Роль несприятливих медико-соціальних факторів та частоту порушень серцево-судинної системи у слабочуючих дітей. Оцінка ефективності індивідуалізованих реабілітаційних заходів при функціональних порушеннях серцевої діяльності у слабочуючих дітей.
Аннотация к работе
Прими (2000) на фоні дефіциту слуху в абсолютній більшості спостерігаються як різні функціональні, так і органічні зміни з боку серцево-судинної системи. І якщо в дитячому віці головна увага приділялась приглухуватості як основному інвалідизуючому фактору, то в дорослому - починають з?являтися суперечливі думки щодо початку виникнення і приєднання порушень серцево-судинної системи та перебігу вже обох захворювань (С.Х. Відсутні дані про індивідуально-типологічні властивості дітей з порушенням слуху та їх зв?язок з вираженністю приглухуватості та функціональними порушеннями серцево-судинної системи, що свідчить про необхідність більш поглибленого та індивідуалізованого дослідження психологічних властивостей особистості у цього контингенту дітей. У цьому зв?язку для виявлення характеру порушень серцевої діяльності набуває значення комплексне раннє обстеження слабочуючих дітей з визначенням біоелектричної активності серця, мозку, їх адаптаційних можливостей, вроджених серцевих дисплазій у взаємозв?язку з віково-статевими, психологічними особливостями та ступенем приглухуватості. В літературі відсутні дані про проведення реабілітаційних заходів у слабочуючих дітей з супутніми психосоматичними захворюваннями, в тому числі серцево-судинної системи, що сформувались в умовах слухової депривації з урахуванням індивідуально-типологічних властивостей особистості.Відповідно до поставлених задач було проведено поглиблене комплексне клініко-інструментальне дослідження стану здоровя та серцево-судинної системи 694 дітей у віці 7 - 16 років. Контрольну групу - 494 дітей (245 дівчаток і 249 хлопчиків) І та ІІ групи здоров?я з нормальним слухом, які на момент огляду не пред?являли скарг і були клінічно здорові. Для оцінки ефективності оптимізованих реабілітаційних заходів проведено катамнестичне спостереження за дітьми з порушенням слуху протягом 2-х років. Діти були розподілені з урахуванням статі на вікові групи: І група - 7 - 10 років - “період другого дитинства”, ІІ група - 11 - 13 років - “препубертатний період”, ІІІ група - 14 - 16 років - “пубертатний період” (А.А. На момент обстеження серед слабочуючих дітей приглухуватість ІІ ступеня реєструвалася у 65 дітей (32 хлопчика та 33 дівчаток) і складала 32,5%; ІІІ ступеня - у 84 обстежених (46 хлопчиків та 38 дівчаток) - 42%; IV ступеня - у 51 дитини (24 хлопчики та 27 дівчаток) - 25,5%.Порушення серцево-судинної системи зустрічалися у 92,5% слабочуючих дітей. Фізичний розвиток слабочуючих дітей залежав від ступеня приглухуватості та статі. Низький фізичний розвиток відмічався у 30% слабочуючих дітей, дисгармонійний - у 43,5%, ретардація росту реєструвалася у 27% обстежених, переважно дівчаток з ІІІ та IV ступенем приглухуватості. У дітей з ІІІ та IV ступенем приглухуватості у віці 11 - 13 та 14 - 16 років індивідуально-типологічні особливості характеризувалися підвищеним нейротизмом, у віці 14 - 16 років - переважно тривожним, застрягаючим, педантичним типами акцентованих рис характеру з пароксизмальною активністю нейронів кори головного мозку (34,4% випадків). Нейровегетативна регуляція серцевої діяльності у слабочуючих дітей з ІІ ступенем приглухуватості характеризувалася ейтонією (69,23%), нормальною вегетативною реактивністю (66,15%) з задовільними адаптаційними можливостями серцево-судинної системи (28,13%) і напруженістю адаптаційних резервів І ступеня (26,04%); а з ІІІ та IV ступенем приглухуватості - симпатикотонією (27,69% і 29,41% відповідно) з переважанням гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності (48,81% і 68,63%), напруженістю адаптаційних резервів серцево-судинної системи ІІ ступеня (20,83%) та низькими адаптаційними можливостями у 25% слабочуючих.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - удосконалення діагностики та реабілітації порушень серцевої діяльності у слабочуючих дітей шкільного віку на підставі поглибленого вивчення клініко-функціональних особливостей їх серцево-судинної системи.
Порушення серцево-судинної системи зустрічалися у 92,5% слабочуючих дітей. Виявлені: метаболічні порушення: зміни процесів деполяризації передсердь (51,5%) і реполяризації шлуночків (63%); порушення синусового ритму у вигляді синусової аритмії (33%), синусової тахікардії (17%), синусової брадикардії (18%), міграції водія синусового ритму (9%), ектопічних ритмів (5%), екстрасистолії (8%); подовження інтервалу QT (11,5%); вроджений СПІQТ Ервелла-Ланге-Нільсена в 0,5% випадків; пролапс мітрального клапану (26%); вегетативно-судинні дисфункції по васкулярному типу з підвищенням артеріального тиску (33,5%), зниженням артеріального тиску (38%). Вираженність та характер порушень серцевої діяльності мали взаємозв?язок зі ступенем та давністю приглухуватості, індивідуально-типологічними властивостями особитості, параметрами фізичного розвитку.
Фізичний розвиток слабочуючих дітей залежав від ступеня приглухуватості та статі. Низький фізичний розвиток відмічався у 30% слабочуючих дітей, дисгармонійний - у 43,5%, ретардація росту реєструвалася у 27% обстежених, переважно дівчаток з ІІІ та IV ступенем приглухуватості.
У дітей з ІІІ та IV ступенем приглухуватості у віці 11 - 13 та 14 - 16 років індивідуально-типологічні особливості характеризувалися підвищеним нейротизмом, у віці 14 - 16 років - переважно тривожним, застрягаючим, педантичним типами акцентованих рис характеру з пароксизмальною активністю нейронів кори головного мозку (34,4% випадків).
Нейровегетативна регуляція серцевої діяльності у слабочуючих дітей з ІІ ступенем приглухуватості характеризувалася ейтонією (69,23%), нормальною вегетативною реактивністю (66,15%) з задовільними адаптаційними можливостями серцево-судинної системи (28,13%) і напруженістю адаптаційних резервів І ступеня (26,04%); а з ІІІ та IV ступенем приглухуватості - симпатикотонією (27,69% і 29,41% відповідно) з переважанням гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності (48,81% і 68,63%), напруженістю адаптаційних резервів серцево-судинної системи ІІ ступеня (20,83%) та низькими адаптаційними можливостями у 25% слабочуючих.
Для 77,17% слабочуючих дітей, незалежно від ступеня приглухуватості, характерні структурні передумови для формування гемодинамічних розладів та порушень серцевого ритму у вигляді синдрому дисплазії сполучної тканини серця: аномальні хорди (діагональні, поперечні, поздовжні), переважно в області верхівки лівого шлуночка (46,74%), пролапс мітрального (26%) та трикуспідального клапанів (4,35%).
Обгрунтована доцільність оптимізації та доведена клінічна ефективність застосування реабілітаційних заходів з включенням препарату “Кардонат” у слабочуючих дітей з вторинною кардіоміопатією, порушеннями серцевого ритму та вегетативно-судинними дисфункціями.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У перелік обстежень слабочуючих дітей для виявлення стану серцевої діяльності доцільно включати комплексне клініко-функціональне обстеження серцево-судинної системи з використанням ЕКГ, ЕХОКГ, КІГ, КОП. Слабочуючі діти з порушеннями серцевої діяльності повинні знаходитися під диспансерним спостереженням кардіоревматолога.
Для визначення рівнів порушень адаптації серцево-судинної системи рекомендується використовувати розроблений нами спосіб функціональної діагностики стану серцево-судинної системи (Пат. 68193 Україна, А61В5/0205. Спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи / Ващенко Л.В., Шумна Т.Є., Синьковська Н.О. Заявл.11.11.2003; Опубл. 15.07.2004. Бюл. № 7 Україна) - № 20031110127; Патент UA 68193 А А61В5/0205).
З метою зниження частоти життєзагрозливих станів у дітей доцільно формувати групу ризику дітей з СПІQТ на підставі виявлення найбільш інформативних ознак з використанням вдосконаленої нами діагностичної таблиці. (Аритмогенні життєзагрозливі стани у дітей: Метод. рекомендації / Ващенко Л.В., Шумна Т.Є., Кондратьєв В.О., Ліннік В.О. - К., 2005. - 30 с.).
Слабочуючим дітям з вторинною кардіоміопатією, порушеннями серцевого ритму, вегетативно-судинними дисфункціями рекомендуються оптимізовані реабілітаційні заходи з включенням препарату “Кардонат” (Шумна Т.Є., Синьковська Н.О. Методика застосування препарату “Кардонат” в комплексному лікуванні вегетативно-судинних дисфункцій у дітей: Інформ. лист. - К., 2004. - 2с.).
Список литературы
Шумна Т.Є. Особливості нейровегетативної регуляції серцевої діяльності у дітей з порушенням слуху//Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№3.-С.12-19.
Шумна Т.Є. Стан соматичного здоров?я дітей з порушенням слуху//Одеський медичний журнал.-2004.-№5.-С.71-75.
Фізичний розвиток здорових дітей та дітей з порушеним слухом Придніпровського регіону/Ващенко Л.В., Шумна Т.Є., Синьковська Н.О., Бадогіна Л.П., Вакуленко Л.І.//Медичні перспективи.-2004, Т. ІХ, № 2.-С.85-90.
Дисертантом самостійно здійснено підбір та виконані клініко-інструментальні дослідження дітей з порушенням слуху, сумісно - дітей з нормальним слухом, оцінено фізичний розвиток обстежених. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки.
Шумна Т.Є. Синьковська Н.О. Порівняльна характеристика психологічних властивостей особистості у дітей з нормальним та порушеним слухом//Наук. вісн. Ужгород. ун-ту.-2003.-Вип. 21.-С.280-285.
Дисертантом особисто здійснено підбір та виконане психологічне дослідження дітей з порушенням слуху, сумісно - дітей з нормальним слухом, оцінено індивідуально-типологічні властивості особистості. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки.
Патент 68193 А А61В5/0205. Спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи/Ващенко Л.В., Шумна Т.Є., Синьковська Н.О. (Україна)-15.07.2004. Бюл. № 7.
Автором особисто виконані клініко-інструментальні дослідження у дітей, сумісно - патентно-інформаційний пошук та підсумки досліджень.
Ващенко Л.В., Шумна Т.Є. Медико-соціальні проблеми дітей-інвалідів з порушенням слуху//Матеріали круглого столу “Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів у Дніпропетровській області”. - Дніпропетровськ, 2003.-С.39-41.
Дисертантом особисто здійснено підбір та виконані клініко-інструментальні дослідження дітей з порушенням слуху. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки.
Особенности электрокардиограммы детей школьного возраста Приднепровского региона/Ващенко Л.В., Вакуленко Л.И., Шумная Т.Е., Куликова Г.В., Буевская Ю.Н.//Материалы VIII Конгресса педиатров России “Современные проблемы профилактической педиатрии”.-М., 2003.-С.59
Дисертантом самостійно проведений аналіз результатів, сумісно виконане клінічне та електрокардіографічне обстеження дітей, висновки.
Шумная Т.Е., Бабунова О.Е. Клинические проявления вегетативно-сосудистой дисфункции у детей с нарушением слуха//Вестн. физиотерапии и курортологии.-2003.-№1.-С.34.
Дисертантом особисто здійснено підбір тематичних хворих та виконане клініко-інструментальне обстеження дітей з порушенням слуху. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки.
Ващенко Л.В., Шумная Т.Е. Малые сердечные аномалии у детей с нарушением слуха//Таврич. медико-биол. вестн.-2004.-Т.7, №3.-С.5.
Дисертантом особисто здійснено підбір тематичних хворих та виконані клініко-інструментальні дослідження дітей. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки
Ващенко Л.В., Шумная Т.Е. Взаимосвязь биоэлектрической активности миокарда и нейронов головного мозга у детей с нарушением слуха//Таврич. медико-биол. вестн.- 2005.-Т.8, № 2.-С.7
Дисертантом особисто здійснено підбір та виконані клініко-інструментальні дослідження дітей. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки.
Шумна Т.Є. Особливості змін артеріального тиску у дітей з порушенням слуху в залежності від статі та віку//Матеріали V Міжнар. конф. студ. і молодих вчених “Молодь - медицині майбутнього”. - Дніпропетровськ, 2004.-С.102-103.
Ващенко Л.В.. Шумна Т.Є. Структура та частота зустрічаємості синдрому подовженого інтервалу QT у дітей з порушенням слуху//Матеріали наук.-практ. конф. “Від фундаментальних досліджень - до прогресув медицині”.-Харків, 2005.-С.5.
Дисертантом особисто здійснено підбір та виконані клініко-інструментальні дослідження дітей. Самостійно проведена статистична обробка отриманих наукових даних та аналіз результатів, сумісно - висновки
Ващенко Л.В., Шумна Т.Є. Біоелектрична активність серця у дітей з порушенням слуху//Матеріали 11-го з?їзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”.-К., 2004.-С.138-139.
Дисертантом особисто здійснено підбір та виконані клініко-інструментальні дослідження дітей. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки.
Ващенко Л.В., Шумная Т.Е. Тактика ведения слабослышащих детей с нарушением ритма сердца//Матеріали наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми ведення тяжкохворих дітей в стаціонарі”. - Чернівці, 2005.-С.15-16.
Дисертантом особисто здійснено підбір тематичних хворих та виконані клініко-інструментальні дослідження дітей. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки.
Аритмогенні життєзагрозливі стани у дітей (фактори ризику, критерії діагностики, лікування, профілактика)/Ващенко Л.В., Шумна Т.Є., Кондратьєв В.О., Ліннік В.О.//Метод. рекомендації.-Київ, 2005.-30с.
Автором особисто проаналізовані літературні джерела, здійснено підбір та клінічне обстеження дітей з порушенням слуху, сумісно - дітей з нормальним слухом. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів, сумісно - висновки та викладання матеріалів методичних рекомендацій.