Особливості призначення неповнолітньому більш м"якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням - Реферат
Необхідність встановлення наявності щонайменше двох пом"якшуючих покарання обставин. Оцінка ступеня небезпечності вчиненого неповнолітнім злочину. Випадки малообґрунтованого призначення неповнолітнім більш м"якого покарання. Поняття умовного засудження.
Аннотация к работе
Особливості призначення неповнолітньому більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням На практиці нерідко зустрічаються такі випадки, коли з урахуванням обставин вчинення конкретного злочину та даних про особу винного (зокрема, і неповнолітнього), призначення такій особі навіть найменшого покарання, передбаченого у санкції відповідної статті Особливої частини КК України, було б занадто суворим і суперечило б принципу гуманізму, а також не забезпечило б досягнення цілей покарання. Саме тому в кримінальному законодавстві (ст. 69 КК України) існує інститут призначення особі більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, який формально є певним виключенням із п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України про призначення покарання виключно у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України. Юридичними підставами призначення неповнолітньому більш мякого покарання, ніж передбачено законом є наявність наступних умов: 1) особа визнається винною у вчинені будь-якого злочину. Слід зазначити, що своїм рішенням № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційний Суд України визнав таким, що суперечить Конституції положення ч.1 ст.69 КК України в частині, яка унеможливлювала призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом, у випадку вчинення злочину невеликої тяжкості [3, с.105]. Раніше таке законодавче положення пояснювалося, як правило, несуворим характером санкцій за вчинення злочинів невеликої тяжкості, а також широкими можливостями у таких випадках звільнення особи від кримінальної відповідальності або від покарання. В цьому контексті наведена думка видається доволі слушною, як і саме рішення Конституційного Суду. Таким чином, для застосування ст. 69 КК України суд повинен встановити наявність щонайменше двох пом’якшуючих покарання обставин: при цьому це можуть бути як ті з них, які прямо зазначені в ст.66 КК України, так й інші, якщо суд визнає їх такими, що пом’якшують покарання [246, с. Верховний Суд України змінив вирок щодо Ф., застосувавши ст.69 КК України, і на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків призначив Ф. Хортицький районний суд м. Запоріжжя своїм вироком від 21.04.2005 р. визнав її винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст.296, ч.1 ст.289 КК України та за принципами ст.70 КК України із використанням ст. 69 КК України призначив Є.Б. остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.