Аналіз клініко-психопатологічних особливостей порушень у дітей після критичних станів інфекційного ґенезу з урахуванням віку та особливостей перебігу патологічного процесу. Розробка критеріїв діагностики психічних порушень на основі комплексного аналізу.
Аннотация к работе
Поширеність нервово-психічних розладів у дітей і повязана з ними соціальна дезадаптація зумовлюють актуальність вивчення психічних порушень у дітей, що перенесли критичні стани (Арбузова В.М. із співавт., 1995; Волошин П.В., Підкоритов В.С., 1998; Гойда Н.Г., 1999; Козідубова В.М., 2001; Проскуріна Т.Ю. із співавт., 1999; Чуприков А.П., 2000; Юрєва Л.М. із співавт., 1999; Robert E.R. and al., 1998). Розробка критеріїв діагностики психічних порушень у дітей, що перенесли критичні стани інфекційного генезу, на основі порівняльно-вікового комплексного аналізу клініко-психопатологічних, патопсихологічних і нейрофізіологічних особливостей, як необхідного підходу для вибору методів терапії та реабілітації хворих дітей. Психічні порушення у дітей, що перенесли критичні стани інфекційного генезу. Використання у практиці охорони здоровя науково обґрунтованої системи діагностики психічних порушень у дітей та профілактики розладів віддаленого періоду дає можливість поліпшити стан здоровя дітей і удосконалити корекцію порушень на різних етапах реабілітації. Основу роботи становлять результати обстеження 102 хворих віком 5-15 років, що перенесли критичні стани інфекційного генезу, і 48 дітей контрольної групи такого ж віку, які мали аналогічні захворювання легкого і середнього ступеня тяжкості, які не призводили до розвитку критичних станів.У дисертації теоретично обґрунтовано і наведено нове розвязання наукової задачі визначення впливу критичного стану внаслідок інфекційного захворювання на характер психічних порушень у дітей. Клініко-психопатологічний аналіз дозволив виявити особливості формування симптоматики у дітей, що перенесли КСИГ, залежно від віку та характеру перебігу патологічного процесу. Аналіз патопсихологічних порушень у дітей після критичних станів інфекційного генезу виявив вікову специфіку порушень, а також особливості інтелектуальної продуктивності, що впливали на адаптацію хворих. Вивчення темпу сенсомоторних реакцій і особливостей уваги виявило погіршення цих показників у дітей після критичних станів, а також особливості цих порушень залежно від віку та етіології інфекційного процесу. Виявлені особливості психопатологічної структури, динаміки порушень уточнюють діагностичні критерії психічних розладів у хворих дітей різного віку після критичних станів інфекційного генезу, а установлений характер інтелектуально-мнестичного дефекту, порушення нейродинамики, гемоліквородинаміки головного мозку дозволяють обєктивізувати клінічну картину, виділити головні патогенетичні механізми, визначити найбільш раціональні методи корекції порушень та дають змогу контролювати ефективність проведеної терапії.
Вывод
У дисертації теоретично обґрунтовано і наведено нове розвязання наукової задачі визначення впливу критичного стану внаслідок інфекційного захворювання на характер психічних порушень у дітей. Верифіковано значення вікового чинника і клінічних особливостей інфекційного процесу в формуванні структури та вираженості психічних розладів.
Клініко-психопатологічний аналіз дозволив виявити особливості формування симптоматики у дітей, що перенесли КСИГ, залежно від віку та характеру перебігу патологічного процесу. Ступінь вираженості та поліморфізм порушень залежали від клінічних та етіопатогенетичних особливостей перебігу інфекційного процесу і були найбільш вираженими у хворих після перенесених нейроінфекцій.
У дітей молодшого віку вихід із критичного стану супроводжувався регресом психічного розвитку, вираженість якого залежала від глибини і тривалості коматозного стану. Після періоду часткової компенсації формувалися астенічний, неврозоподібний синдроми та розлади поведінки, які розвивалися на фоні інтелектуально-мнестичних порушень. Особливістю психопатологічної симптоматики у дітей дошкільного віку є її нечіткість, недостатня сформованість, перевага системних та істероформних розладів.
У дітей 8-11 років після перенесеного критичного стану поряд з симптомами регресу психічного розвитку формувалися неврозоподібні розлади, які характеризувалися симптомами дратівливої слабкості, тривожно-фобічними та депресивно-іпохондричними порушеннями. Після часткової компенсації в клінічній картині переважали порушення в емоційно-вольовій сфері, що відповідали експлозивному варіанту психоорганічного синдрому. Особливістю психопатологічної картини була її несформованість на фоні емоційно-вольової незрілості, а також значна вираженість поведінкових розладів; у 19,4% хворих виявлено епілептичний синдром.
У хворих 12-15 років вихід із критичного стану супроводжувався астенічними порушеннями, що мали регредієнтну динаміку. Після періоду компенсації виявлялася симптоматика з домінуванням астенічного синдрому і легкими когнітивними порушеннями, що проявлялися в шкільній дезадаптації; в 6,6% випадків діагностувався епілептичний синдром.
Аналіз патопсихологічних порушень у дітей після критичних станів інфекційного генезу виявив вікову специфіку порушень, а також особливості інтелектуальної продуктивності, що впливали на адаптацію хворих.
У дітей, що перенесли КСІГ, у віддаленому періоді мали місце порушення памяті, що виявлялися у зниженні обсягів безпосереднього запамятовування і відстроченого відтворення. Для дітей молодшого віку була характерна нестабільність мнестичної діяльності, у хворих віком понад 11 років порушення мали більш виражений характер: крива запамятовування мала торпідний характер з вираженим зниженням відстроченого відтворення та зростанням кількості персеверацій, літеральних та вербальних парафазій.
Перенесені критичні стани у хворих 12-15 років після нейроінфекцій призводили до вірогідного зниження інтелектуальної продуктивності, що пояснюється тяжкістю інфекційного процесу внаслідок більшого порушення компенсаторних механізмів у період пубертатного кризу.
4. Вивчення темпу сенсомоторних реакцій і особливостей уваги виявило погіршення цих показників у дітей після критичних станів, а також особливості цих порушень залежно від віку та етіології інфекційного процесу. У дітей молодшого віку криві виснаженості мали гіпостенічний характер, у хворих 12-15 років після КС вони наближалася до гіперстенічного варіанту. Більш виражений характер порушень відзначено при екзогенно-органічній патології, особливо в дітей молодшого віку після нейроінфекцій, що виявлялося в дефіцитарності довільної регуляції уваги. Дослідження сенсомоторних реакцій у дітей після критичних станів установило наявність характерних помилок “органічного” типу. Виявлені за допомогою диференційованого підходу порушення слухової та зорової памяті дозволяють віднести дану категорію розладів до модально-неспецифічних.
5. Вивчення функціональної активності головного мозку дітей після КСІГ виявило ЕЕГ кореляти незрілості коркових відділів, переваги процесів гальмування і впливу гіпоталамо-діенцефальних структур мозку. Зростання інтенсивності та амплітуди b-ритму свідчило про активацію мезенцефально-стовбурних структур і медіальних відділів лобово-скроневих структур. У 8,8% дітей реєструвалася епілептична активність, яка дістала своє відображення в клінічних проявах пароксизмів.
6. Стан церебральної гемодинаміки головного мозку характеризувався зниженням пульсового кровонаповнення і тонусними порушеннями дистонічного характеру. Відзначено вплив етіології патологічного процесу на характер гемодинамічних розладів віддаленого періоду. У дітей, що перенесли нейроінфекції, виявлене зниження пульсового кровонаповнення у каротидному та вертебро-базилярному басейнах. У хворих молодше 7 років після критичних станів в результаті респіраторних інфекцій домінувало зниження тонусу артерій великого калібру у вертебро-вазилярному басейні; у дітей 8-11 років реєструвалося підвищення тонусу артерій великого калібру в каротидному басейні, що призводило до зниження кровонаповнення. Показники гемодинаміки головного мозку хворих після критичних станів в результаті кишкових інфекцій характеризувалися зниженням пульсового кровонаповнення у вертебро-базилярному басейні та компенсаторним підвищенням тонусу венул.
7. Виявлені особливості психопатологічної структури, динаміки порушень уточнюють діагностичні критерії психічних розладів у хворих дітей різного віку після критичних станів інфекційного генезу, а установлений характер інтелектуально-мнестичного дефекту, порушення нейродинамики, гемоліквородинаміки головного мозку дозволяють обєктивізувати клінічну картину, виділити головні патогенетичні механізми, визначити найбільш раціональні методи корекції порушень та дають змогу контролювати ефективність проведеної терапії.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Шейнина Т.Л. Нейрофизиологические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Врачебная практика. - 1999. - №5. - С. 12-15.
Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Клинико-психологические особенности психических нарушений у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т. 7, вип. 3 (21). - С. 80-81. (Автором проведено літературний огляд, зібрано і первинно оброблено клінічний матеріал, написано та підготовлено до друку роботу).
Шейнина Т.Л. Клинико-электроэнцефалографические сопоставления у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Таврический журнал психиатрии. - 2000. - Т. 4, №1(12). - С. 58-59.
Шейнина Т.Л. Психические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2000. - №3. - С. 71-72.
Шейнина Т.Л. Структура психических расстройств у детей, возникших в результате перенесенных критических состояний инфекционного генеза // Проблеми медичної науки та освіти. - 2001. - №2. - С. 50-52.
Шейнина Т.Л. Психопатологические и патопсихологические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - №4. - С. 111-113.
Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Нервно-психические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Актуальні питання дитячої психіатрії в Україні: Матеріали респ. конф. "Реформа психіатричної допомоги дитячому населенню України". - Вип. II. - Харків: Український НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України. - 1999. - С. 106-109. (Здобувачем особисто зібрано матеріал і проведено обробку отриманих клінічних, психологічних та нейрофізіологічних даних та взято участь у аналізі матеріалу та підготовці до друку).
Козидубова В.М., Шейнина Т.Л., Формирование эпилептогенного очага у детей, перенесших коматозные состояния инфекционного генеза // Труди III Міжнародної конференції Української протиепілептичної Ліги. - Київ. - 1999. - С. 39. (Дисертантом зібрано матеріал і проведено обробку, інтерпретацію та взято участь у теоретичному узагальненні отриманих даних).
Шейнина Т.Л. Клинико-нейрофизиологическая характеристика эпилептических пароксизмов у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Труды Восточноевропейской конф. "Эпилепсия и клиническая нейрофизиология". - Гурзуф. - 1999. - С. 70-71.
Шейнина Т.Л. Пароксизмальные состояния у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Труди IV Міжнародної конференції Української протиепілептичної Ліги. - Київ. - 1999. - С. 92.
Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Психические нарушения у детей с эпилептическими пароксизмами, возникшими в результате перенесенных коматозных состояний инфекционного генеза // Труды II Восточноевропейской конф. "Эпилепсия и клиническая нейрофизиология". - Гурзуф. - 2000. - С. 181. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено статистичну обробку отриманих даних та аналіз матеріалу).
Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Динамика синдромообразования при развитии психопатологических расстройств у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Матеріали наук-практ. конф. "Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків". - Харків. - 2001. - С. 32-34. (Здобувачем проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано і первинно оброблено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку, зроблено узагальнення результатів, написано та підготовлено до друку роботу).