073-1081.
15. Comtois P., Jager S., Custodio T., Bonilla C. Regional Aerobiology analysis. Abstract Book of the 14th IAAAEROBIOLOGY Congress, Buenos Aires, August, 23-27, 2010: 49-50.
16. European Pollen Information [Electronic Resource], 2012: Retrieved from URL: https://ean. polleninfo.eu/Ean/en/home.
17. Frei T. The effects of climate change in Switzerland 1969-1996 on airborne pollen quantities from hazel, birch and grass. Grana, 1998; 37(3): 172-179.
18. Frenz, D.A. Making Sense of the Numbers: What to do with a pollen count once you have one. A The Pollen Monitor: Newsletter of Multidata Inc, 1995; 1(11): 3.
19. Galan C.S. Minimum requirements to manage aerobiological monitoring stations included in a national network involved in the EAN, International Aerobiology Newsletter, 2011, December; 71: 1-2.
20. Galan C.S., Carinanos P.G., Purificacion A.T. et al. Aerobiology Network (REA): Management and Quality Manual, Cordoba, Spain, 2007, Servicio de Publicaciones de la Univer-sidad de Cordoba: 27 p.
21. Geller-Bernstein C. The importance of the cooperation between palynologists and allergo-logists to improve the allergological practice. Allergol. Immunol, 2012; 9: 125-126.
22. Ghiani I., Aina R., Asero R. et al. Ragweed pollen collected along high-traffic roads shows a higher allergenicity than pollen sampled in vegetated areas. Allergy, 2012; 67(7): 887-894.
23. Helfman I., Waisel Y., Kutiel H. Relationship between weather conditions and release of airborne allergen pollen and spores in Haifa (Israel). Allergol. Immunol, 2012; 9(2-3): 148.
24. Jager S., Berger U., Smith M. European Network, new challenges, Allergol. Immunol, 2012; 9(2-3): 69-71.
25. Kagen S., Lewis W., Levetin E.Aeroallergen PHOTOLIBRARY of North AMERICATRANSCRIBED. Appleton, Wisconsin, 2004-2005: 176 р.
26. Laatikainen L., von Hertzen L., Koskinen J.-P. et al. Allergy gap between Finnish and Russian Karelia on increase. Allergy, 2011; 66(7): 886-892.
27. Lanzoni C. Since 1932. Practical Materials of the 9th European Course on Basic Aero biology, 2nd9th September. EVORA, Portugal, 2009: 6.
ISSN 1996-4536 • Біологічні Студії / Studia Biologica • 2014 • Том 8/№1 • С. 125-136
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ... 135
28. Latorre F., Fagundez G., Sanchez A. Aerobiological study in an urban area of the Main Fluvial Wetland region of Argentina. Abstract Book of the 14th IAAAEROBIOLOGY Congress, Buenos Aires, August, 23-27, 2010: 49.
29. Linneberg A. The increase in allergy and extended challenges. Allergy, 2011; 66.95: 1-3. 30. Myszkowska D., JENNERB., STEPALSKAD., CZARNOBILSKAE. The pollen season dynamics and the relationship among some season parameters (start, end, annual total, season phases) in Krakow, Poland, 1991-2008. Aerobiologia (Bologna), 2011; 27(3): 229-238.
31. Obstova B. Aerial pollen spectra in different city building patterns: seasonal dynamics and implications for allergology, Allergol. Immunol, 2012; 9(2-3): 155
32. Pejkovska S., Breskovska G., Arbutina S. Asthma and rhinitis - limitations in daily life. Allergy, 2011; 66(94): 348-349.
33. Prescott S.L. The influence of early environmental exposures on immune development and subsequent risk of allergic disease. Allergy, 2011; 66(95): 4-6.
34. Rasmussen A., Baklanov A., Korsholm U.G. et al. The Danish operational pollen forecasting system. Allergol. Immunol, 2012; 9(2-3): 151.
35. Skjoth C.A., Sommer J.An extended pollen calendar for Denmark for diagnosis and treatment of pollen allergy. Abstract Book of the 14th IAA Aerobiology Congress, Buenos Aires, August, 23-27, 2010: 82
36. Sofiev M., Bergmann K-C. Allergenic pollen: A Review of the Production, Release, Distribution and Health Impacts, Springer Science Bisness Media Dordrecht. 2013.
37. Sulmont G.The pollen content of the air identification key[Електронний ресурс]: Reseau National de Surveillance Aerobiologique, 2008, Bordeaux; 1 CD-ROM: Назва з етикетки диску.
38. Thompson J., Onell A., Morris M.Revealing correlations between protein allergen components. Ann. Allerg. Asthma Im, 2011; 107.5.1: A32-A33.
39. Thormo-Molina R., Gonzalo-Garijo M., Silva-Palacios I. et al. Relation between Internet access to a pollen web site and pollen concentration in the air. Allergy, 2010; 65(92): 425.
40. Thormo-Molina R., Gonzalo-Garijo M., Silva-Palacios I. et al. Information about airborne pollen concentrations and forecast using SMS (Short Message Service). Allergy, 2008; 63(88): 548.
41. Viner B., Arritt R., Westgate M. Predicting pollen movement and viability using atmospheric models. Allergol. Immunol, 2012; 9(2-3): 151.
42. Wahn U. The significance of environmental exposure on the progression of allergic diseases. Allergy, 2011; 66(95): 7-9.
43. de Weger L.A. Pollen threshold levels for symptoms development. Is it feasible? Abstract Book of the 14th IAAAEROBIOLOGY Congress, Buenos Aires, August, 23-27, 2010: 17.
PATTERNS OF ARTEMISIA ALLERGENIC POLLEN’ SPREAD
IN THE CITIES OF STEPPE AND FORESTSTEPPE ZONES OF UKRAINE
V. V. Rodinkova
Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University, 56, Pirogov St., Vinnitsa 21018, Ukraine e-mail: vikarodi@gmail.com
The article deals with intensity and timing of Artemisia (mugwort) pollination in Ukraine. Mugwort pollen requires control due to well-known allergenicity and cross-reaction with the ragweed pollen grains. The purpose of our study was to analyze the intensity and timing of alder pollination in cities of steppe and foreststeppe zones Ukraine in terms of accurate forecasting and seasonal allergy control.The study was carried out by mean of standard volumetric methods using Burkard spore traps in six
ISSN 1996-4536 • Біологічні Студії / Studia Biologica • 2014 • Том 8/№1 • С. 125-136
136 В. В. Родінкова cities of steppe and foreststeppe zones of Ukraine. Awell-defined season of Artemisia pollination was established for each city. More intense pollination rate was noted in the cities of Ukraine located close to the North. Twice lower seasonal pollen peaks in all southern regions were recorded which might be due to more favorable for mugwort development water regimen seen in the Central part of Ukraine in comparison with the Southern one. The worst period for patients sensitive to the Artemisia pollen lasts from July, 28 till August, 10, when the biggest numbers of days with moderate and high concentrations of mugwort pollen were recorded all over Ukraine. The inverse correlation between the intensity, duration of the mugwort pollen season and seasonal peaks has been identified as well. Further aerobiological studies for the mugwort pollination are required in terms of the pollinosis control.
Keywords: hay fever, mugwort pollen, aeropalynological observation, pollen forecast.
ОСОБЕННОСТИ РАСПРОСТРАНЕНИЯ АЛЛЕРГЕННОЙ ПЫЛЬЦЫ ARTEMISIA В АТМОСФЕРЕ ГОРОДОВ СТЕПНОЙ И ЛЕСОСТЕПНОЙ ЗОН УКРАИНЫ
В.В. Родинкова
Винницкий национальный медицинский университет им. М.И. Пирогова ул. Пирогова, 56, Винница 21018, Украина e-mail: vikarodi@gmail.com
В статье обсуждаются интенсивность и периодизация палинации растений рода полынь (Artemisia), пыльца которого является фактором поллиноза и известна перекрестной реакцией с таким важным аллергеном как пыльцевые зерна амброзии. Целью исследования, которое впервые проводилось в шести городах лесостепной и степной зон Украины волюметрическим методом, было определение сроков и интенсивности пыления полыни для прогнозирования возможных рисков возникновения поллиноза к пыльце этого растения у представителей украинской популяции. Установлен выраженный сезон палинации Artemisia во всех пунктах наблюдения. Но в городах центральной Украины, где, очевидно, наблюдается более благоприятный для развития полыни водный режим, зарегистрировано более интенсивное, чем на Юге и на Востоке, пыление полыни с пиками, двухкратно превышающими значения для южных областей. Худшим для пациентов был определен период с 28 июля по 10 августа, когда наблюдалось самое большое количество дней с умеренными и высокими концентрациями пыльцы полыни в воздухе разных городов. Установлена обратная корреляция между интенсивностью, продолжительностью сезона пыления и высотой сезонных максимумов палинации полыни. Для точного контроля и прогнозирования возникновения поллиноза у населения нужно проводить постоянные аэробиологические наблюдения.