Дослідження особливостей популяризації науки за умов інформатизації суспільства. Призначення популяризації науки в суспільстві як перекладу спеціалізованого знання на мову масового споживача, різного за віком та рівнем підготовки до сприйняття інформації.
Аннотация к работе
І якщо «точні» науки продовжують мати попит, то «гуманітарне» знання потребує комплексної допомоги. Поняттєво-категоріальний апарат, вектор руху та призначення феномену популяризації науки в суспільстві аналізуються в працях Е. А. Особливості й проблеми популяризації науки в інформаційному суспільстві розглянуто в розвідках Р. Огляд літератури не виявив типології особливостей існування популяризації науки в сучасному українському суспільстві. Для її досягнення слід вирішити такі завдання: зясувати призначення популяризації науки та час, коли в суспільстві сформувалася ця потреба; проаналізувати особливості функціонування науки в інформаційному суспільстві; показати характерні ознаки популяризації гуманітарного знання; простежити перспективи розвитку гуманітарного знання та його популяризації за умов інформаційного суспільства.Здійснена розвідка з експлікації особливостей функціонування наукового знання в інформаційному суспільстві дозволяє дійти певних висновків. По-друге, особливостями сучасної популяризації науки є: дігіталізація - дозволяє отримувати раніше недоступну через відстань і мовний барєр інформацію, встановлювати горизонтальні та вертикальні звязки, проте вможливлює поширення неправдивої інформації; реклама - незадіяний, на нинішньому етапі популяризації науки, ресурс; інтерактивна комунікація - заохочує соціум до наукового знання завдяки експерименту (наочна демонстрація досягнень), характерного для «точних наук», а також спілкуванню з представниками (наближення до носія знань) - для гуманітарних наук; зміна призначення знань викладача, лектора, науковця з фактологічних на методично-консультативні.
Вывод
Здійснена розвідка з експлікації особливостей функціонування наукового знання в інформаційному суспільстві дозволяє дійти певних висновків.
По-перше, популяризацією науки є сформований у Новий час процес трансформації профільного знання в прийнятні для широкого загалу форми.
По-друге, особливостями сучасної популяризації науки є: дігіталізація - дозволяє отримувати раніше недоступну через відстань і мовний барєр інформацію, встановлювати горизонтальні та вертикальні звязки, проте вможливлює поширення неправдивої інформації; реклама - незадіяний, на нинішньому етапі популяризації науки, ресурс; інтерактивна комунікація - заохочує соціум до наукового знання завдяки експерименту (наочна демонстрація досягнень), характерного для «точних наук», а також спілкуванню з представниками (наближення до носія знань) - для гуманітарних наук; зміна призначення знань викладача, лектора, науковця з фактологічних на методично-консультативні.
По-третє, особливі ознаки існування гуманітарного знання в інформаційному суспільстві зумовлюють зростання професійного дилетантства й низьку компютерну та загальнокультурну освіченість суспільства.
По-четверте, орієнтованість освіти і ринку праці на компетентність і швидку зміну типу діяльності є тим соціально-культурним тлом, на якому гуманітарне знання здатне сформувати людську свідомість як здатну до адаптації до мінливих умов і набуття професійних навичок. Ця незадіяна нині властивість є не популяризованим ресурсом для суспільства, проте це - запорука майбутнього гуманітарного знання. Дослідження такого потенціалу гуманітарного знання може стати перспективним продовженням обраного нами дослідницького напряму.
Список литературы
популяризація наука інформатизація споживач
1. Баканов Р. П. Актуальные проблемы современной науки и журналистика: уч.-метод. пособ. / Р. П. Баканов. - Казань: Казанск. гос. ун-т, 2010. - 152 с.
2. Гумбрехт Х. У. Ледяные объятия «научности», или Почему гуманитарным наукам предпочтительнее быть «Humanities and Arts» / Ханс Ульрих Гумбрехт ; пер. с англ. // Новое литературное обозрение. - 2008. - № 81. - С. 11-24.
3. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию / Эдмунд Гуссерль ; пер. с нем. - СПБ: «Владимир Даль», 2004. - 389 с.
4. Клейн Л. Интерпретация популяризации [Электронный ресурс] / Лев Клейн. - Режим доступа: . - Загл. с экрана.
5. Краткий философский словарь / под. ред. М. Розенталя и П. Юдина. - М.: Гос. изд-во полит. литры, 1954. - 704 с.
6. Лазаревич Э. А. Искусство популяризации. Академики С. И. Вавилов, В. А. Обручев, А. Е. Ферсман - популяризаторы науки / Э. А. Лазаревич. - М.: Изд во АН СССР, 1960. - 192 с.
7. Лазаревич Э. А. Функции и принципы популяризации науки / Э. А. Лазаревич. - М.: Знание, 1983. - 40 с.
8. Лиотар Ж. Ф. Состояние постмодерна [Электронный ресурс] / ЖАНФРАНСУА Лиотар ; пер. с франц. - М.: Ин-т экспериментальной социологии, 1998. // Центр гуманитарных технологий. - Режим доступа: . - Загл. с экрана.
9. Максутов И. Сегодня уходит время тех, кто имеет высокий IQ, но не может выбрать собственную позицию: интервью с Еленой Брызгалиной [Электронный ресурс] / Ивар Максутов. - Режим доступа: . - Загл. с экрана.
10. Профессор Евгений Пальчиков о популяризации науки [Електронный ресурс]. - Режим доступа: interactive/697108/. - Загл. с экрана.
11. Ревич В. А. Научно-художественная литература / В. А. Ревич // Краткая литературная энциклопедия ; под ред. А. А. Суркова. - М.: «Советская энциклопедия», 1963. - Т. 5. - С. 143-145.
12. Сухая А. В. Жанровые аспекты популярных произведений о науке / А. В. Сухая // Жанры и типы текста в научном и медийном дискурсе ; отв. ред. А. Г. Пастухов. - Орел: «Горизонт», 2011. - С. 189-197.
13. Уоррен Р. Упадок гуманитарных наук и цивилизация [Электронный ресурс] / Розанна Уоррен ; пер. с англ. // Гефтер: интернет-журнал. - Режим доступа: . - Загл. с экрана.