Систематизація суб’єктів ринку освітніх послуг відповідно до напрямів їх діяльності (суб’єкти попиту та пропозиції, посередники). Виробництво і просування педагогічного продукту на ринок. Відмінність результатів освітньої діяльності для учасників ринку.
Аннотация к работе
Сукупність відносин з приводу купівлі-продажу освітніх послуг формує специфічний сектор економіки - ринок освітніх послуг, сутнісною особливістю якого виступає необхідність оптимального поєднання ринкових та державних механізмів регулювання. У той же час проблема регулювання ринку освітніх послуг у цілому залишається малодослідженою і потребує подальшої розробки, особливо у контексті вибору інструментів впливу на ринок освітніх послуг, визначення та вдосконалення механізму його державного регулювання. Виокремлення ефективних напрямів удосконалення регулювання ринку освітніх послуг дозволить вирішити поточні проблеми його функціонування, суперечності між субєктами ринку, забезпечить налагодження ефективного механізму функціонування сфери освіти на основі як державного регулювання, так і виваженого використання ринкових відносин. Методологічний апарат дослідження складають загальнонаукові методи пізнання (діалектичний метод і метод багатокритеріального системного аналізу - при дослідженні економічних та правових передумов формування і функціонування ринку освітніх послуг); метод діалектичного пізнання, методи аналізу та синтезу (при дослідженні сутності категорій «освітня послуга», «ринок освітніх послуг», багаторівневої системи субєктів ринку освітніх послуг); методи системно-структурного аналізу (під час дослідження особливостей функціонування ринку освітніх послуг); економіко-статистичні методи та математичні методи (при кількісній оцінці розвитку ринку освітніх послуг в Україні); методи фактологічного аналізу та експертних оцінювань (при прогнозуванні стану ринку освітніх послуг в Україні). системна характеристика особливостей регулювання ринку освітніх послуг, що дозволило виділити загальні (необхідність поєднання державного та ринкового механізмів регулювання, визначення провідної ролі держави, акцентування державної політики на вимогах становлення інформаційного постіндустріального суспільства, необхідність забезпечення конкурентоспроможності національної економіки) та специфічні особливості регулювання (необхідність забезпечення рівноваги на ринку освітніх послуг, взаємодії між ринком освітніх послуг та ринком праці, прогнозування ситуації на ринку освітніх послуг на основі перспективних потреб розвитку економіки);У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження ринку освітніх послуг» досліджено теоретичні аспекти, сутність та особливості функціонування ринку освітніх послуг, що дало можливість обґрунтовувати необхідність його державного регулювання. До специфічних рис належать вплив на свідомість людини, активна участь споживача у процесі засвоєння знань, надання освітніх послуг на конкурсній основі, обмеженість доступу споживачів до освітніх послуг, індивідуальний характер, залежність від місця розташування навчального закладу та споживача, важлива роль у формуванні людського капіталу та розвитку для суспільства, залежність попиту на освітні послуги від неринкових чинників, необхідність стандартизації змісту освітніх послуг. Такий стан ринку освітніх послуг обумовлений низкою передумов його формування, які в роботі поділяються на загальні (необхідність поєднання державного та ринкового механізмів регулювання, визначення провідної ролі держави, акцентування державної політики на вимогах інформаційного постіндустріального суспільства, необхідність забезпечення конкурентоспроможності національної економіки) та специфічні особливості регулювання (необхідність забезпечення рівноваги на ринку освітніх послуг, взаємодії між ринком освітніх послуг та ринком праці, прогнозування ситуації на ринку освітніх послуг на основі перспективних потреб розвитку економіки). В свою чергу роль ринкового механізму полягає у забезпеченні гнучкості та диверсифікованості системи освіти, введенні елементів конкуренції з метою підвищення якості, врівноваженні пропозиції з попитом на освітні послуги. У другому розділі «Аналіз особливостей взаємодії державного та ринкового регулювання ринку освітніх послуг в Україні» проаналізовано специфіку діяльності субєктів ринку освітніх послуг в умовах змішаної економіки, конкретизовано форми та напрями державного регулювання.Встановлено, що в науковій літературі не склалось однозначного визначення понять «освітня послуга» та «ринок освітніх послуг». Автором дано власну характеристику поняття «освітня послуга», доведено, що освітнім послугам притаманні як загальні особливості, що характерні всім послугам (невідчутність, невіддільність від виробника, неможливість зберігання, непостійність якості та змінюваність), так і специфічні (надання на конкурсній основі, обмеженість доступу до освітніх послуг, тривалий час надання, активна участь споживача, інвестиційний потенціал, важливість послуг для розвитку суспільства, залежність попиту на освітні послуги від попиту на ринку праці та інших нецінових факторів). Запропоновано авторське визначення категорії «ринок освітніх послуг», яке, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на системній характеристиці всіх її елементів та відно