Реабілітація та ресоціалізація людей похилого віку, які після припинення трудової діяльності залишились поза увагою оточуючого середовища - основне завдання патронажної роботи. Проблеми професійної підготовки фахівців із соціальної роботи в Україні.
Аннотация к работе
В статті розглядається проблема формування готовності майбутніх соціальних працівників до патронажної роботи з людьми похилого віку як складну комплексну систему, між компонентами якої існують стійки функціональні звязки. ключові слова: готовність, соціальний працівник, патронажна робота, людина похилого віку. Діяльність соціального працівника являє собою діяльність різноманітних соціальних служб із надання: соціально-побутових, соціально-медичних, психолого-педагогічних, соціально-правових послуг, надання матеріальної допомоги, проведенню соціальної адаптації та реабілітації людей похилого віку які не здатні до самообслуговування. спеціаліст соціальної сфери, в силу своїх професійних обовязків покликаний сприяти гармонізації взаємовідносин людей похилого віку, розвивати у людини здатність та уміння опиратися соціальним колізіям, впроваджувати ефективні, з соціально-педагогічного погляду, рішення і програми в різноманітних сферах соціальної практики і політики, що допомагають людині похилого віку віднайти душевну рівновагу, домогтися соціального благополуччя. Штефан та ін.). виділення невирішених раніше частин загальної проблеми: розглянути актуальність вивчення процесу готовності майбутніх соціальних працівників до патронажної роботи з людьми похилого віку; висвітлити деякі аспекти формування готовності майбутніх соціальних працівників до патронажної роботи з людьми похилого віку; визначити шляхи вдосконалення при формуванні готовності майбутніх соціальних працівників до патронажної роботи з людьми похилого віку. Проблеми професійної підготовки фахівців із соціальної роботи, які здатні здійснювати патронажну роботу з людьми похилого віку, що не здатні до самообслуговування, стає все більш нагальною потребою сучасного суспільства, і займають у соціальній сфері особливе місце, так як розкривають одночасно два аспекти формування особистості фахівця, перший повязаний із становленням професійно важливих якостей особистості, а другий - з формуванням готовності до патронажної роботи з людьми похилого віку майбутнього соціального працівника. основою готовності до патронажної роботи з людьми похилого віку є професійна зрілість, яка розглядається як специфічне особистісне новоутворення, що відображає рівень професійного розвитку людини і виявляється у прагненні та здатності до самовизначення і самореалізації засобами суспільно-корисної діяльності у певній галузі виробництва матеріальних чи духовних благ. Формування готовності майбутніх соціальних працівників до патронажної роботи з людьми похилого віку можна визначити як процес цілеспрямованого й систематичного впливу на мотиваційну, когнітивну та емоційну сферу студентів, метою якого є становлення такої особистості, яка усвідомлює значення складової своїх професійних обовязків, має розвинуті теоретичні знання, морально-особистісні якості та практичні вміння соціального працівника у сфері патронажної роботи з людьми похилого віку, що забезпечують готовність майбутніх соціальних працівників до патронажної роботи з людьми похилого віку.