Дослідження міської поховальної культури зазначеного історичного періоду на прикладі старого православного кладовища Чернігова. Історія його виникнення та формування. Типологія надгробків, а також визначення їх культурологічної та художньої цінності.
Аннотация к работе
Процес організації старого православного кладовища у Чернігові на початку ХІХ ст. співпав у часі з виданням Сенатом та Синодом ряду указів, які забороняли ховати померлих на погостах міських церков та вводили новий порядок поховань поза містами, на кладовищах. Для кладовищ передбачалося відводити місця на «выгонной земле», не ближче ніж сто сажень від останнього міського помешкання (213 м), а їх утримання покладалося на купців та міських жителів [1, с. З огляду на те, що міське кладовище знаходилося у спільному веденні з церковним причтом та було поховано лише одного воїна на території безкоштовного кварталу, міська дума доручила міській управі біля того місця, де був похований воїн, виділити для поховання жертв першої світової війни ділянку землі площею 8 х 10 сажнів (17 х 21 м), огородити її та поставити дошку з відповідним написом [9, арк. До їх обовязків входило зберігання та видача ключів священикам, спостереження за порядком в церкві та на кладовищі. Після упорядкування території кладовища в середині ХХ ст. деякі з надгробків були переміщені з могил на інші місця.