Психологічні характеристики основних класичних типів темпераменту: сангвініка, холерика, флегматика, меланхоліка. Вікові особливості учнів середніх класів. Музично-педагогічних технології та методи, що запроваджуються на уроках музичного мистецтва.
Аннотация к работе
Хмельницька гуманітарно - педагогічна академія Кафедра теорії та методики музичного мистецтва Курсова робота з музичної педагогіки на тему: Особливості роботи з учнями середніх класів на уроках музичного мистецтва відповідно до типів темпераменту Студент 5 курсу, групи 51 ЗММ напрям підготовки 0202 «Мистецтво» спеціальності 6. Зміст та специфіка типів темпераменту людини 2. Характеристика вікових особливостей учнів середніх класів 3. Особливості видів роботи на уроках музичного мистецтва в контексті психологічних характеристик дітей Висновки Список використаних джерел Вступ Актуальність теми дослідження. Проблема розвитку типологічних рис характеру учнів, що неодноразово піднімалась науковцями, є особливо важливою і актуальною в процесі навчання учнів середніх класів загальноосвітньої школи. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей дітей необхідно для виявлення результатів розвитку молодших підлітків та їх успішного навчання і виховання. Одне з основних умов успішного формування індивідуальних особливостей у учня, це знання цих особливостей на кожній віковій ступені. У даній роботі розглядається темперамент, характер, надаються рекомендації по діагностиці цих проявів у школярів (і не тільки), поради по роботі з дітьми різних темпераментів, по вихованню характеру, оскільки ця проблема є актуальною і має велике практичне значення. В психології до проблеми розвитку особливостей дітей зверталися Обухова Л., Столяренко Л., Цукерман Г. та інші. В музичній психології типи темпераменту вивчали Бочкарьов Л., Науменко С., Петрушин В. Особливостям фізіологічного та психологічного розвитку дітей на заняттях з музики присвячені роботи В.Черкасова, О.Ростовського, Г. Падалки та інших. Зміст та специфіка типів темпераменту людини Коли говорять про темперамент, то мають на увазі багато психічних відмінності між людьми - розходження по глибині, інтенсивності, стійкості емоцій, емоційної вразливості, темпу, енергійності дій і інші динамічні, індивідуально-стійкі особливості психічного життя, поведінки та діяльності. Однак при всьому різноманітті підходів до проблеми, вчені і практики визнають, що темперамент - біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота[1, с. Темперамент - якість особистості, що сформувалося в особистому досвіді людини на основі генетичної обумовленості його типу нервової системи і значною мірою визначає стиль його діяльності. Розрізняють чотири основних типи темпераменту: -сангвінік; -холерик; -флегматик; -меланхолік. Найбільш специфічна особливість темпераменту полягає в тому, що різні властивості темпераменту даної людини не випадково сполучаться один з одним, а закономірно звязані між собою, утворюючи певну організацію, структуру. Людина може працювати швидше, прискорити роботу, збільшити зусилля, якщо їй цікаво або важливо досягти результату. Головну роль у походженні темпераменту відіграє не конституція, а тип нервової системи (І.Павлов). Теорія звязку деяких загальних властивостей нервових процесів з типами темпераменту була запропонована І. Павловим і одержала розвиток і експериментальне підтвердження в роботах його послідовників. [12, c.15-30] Виділені I. Павловим властивості нервових процесів утворять визначені системи, комбінації, що на його думку, утворять так називаний тип нервової системи, або тип вищої нервової діяльності. Лікар античності Клавдій Гален (II ст. до н.е.) розробив першу типологію темпераментів, яку він виклав у відомому трактаті De temperamentum. Навчання стає багатопредметності, місце одного вчителя займає колектив