Особливості поширеності, діагностики, клінічного перебігу алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами - Автореферат

Актуальним на Україні є питання чіткої диференціації між простим та алергічним контактним дерматитом (АКД), де на відміну від інших країн не існує вироблених стандартів для постановки епікутанних тестів в дерматологічних клініках з метою встановлення точного діагнозу [M. Інтерес до алергічного контактного дерматиту (АКД), спричиненого косметичними засобами, зумовлений змінами в економіці країни: за останні 15 років імпорт промислових виробів в Україну неодноразово підвищувався. Широке застосування продуктів хімії та косметичних засобів сприяло зміні реактивності організму, зниженню імунорезистентності та зростанню сенсибілізації населення [R.M. Вивчити особливості клінічних проявів алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами. Розробити комплексний метод лікування хворих на алергічний контактний дерматит, спричинений косметичними засобами, а також оцінити вплив цього методу на імунний статус.49 хворим було проведене визначення процентного співвідношення субпопуляцій Т-і В-лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD22) методом непрямої мембранної імунофлюоресценції з використанням панелі моноклональних антитіл виробництва Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Аналіз даних сімейного та індивідуального алергологічного анамнезу показав, що відомості про обтяжену сімейну спадковість мають місце у 61,5 % пацієнтів, причому у родичів 43 хворих (44,8 %) першого ступеню спорідненості в анамнезі були атопічні захворювання. У хворих на АКД в анамнезі часто зустрічались супутні алергічні захворювання інших систем та органів (33,3% або 32 хворих): серед них алергічні риніти, синусіти, полінози - у 16,7% (16), конюнктивіти - у 7,3% (7), медикаментозна алергія - у 6,3% (6), бронхіальна астма - у 3,1% (3). Сенсибілізація по відношенню до 1 алергену була встановлена - у 54 пацієнтів (56,3%), до 2 алергенів - у 21 (21,9%), до 3 - у 8 (8,3%), до 4 - у 3 (3,1), до 5 - у 1 (1%). Наступні алергени у нашому дослідженні викликали ізольоване чи поєднане ураження ділянки повік та періорбітальної ділянки: бальзам Перу, каніфоль, формальдегід, парфумерна композиція, катон - це косметичні алергени, які входять до складу туші для вій, засобів для зняття макіяжу, різноманітних кремів, епоксидна смола що входить до складу ацетону, тиурамова суміш - елемент покриття засобів для полірування нігтів, нікель, що входить до складу щипців для завивання вій.У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності діагностики та лікування хворих на АКД, спричинений косметичними засобами, шляхом використання у якості діагностикуму епікутанного тестування з набором із 16 косметичних алергенів, а також диференційованого призначення імуномодуляторів, пробіотиків, ентеросорбентів на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень імунітету та дисфункцї ШКТ. Встановлено що, для АКД, спричиненого косметичними засобами, характерні: обтяжений сімейний та індивідуальний алергологічний анамнез. Проведення епікутанного тестування виявило полівалентну сенсибілізацію (на 96 хворих 163 позитивних реакцій) до косметичних алергенів у хворих на АКД. Епікутанні тести зі стандартизованими алергенами дозволяють в більшості випадків виявити причинний алерген та уникнути застосування топічних кортикостероїдів у лікуванні таких хворих. Вироблений алгоритм діагностики АКД, спричиненого косметичними засобами, та диференційоване призначення імунокоректорів Ербісола та Ехінацеї композитум С, сорбента Ентеросгель та пробіотика Біфіформ дозволило досягти позитивиних результатів у 93,8% хворих, зкоротити термін лікування на 11,2±1,5 дня, зменшити кількість рецидивів в 2,5 рази.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності діагностики та лікування хворих на АКД, спричинений косметичними засобами, шляхом використання у якості діагностикуму епікутанного тестування з набором із 16 косметичних алергенів, а також диференційованого призначення імуномодуляторів, пробіотиків, ентеросорбентів на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень імунітету та дисфункцї ШКТ. Серед пацієнтів дерматологічних та косметологічних лікарень частота виникнення сенсибілізації населення на косметичні продукти дорівнює 25%.

1. Встановлено що, для АКД, спричиненого косметичними засобами, характерні: обтяжений сімейний та індивідуальний алергологічний анамнез. Клінічна картина характеризувалась поліморфізмом і залежала від виду косметичного алергену, індивідуальної реактивності організму, гостроти процесу. У 77% випадків патологічний процес локалізувався на шкірі обличчя: в періорбітальній, періоральній, коловушній ділянках.

2. Проведення епікутанного тестування виявило полівалентну сенсибілізацію (на 96 хворих 163 позитивних реакцій) до косметичних алергенів у хворих на АКД. Найбільша сенсибілізація відмічалась до консервантів - суміші парабенів (25%) та формальдегіду (17 %), а також парфумерних додатків (23 %). Епікутанні тести зі стандартизованими алергенами дозволяють в більшості випадків виявити причинний алерген та уникнути застосування топічних кортикостероїдів у лікуванні таких хворих. Визначення алергена-чинника за допомогою шкірного тестування є водночас ефективним діагностичним заходом і найпершим кроком у лікуванні алергічного контактного дерматиту.

3. Показано за результатами імунологічних досліджень, що більше, ніж у половини хворих на косметичний АКД існує зниження загального рівня Т-лімфоцитів на 48%, порушення фенотипного профілю Т-клітин за рахунок переважного зниження рівня Т-супресорів (на 43,7%). Підвищення рівня В-лімфоцитів на 41% є компенсаторно-адаптаційною реакцію організму, також у обстежених хворих на АКД в наявності дисімуноглобулінемія, де дефіцит імуноглобулінів А, G асоційований зі значним підвищенням вмісту IGE.

4. У 30% хворих косметичний АКД існує на фоні патології гастродуоденальної системи у вигляді гастриту типу В та гастродуоденіту, та гепатобіліарної системи - переважно у вигляді дискінезій жовчовивідних шляхів.

5. Вироблений алгоритм діагностики АКД, спричиненого косметичними засобами, та диференційоване призначення імунокоректорів Ербісола та Ехінацеї композитум С, сорбента Ентеросгель та пробіотика Біфіформ дозволило досягти позитивиних результатів у 93,8% хворих, зкоротити термін лікування на 11,2±1,5 дня, зменшити кількість рецидивів в 2,5 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. На кожного хворого на АКД, спричинений косметичними засобами, необхідно заводити алергологічний паспорт, ретельно збирати алергологічний анамнез з метою встановлення групи алергенів, які відіграли патогенетичну роль у виникненні даної патології з метою зменшення спектру пошуку, а після цього проводити епікутанне тестування, яке є ефективним, точним і неінвазивним діагностичним критерієм.

2. При наявності ознак дисбалансу імунної системи хворим доцільно призначати Ербісол по 2 мл внутрішньомязово №10 через день на протязі 20 діб чи Echinacea compositum S по 2,2 мл внутрішньомязово на 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 доби терапії, під контролем показників імунного статусу за даними імунограми до лікування і через 1 місяць після його закінчення.

3. Хворим на АКД, спричинений косметичними засобами, доцільно призначати ентеросорбент Ентеросгель та пробіотик Біфіформ з метою найшвидшої елімінації алергену та відновлення нормального мікробіоценозу кишківника.

4. Кожному хворому доцільно надавати індивідуальні письмові рекомендації щодо можливої перехресної сенсибілізації з метою запобігання виникнення рецидиву захворювання.

1. Мацідонська І.В. Поширеність, діагностичні та прогностичні критерії алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами. // Ліки України.- 2003.- № 12.- С.72-75.

2. Мацідонська І.В. Нове в діагностиці алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004.- Випуск 13, книга 2.- С. 233-240.

3. Мацідонська І.В. Клініко-імунологічні особливості перебігу алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами. // Український журнал дерматології, венерології, косметології.- 2004.- № 4.- С.25-30.

4. Мацідонська І.В. Корекція імунного статусу у хворих на алергічний контактний дерматит. // Дерматологія та венерологія. - 2005.- № 2 (28). - С.43-48.

5. Мацідонська І.В. Роль косметичних алергенів в розвитку алергічного контактного дерматиту. // Тези матеріалів науково-практичної конференції „Вік та шкіра”.- Київ, 2004.- С.67-68.

6. Мацідонська І.В. Характер супутньої патології при алергічному контактному дерматиті. // Тези матеріалів науково-практичної конференції „Шкіра та внутрішні хвороби, дерматологічні синдроми”.- Київ, 2005.- С.46-47.

7. Мацідонська І.В. Алергічний синдром змішаний. // Тези науково-практичної школи „Розробки молодих вчених дерматовенерологів”. - Київ, 2005. - С.53.

8. Калюжна Л.Д. Мацідонська І.В. Діагностичні критерії алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами.// Тези матеріалів VIII Міжнародного конгресу по пластичній естетичній реконструктивній хірургії, онкології та дерматології. - Одеса, 2005.- С.77-78.