Аналіз просоціальної спрямованості особистості. Визнання респондентами дорослого віку просоціальних цінностей та доцільності їх використання відносно партнерів. Просоціальні налаштування людей, стосунки з якими мають різне емоційне, смислове навантаження.
Аннотация к работе
Однією з актуальних проблем психологічної науки є вивчення гуманістичних основ поведінки особистості, її здатності не лише враховувати позиції й інтереси партнерів, але й діяти на їх користь, дбати про благополуччя іншої людини. Порівнюючи респондентів трьох вікових підгруп (19-23, 40-45 і 60-65 років), автор констатує, що альтруїстичні тенденції найяскравіше проявляються у другій та особливо у третій вікових підгрупах. Славінської дала змогу встановити особливості просоціальної спрямованості особистості за допомогою загальної інтегрованої шкали «Моральна орієнтація» (Р4) та трьох субшкал (Р1; Р2; Р3): «Співпереживання» (співчуття, співстраждання, благородство, доброзичливість, милосердя); «Турботливість» (уважність, турботливість, любов, жертовність); «Допомога» (співчуття, благодійність, допомога, пробачення). Кожну цінність респондент співвідносив щодо людей семи різних категорій, які відрізняються як характером особистісної, так і територіально-географічної наближеності до нього. Під час аналізу результатів ми враховували, що високий рівень альтруїзму виявляється, перш за все, у колі найрідніших людей, але для загального висновку про рівень просоціальних тенденцій надзвичайно важливу роль відіграє простеження ціннісних орієнтацій особистості щодо особистісно нейтральних партнерів і навіть тих, до кого сформувалося негативне ставлення.