Аналіз сучасного стану вертикального озеленення в м. Києві. Історія інтродукції дерев’янистих ліан. Вивчення їх ритму росту і розвитку та стійкості до несприятливих зовнішніх факторів. Дослідження особливостей розмноження. Розробка способів використання.
Аннотация к работе
Існує потреба покращання та розширення асортименту деревянистих ліан, які використовуються в озелененні м. Києва сприятиме вирішенню проблеми нестачі площі для озеленення, покращанню мікрокліматичних умов міського середовища в звязку з максимальним наближенням рослин до житла та підвищенню рівня декоративного оформлення. Роботу виконано на кафедрі ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва в 2000-2007 рр. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідних тем кафедри ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства (ННІ ЛІСПГ) Національного агарного університету (2002-2006 рр.) “Розробка наукових основ формування декоративних насаджень в населених пунктах України” - номер держреєстрації 0102U006411; (2007-2009 рр.) “Розробити біоекологічні та технологічні основи раціонального використання перспективних видів та форм деревянистих рослин у ландшафтному будівництві України” - номер держреєстрації 0107U004382, до виконання яких дисертантка залучалася як виконавець підрозділів. Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:-узагальнити відомості про історію інтродукції деревянистих ліан у ботанічні сади і дендропарки м. -розробити способи практичного використання деревянистих ліан для вертикального озеленення м.Першими науковими публікаціями про ліани, як про своєрідну еколого-фізіологічну групу рослин, тобто життєву форму, являються роботи Гумбольдта О. (1973) підрозділяє ліани за способом прикріплення до опори на пять груп: 1) виткі; 2) вусиконосні; 3) коренелазячі; 4) листколази; 5) ліани, що опираються. (1951) в Україні перші ліани культивували в кінці XVIII - на початку XIX ст. в Кременецькому ботанічному та Основянському акліматизаційному садах. За ступенем інтенсивності росту протягом вегетації деревні ліани розділені нами на: 1) ліани, які найінтенсивніше ростуть на початку вегетації; 2) ліани, які дуже інтенсивно ростуть у середині вегетації; 3) ліани, які інтенсивно ростуть у різні періоди вегетації залежно від сприятливих погодних умов. За даним показником досліджувані види деревянистих ліан слід розділити на 3 групи: зимостійкі - ліани, у яких обмерзло до 10% однорічних пагонів - 6 видів (Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Magyar., Lonicera periclymenum L., Vitis vinifera L., Vitis amurensis Rupr.); ліани досить зимостійкі, обмерзло до 25% однорічних пагонів - 6 видів (Aristolochia manshuriensis Kom., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Vitis riparia Michx.); ліани, задовільно зимостійкі - це ліани, в яких у деякі роки спостерігалось обмерзання пагонів до 50%.За інтенсивністю росту досліджені види розподілені на три групи: слабкорослі - ліани, у яких річний приріст становить до 200 см (3 види); середньорослі - приріст від 201 до 300 см (9 видів); сильнорослі - річний приріст більше 301 см (4 види). За тривалістю цвітіння досліджені види розподіляються на 3 групи: ліани, у яких тривалість цвітіння до десяти днів - Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Vitis riparia Michx.; ліани, у яких цвітіння триває від одного до двох тижнів (11 видів); ліани, що квітують протягом 29 та більше днів (3 види) - Menispermum dahuricum DC., Lonicera periclymenum L., Clematis ligusticifolia Torr. Досліджувані види деревянистих ліан за зимостійкістю розподілені на 3 групи: зимостійкі - 6 видів - Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis amurensis Rupr. та ін.; досить зимостійкі - 6 видів - Aristolochia manshuriensis Kom., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Celastrus orbiculata Thunb., Vitis riparia Michx. та ін.; задовільно зимостійкі - Akebia quinata Decne, Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch. Для деревянистих ліан найбільш доцільним методом розмноження є вегетативний, у звязку з тим, що всі ліани потребують обрізування пагонів протягом вегетаційного періоду. За сезонною декоративністю встановлені такі групи: ліани, декоративність яких найбільше проявляється в кінці весни - на початку літа - Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis vinifera L. та ін.; ліани, декоративні влітку - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.; ліани, декоративні восени - Celastrus orbiculata Thunb., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо таксономічного складу інтродукованих деревянистих ліан у м. Києві. Досліджені морфобіологічні, екологічні особливості та виявлені ефективні способи розмноження. Розроблено методи практичного застосування інтродукованих видів в умовах м. Києва в різних за функціональним призначенням насадженнях. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи дають підстави для наступних узагальнень: 1. У ботанічних садах і дендропарках м. Києва інтродуковано 76 видів та 2 форми деревянистих ліан. Усі вони належать до відділу Покритонасінні - Magnoliophyta, класу Дводольні - Magnoliopsida, 6 підкласів, 13 порядків, 15 родин. Усі види інтродукованих деревянистих ліан походять із Голарктичного царства, при тому більшість із них - зі Східноазіатської області (50%).
2. За тривалістю періоду росту пагонів деревянисті ліани розподілені на: ліани з тривалим періодом росту (163-173 днів); рослини з середньою тривалістю приросту пагонів (131-162 дні); рослини з коротким періодом росту (98-130 днів). За інтенсивністю росту досліджені види розподілені на три групи: слабкорослі - ліани, у яких річний приріст становить до 200 см (3 види); середньорослі - приріст від 201 до 300 см (9 видів); сильнорослі - річний приріст більше 301 см (4 види).
3. Усі досліджувані види деревянистих ліан в умовах м. Києва цвітуть (бал 4-5) та плодоносять (крім Akebia quinata Decne.). За тривалістю цвітіння досліджені види розподіляються на 3 групи: ліани, у яких тривалість цвітіння до десяти днів - Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Vitis riparia Michx.; ліани, у яких цвітіння триває від одного до двох тижнів (11 видів); ліани, що квітують протягом 29 та більше днів (3 види) - Menispermum dahuricum DC., Lonicera periclymenum L., Clematis ligusticifolia Torr.
4. Ліани Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. є найбільш посухостійкими. За ступенем жаростійкості деревянисті ліани розподілені на жаростійкі, відносно жаростійкі та недостатньо жаростійкі.
5. Досліджувані види деревянистих ліан за зимостійкістю розподілені на 3 групи: зимостійкі - 6 видів - Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis amurensis Rupr. та ін.; досить зимостійкі - 6 видів - Aristolochia manshuriensis Kom., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Celastrus orbiculata Thunb., Vitis riparia Michx. та ін.; задовільно зимостійкі - Akebia quinata Decne, Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch.
6. Більшість деревянистих ліан добре розмножується як насінним, так і вегетативним шляхом. Лише для видів роду Aristolochia L. найкращим є насінний метод, а для Akebia quinata Decne. найефективнішим є вегетативний спосіб за допомогою напівздеревянілих живців. Для деревянистих ліан найбільш доцільним методом розмноження є вегетативний, у звязку з тим, що всі ліани потребують обрізування пагонів протягом вегетаційного періоду.
7. Виділені такі групи перспективності деревянистих ліан за комплексом біологічних та екологічних ознак: перспективні - Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Celastrus flagellaris Rupr. та ін; досить перспективні - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Vitis amurensis Rupr., та ін.; менш перспективні - Akebia quinata Decne., Lonicera tellmanniana Magyar., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
8. За декоративними якостями ліани класифіковані на такі групи: декоративнолистяні ліани - Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis amurensis Rupr. та ін.; гарноквітучі - Lonicera caprifolium L., Clematis ligusticifolia Torr. та ін.; ліани, декоративні і листям, і квітами - Akebia quinata Decne.; ліани, декоративні плодами - Celastrus orbiculata Thunb.
9. За сезонною декоративністю встановлені такі групи: ліани, декоративність яких найбільше проявляється в кінці весни - на початку літа - Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis vinifera L. та ін.; ліани, декоративні влітку - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.; ліани, декоративні восени - Celastrus orbiculata Thunb., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. Декоративність усіх 16 видів деревянистих ліан оцінено як достатню, що дорівнює балу 4.
10. Асортимент деревянистих ліан у м. Києві нараховує 6 видів та форм і представлений в основному видами з родини Виноградові. Запропоновано збагачення таксономічного складу ліан за рахунок 16 досліджених видів для використання в садово-парковому будівництві м. Києва в різних за функціональним призначенням насадженнях.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для розширення асортименту деревянистих ліан в озелененні м. Києва запропоновано: 1. Використання перспективних видів деревянистих ліан в залежності від функціонального призначення території міста.
У насадженнях загального користування: - в парках, міських садах і скверах - всі 16 видів вивчених деревянистих ліан;
- на бульварах - Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.
У насадженнях обмеженого користування: -житлових районів і мікрорайонів - Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC., Celastrus flagellaris Rupr.;
-на території культурно-побутових, адміністративних, громадських установ, загальноосвітніх шкіл, на ділянках вищих навчальних закладів - Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC.;
-насадження при дитячих, шкільних установах і дитячих таборах - Aristolochia macrophylla Lam., Aristolochia manshuriensis Kom., Akebia quinata Decne.;
-на території лікарень, санаторіїв та будинків відпочинку - Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC.;
-промислових територій - Menispermum dahuricum DC., Celastrus orbiculata Thunb.;
-житлових будинків садибної забудови - Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Vitis vinifera L.
У насадженнях спеціального призначення: -вуличні насадження - Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Menispermum dahuricum DC.;
2. Усі рекомендовані види деревянистих ліан придатні для декорування будівель та споруд, споруд садово-паркової архітектури і малих архітектурних форм.
3. Для озеленення вертикальних опор (стовбури дерев та кущів; засоби та обладнання освітлення та зовнішньої реклами) рекомендуємо Akebia quinata Decne., Aristolochia manshuriensis Kom., Aristolochia macrophylla Lam., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
4. Такі види як, Akebia quinata Decne., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. також рекомендуємо застосовувати в якості грунтовкривних рослин та для озеленення схилів і пагорбів, підпірних стінок та сходів.
5. Не рекомендується висаджувати Celastrus orbiculata Thunb. та Celastrus flagellaris Rupr поблизу молодих дерев через те, що ці види, щільно обвиваючись навколо стовбурів, можуть заподіяти їм шкоду.
6. Не рекомендується використовувати деревянисті ліани з отруйними плодами, а саме Menispermum dahuricum DC., Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Magyar., Lonicera periclymenum L., при озелененні дитячих установ.
Список литературы
1. Багацька О.М. Інтродукція деревянистих ліан роду Aristolochia L. у Правобережний Лісостеп України / О.М. Багацька // Вісник Львівського університету : зб. наук. пр. - Львів: НЛТУ, 2004. - Вип. 36. - С. 294-298.
2. Багацька О.М. Інтродукція деревянистих ліан у Правобережний Лісостеп України / О.М. Багацька // Науковий вісник Національного аграрного університету : зб. наук. пр. - К. : НАУ, 2004. - Вип. 71. - С. 228-234.
3. Багацька О.М. Видовий склад та стан деревянистих ліан у ботанічному саду Національного аграрного університету / О.М. Багацька // Аграрна наука і освіта. - К. : НАУ, 2006. - Т. 7. - № 5-6. - С. 109-113.
4. Багацька О.М. Особливості використання витких деревянистих видів рослин при озелененні кладовищ / О.М. Багацька, О.А. Суханова // Науковий вісник Національного аграрного університету : зб. наук. пр. - К. : НАУ, 2006. - Вип. 106. - С. 320-324 (Досліджено і обґрунтовано асортимент рослин, здійснено аналітичний огляд літератури, підготовлено статтю до друку).
5. Багацька О.М. Рекомендації щодо використання культивованих деревянистих ліан у вертикальному озелененні м. Києва / О.М. Багацька. - К. : НАУ, 2008. - 51 с.
6. Багацька О.М. Декоративні види деревянистих ліан та шляхи їх використання в озелененні / О.М. Багацька // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття : Мат. конф. молодих учених-ботаніків, 6-9 вересня 2005 р., м. Умань, Національний дендрологічний парк “Софіївка” НАН України. - К. : Фітосоціоцентр, 2005. - С. 114-115.
7. Багацкая О.М. Перспективные виды деревянистых лиан для вертикального озеленения г. Киева / О.М. Багацкая // Проблемы озеленения крупных городов : Мат. 10-й междунар. науч. конф. : Альманах. - М. : ОАО “Прима-М”, 2007. - Вып. 12. - С. 126-127.
8. Багацька О.М. Декоративні особливості деревянистих ліан / О.М. Багацька // Тези доп. учасн. конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 62-ї студент. наук. конф. - К. : НАУ, 2008. - С. 130-132.
Багацька О.М. Особливості росту і розвитку інтродукованих видів деревянистих ліан та перспективи їх використання в озелененні м. Києва. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню біологічних та екологічних властивостей інтродукованих деревянистих ліан у м. Києві з метою визначення перспективного асортименту рослин, розширення можливостей їх використання і обґрунтуванню рекомендацій для виробництва щодо застосування перспективних видів деревянистих ліан у міському озелененні.
Проаналізовано досвід інтродукції витких деревних рослин у колекціях ботанічних садів та вуличних насадженнях м. Києва. Встановлено сучасний таксономічний склад та проведено ботаніко-географічний аналіз інтродукованих видів деревянистих ліан. Вивчено біологічні особливості 16 видів інтродукованих деревянистих ліан в умовах м. Києва. Визначено ритми розвитку, особливості росту пагонів, цвітіння та плодоношення витких деревних рослин. Встановлено, що в умовах м. Києва фенологічні фази характеризуються стабільністю і узгоджуються з погодно-кліматичними умовами району інтродукції. Висвітлено питання стійкості інтродукованих видів деревянистих ліан до несприятливих факторів оточуючого середовища, відмічено їх достатню зимостійкість та посухостійкість. Вивчено особливості насінного та вегетативного розмноження, встановлені найефективніші методи розмноження. Встановлено успішність адаптації інтродукованих видів деревянистих ліан у досліджуваному регіоні.
Наведено модифіковану автором і застосовану на інтродукованих видах деревянистих ліан методику декоративності. Обґрунтовано перспективи та композиційні основи використання видів інтродукованих деревянистих ліан у вертикальному озелененні м. Києва. Розроблено рекомендації для виробництва щодо використання культивованих деревянистих ліан у вертикальному озелененні м. Києва з врахуванням особливостей функціональних типів насаджень.
Багацкая О.М. Особенности роста и развития интродуцированных видов деревянистых лиан и перспективы их использования в озеленении г. Киева. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Национальный аграрный университет Кабинета Министров Украины, г. Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению биологических и экологических свойств интродуцированных деревянистых лиан в г. Киеве с целью определения перспективного ассортимента растений для садово-паркового строительства и обоснованию рекомендаций для производства по использованию исследованных видов деревянистых лиан в городском озеленении.
Первыми научными публикациями о лианах, как о своеобразной эколого-физиономической группе растений, а следовательно жизненной форме, являются работы Гумбольдта А. (1806-1807). В дальнейшем эти исследования продолжили Palm L.H. (1827), Mohl H. (1827), Дарвин Ч. (1880).
Головач А.Г. (1973) подразделяет лианы по способу прикрепления к опоре на пять групп: вьющиеся, усиконосные, корнелазящие, листолазы, опирающиеся.
В исследуемом регионе в ботанические сады и дендропарки интродуцировано 76 видов и 2 формы деревянистых лиан разного географического происхождения. Большинство из них - виды из Восточно-Азиатской и Атлантично-Североамериканской флористических областей.
Изучены характер побегообразования и интенсивность ростовых процессов 16 видов деревянистых лиан, особенности их цветения и плодоношения. Установлено, что длительность вегетационного периода у деревянистых лиан составляет от 155 (у Akebia quinata Decne.) до 201 дня (у Lonicera tellmanniana Magyar.). Длительность роста побегов у деревянистых лиан составляет от 98 (у Vitis vinifera L.) до 173 (у Clematis ligusticifolia Torr.) дней. Установлено, что прирост побегов у деревянистых лиан осуществляется за счет апикального и интеркалярного роста.
Основная масса исследованных видов начинает цвести в мае-июне месяце. Продолжительность фазы цветения от 10 (Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim.) до 29 (Lonicera periclymenum L.) дней. Цветение ежегодное и обильное (балл 4-5), только у Vitis riparia Michx., Vitis vinifera L. цветение оценено в 3 балла. Все виды плодоносят, кроме Akebia quinata Decne.
В результате исследования устойчивости деревянистых лиан к неблагоприятным факторам внешней среды отмечена их достаточно высокая зимостойкость и засухоустойчивость. Несколько ниже зимостойкость у Akebia quinata Decne., Clematis ligusticifolia Torr. и Menispermum dahuricum DC. Также установлено, что такие виды, как Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq. и другие наиболее засухоустойчивы.
Большинство деревянистых лиан хорошо размножаются как семенным, так и вегетативным способом. Только для видов рода Aristolochia L. лучшим является семенной способ, а для Akebia quinata Decne. наиболее эффективным является вегетативный способ при помощи полуодревесневших черенков. Для деревянистых лиан наиболее целесообразным методом размножения мы считаем вегетативный, в связи с тем, что все лианы требуют обрезки стеблей в течении вегетационного периода.
Объекты исследований являются полностью перспективными (37,5%) и достаточно перспективными (37,5%).
Проведена оценка декоративности деревянистых лиан по морфологическим признакам и по сезонам года. Разработаны рекомендации по расширению ассортимента и особенностям использования деревянистых лиан в вертикальном озеленении г. Киева в зависимости от функционального назначения территории города.
Bagackaya O.M. Features of growth and development of introductive types of woody lianas and prospect of their use in planting of greenery of Kyiv city.- The manuscript.
Dissertation for award of a scientific degree of agricultural sciences candidate on specialty 06.03.01 ? forest culture and phytomelioration. - National agrarian university of the Ministry Cabinet of Ukraine, Kyiv, 2008.
Dissertation is devoted to the studying of the biological and ecological qualities of introduction species of woody lianas in Kyiv with the purpose of establish perspective assortment of plants, expansion of possibilities of their use and substantiation of recommendations for production in the relation to the use of the perspective types of woody lianas in the city planting of greenery.
Experience of introduction of climbing plants is analyzed in collections of botanical gardens of Ukraine and street planting of Kyiv. Modern taxonomical composition is set and the botanic-geographical analysis of introduction types of woody lianas is conducted. Biological features of 16 types of introduction woody lianas in the conditions of Kyiv are studied. The rhythms of development, peculiarities of shoots growth, flowering and fruiting of woody climbing plants are studied. It is set that in the conditions of Kyiv phenological phases are characterized by the stability and coordinate with to the weather-climatic conditions district of introduction is cleared. The question of firmness of introduction types of woody lianas to the unfavorable factors surrounding environments, their sufficient resistance to the cold and drought- resistance is marked. The peculiarities of seed and cloning are analyzed, the most effective methods of reproduction are established. Progress of adaptation of introduction types of woody lianas is set in the investigated region.
Modified and applied by the author method of decorativeness on the introduction types of woody lianas is given. Prospects and composition bases of the types use of introduction of woody lianas in the vertical planting of greenery of Kyiv. Recommendations for the production in relation to the use of the cultivated woody lianas in the vertical planting of greenery of Kyiv taking into account the features of functional types of planting are developed.
Keywords: woody lianas, introduction, adaptation, decorativeness, vertical planting of greenery.