Порівняльний аналіз спонтанної нестабільності каріотипу в лімфоцитах периферійної крові при короткочасному та тривалому культивуванні. Аналіз залежності рівня аберацій хромосом в лімфоцита від тривалості культивування при опроміненні ультрафіолетом-С.
Аннотация к работе
В залежності від того, спостерігаються морфологічні чи кількісні зміни хромосом, різноманітні прояви каріотипічної нестабільності відображають дію різних систем (Неім et al., 1989; Limoli et al., 1997). В звязку з цим, важливого значення набуває розробка підходів, які дозволяють виділити та охарактеризувати групи людей з різним рівнем каріотипічної нестабільності за різними параметрами нестабільності каріотипу. Актуальним на сьогодні є вивчення явища мутагенної післядії, зокрема затриманої хромосомної нестабільності, яка проявляється в підвищенні рівня хромосомних аберацій в клітинах через декілька поколінь після мутагенного впливу (Дубинин, 1966; Kronenberg, 1994; Morgan et al., 1998). Робота виконувалась в рамках двох програм ДКНТ: "Вивчення антимутагенних та генопротекторних властивостей біологічно активних речовин природнього походження" (№ державної реєстрації 0194U031070, шифр 01.01.01/021 /005К-95) та "Розробка наукових основ та рекомендацій застосування індукторів та пролонгаторів дії інтерферону з метою використання його як антимутагену" (№ державної реєстрації 0194U031071, шифр 01.01.05/005 /005К-95), які входили до комплексної державної програми "Захист генофонду та імунної системи населення України" Мета роботи полягала у вивченні особливостей прояву спонтанної та індукованої хромосомної нестабільності при культивуванні лімфоцитів периферійної крові (ЛПК) людини в залежності від тривалості культивування (52 та 144 години) та дії біологічно активної речовини (тимогену).