Ставлення функціонально обмежених громадян до реалій політичного життя та особливості їх інтересів. Чинники формування їх політичних орієнтацій. Вплив політичних позицій осіб з функціональними обмеженнями на характер їх участі у процесах перетворень.
Аннотация к работе
Крім того, у процесі розвитку громадянського суспільства відбувається інституалізація соціально-політичного представництва різноманітних суспільних груп, у тому числі тих верств, можливості яких щодо участі у політиці, обмежуються функціональними вадами. На сьогодні спостерігаються дві зовні взаємопротилежні тенденції, в боротьбі яких відбувається процес залучення функціонально обмеженої особистості до політики. У сучасній українській і російській науці дослідженню різноманітних аспектів взаємодії особистості і політики було присвячено роботи Є.Головахи, Б.Грушина, Г.Дилигенського, Ф.Кирилюка, В.Оссовського, В.Полторака, М.Примуша, Ф.Рудича, Ю.Сурміна, О.Токовенка, В.Хмелька, О.Чижової, О.Шестопал, Г.Щедрової та ін. виявлено, що вплив політичних орієнтацій осіб з функціональними обмеженнями на характер їх політичної участі полягає у негативному ставленні до конфронтації із владою, неприйнятті таких масових форм політичної участі як мітинги, пікетування, акти громадської непокори та у реалізації механізму політичної участі функціонально обмежених громадян через сполучення двох форм - прямої (на місцевому рівні) та представницької (на національному рівні) виключно з демократичних позицій; розроблено теоретичну модель відображення простору політичних орієнтацій осіб з функціональними обмеженнями в Україні як структуру, яка дозволяє позиціювати та описати їх політичні орієнтації і до якої, відповідно, зводиться сприйняття інвалідами субєктів політики: а) функціонально обмежені громадяни виявили позиції щодо типу політичного режиму в Україні переважно лівої орієнтації; б) здебільшого проявили негативне ставлення до ринкових реформ як політико-економічні орієнтації; в) виявили значною мірою політично активну позицію щодо особистої політичної участі у соціально-політичних процесах (переважно через приналежність до соціально-політичних угрупувань);У першому підрозділі "Теоретичні засади дослідження політичної участі осіб з функціональними обмеженнями" зазначається, що було проаналізовано досить широкий спектр понять і категорій політики: трансформаційне суспільство, політична соціалізація, політичні орієнтації, політична участь та їх інтерпретацію щодо специфічної соціальної спільноти - осіб з функціональними обмеженнями. Третій напрямок, до якого можна віднести концепції Н.Макіавеллі, Ш.Монтескє, В.Винниченка, М.Вебера, визнає, що особистість у процесі взаємодії з політикою може виступати як в ролі обєкта, так і в ролі субєкта. В процесі взаємодії особистість і політика створюють діалектичну динамічну систему із прямим та зворотним причинно-наслідковим звязком, який зумовлює як зміну особистості під впливом політики, так і зміну політичної реальності в результаті впливу на неї особистості. Основною формою, що описує вплив особистості на політику є політична участь.