Особливості показників ендогенної інтоксикації, гуморальних та структурних показників артерій у хворих з гіпертонічною хворобою та супутнім хронічним холециститом - Автореферат

Серед цих захворювань передують ІХС та гіпертонічна хвороба (ГХ); в результаті останньої розповсюдженість цереброваскулярних ускладнень збільшилась в 5,5 рази (Горбась І. М.,2009). Дослідити характеристики комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії та показники манжеткової проби у хворих на гіпертонічну хворобу та хронічний безкамяний холецистит. Визначити рівень ендогенної інтоксикації та інтенсивність процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у хворих на гіпертонічну хворобу, що перебігає в сукупності з хронічним безкамяним холециститом. Дослідити та проаналізувати активність про-та протизапальних цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП-?) і ендотеліну в хворих з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби та хронічного безкамяного холециститу. Визначити характер аутоімунних реакцій з використанням антигенів до нормальної тканини печінки, нирок, міокарду та мозку у хворих з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби та хронічного некалькульозного холециститу.До роботи було залучено 107 осіб, з них у 87 обстежених було виявлено гіпертонічну хворобу II стадії. Група порівняння (28 хворих з ізольованою ГБ) була представлена 14 жінками (50%) й 14 чоловіками (50%); середній вік - 43,2±11,4 роки. Всім хворим окрім загальновизнаних клінічних (загальний аналіз крові та сечі, цукор крові) та інструментальних (ЕКГ, рентгенологічне дослідження органів грудної клітки) методів дослідження було проведено УЗД органів черевної порожнини та визначено вміст показників ліпідного комплексу. Для визначення В-лімфоцитів використовували еритроцити, які вкриті антитілами до CD22 або CD19 , CD72 антигенами, що специфічні до В-клітин, а також до HLA-DR антигенів на В-лімфоцитах та активних Т-клітинах; для натуральних кілерів (ЕК) - діагностикум з МАТ до CD16 або CD56 . При встановленні функціональної активності клітинного ланцюга неспецифічної резистентності (основного критерію протиінфекційного захисту та природної детоксикації) було визначено, що у хворих групи порівняння виявлялося підвищення активності нейтрофільних гранулоцитів в спонтанному НСТ-тесті до 12,22±0,34% при нормі 10,12±0,27% (р<0,05) При цьому додаткова стимуляція ліпополісахаридом E.coli приводила до зниження (9,78±0,35%) показників активності нейтрофільних гранулоцитів (в контролі - 12,56±0,22%, р<0,05).У хворих з сукупним перебігом артеріальної гіпертензії та хронічного некалькульозного холециститу визначено достовірне підвищення в сироватці крові вмісту Е222 (в 2,4 рази) та Е400 (в 4 рази), що призвело до формування окислювального стресу. Збільшення рівню показників перекисного окиснення ліпідів супроводжувалося проявами ендогенної інтоксикації - підвищенням токсин-несучих альбумінової (в 1,8 разів) та глобулінової (в 1,5 разів) фракції крові, криоглобулінів (в 22,7 рази), етанолового тесту (в 31,8 разів) та гематологічного індексу інтоксикації (в 9,8 разів). У хворих на гіпертонічну хворобу та хронічний некалькульозний холецистит спостерігається значне порушення в системі коопераційної взаємодії цитокінового каскаду: підвищується вміст ІЛ-1 (на 18,1%), ІЛ-2 (на 35,6%), ФНП-? (на 24,9%) та ендотеліну - в 7 разів на тлі зменшення вмісту ІЛ-4 (на 20,8%), що призводить до дисрегуляції цитокінових взаємодій та порушенню інгібіції прозапальних медіаторів. Загострення хронічного некалькульозного холециститу у хворих з артеріальною гіпертензією супроводжується порушенням імунологічної реактивності, що проявляється диспропорцією кількісного вмісту лімфоцитів основних субпопуляцій та зміною їх функціональної активності: знижено вміст загальних Т-лімфоцитів (в 1,1 рази), функціональна активність Т-супресорів (в 1,3 рази) при збереженні вмісту Т-хелперів. У хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та хронічного безкамяного холециститу визначено підвищення проліферативної активності лімфоцитів в присутності антигенів міокарду (в 2,1 рази), печінки (в 4,6 рази), нирки (в 1,3 рази) та мозку (в 2,2 рази) на відміну від осіб групи порівняння, у яких ці показники були в межах норми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і досягнуте вирішення наукового завдання сучасної клініки внутрішніх хвороб - підвищення ефективності діагностики хворих з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби та хронічного некалькульозного холециститу на підставі вивчення імунозалежних і метаболічних показників та структурного стану артерій.

2. У хворих на артеріальну гіпертензію та хронічний некалькульозний холецистит виявлено підвищення кількості петехій на шкірі передпліччя (до 17,74±4,5) та їх діаметру (до 2,3±0,67 мм) у порівнянні з практично здоровими особами (Р<0,05) за результати манжеткової проби, що відображало наявність дефектів ендотеліальної оболонки судин та зниження резистентності судинної стінки. Встановлено підвищення товщини комплексу інтима-медіа (до 0‚99±0‚09 мм при нормі - 0‚59±0‚05 мм), що свідчить про високу вірогідність розвитку атеросклеротичного процесу.

3. У хворих з сукупним перебігом артеріальної гіпертензії та хронічного некалькульозного холециститу визначено достовірне підвищення в сироватці крові вмісту Е222 (в 2,4 рази) та Е400 (в 4 рази), що призвело до формування окислювального стресу. Збільшення рівню показників перекисного окиснення ліпідів супроводжувалося проявами ендогенної інтоксикації - підвищенням токсин-несучих альбумінової (в 1,8 разів) та глобулінової (в 1,5 разів) фракції крові, криоглобулінів (в 22,7 рази), етанолового тесту (в 31,8 разів) та гематологічного індексу інтоксикації (в 9,8 разів).

4. У хворих на гіпертонічну хворобу та хронічний некалькульозний холецистит спостерігається значне порушення в системі коопераційної взаємодії цитокінового каскаду: підвищується вміст ІЛ-1 (на 18,1%), ІЛ-2 (на 35,6%), ФНП-? (на 24,9%) та ендотеліну - в 7 разів на тлі зменшення вмісту ІЛ-4 (на 20,8%), що призводить до дисрегуляції цитокінових взаємодій та порушенню інгібіції прозапальних медіаторів.

5. Загострення хронічного некалькульозного холециститу у хворих з артеріальною гіпертензією супроводжується порушенням імунологічної реактивності, що проявляється диспропорцією кількісного вмісту лімфоцитів основних субпопуляцій та зміною їх функціональної активності: знижено вміст загальних Т-лімфоцитів (в 1,1 рази), функціональна активність Т-супресорів (в 1,3 рази) при збереженні вмісту Т-хелперів. Дані зміни супроводжувались підвищенням основного імунорегуляторного індексу (в 1,2 рази). Одночасно визначено підвищення вмісту В-лімфоцитів (в 1,2 рази), ЦІК (в 1,1 рази) та IGE (в 1,5 рази), що обумовлює можливість реакцій імунокомпетентних клітин на власні антигени, та як наслідок - розвиток автоімунних реакцій у даної категорії хворих.

6. У хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та хронічного безкамяного холециститу визначено підвищення проліферативної активності лімфоцитів в присутності антигенів міокарду (в 2,1 рази), печінки (в 4,6 рази), нирки (в 1,3 рази) та мозку (в 2,2 рази) на відміну від осіб групи порівняння, у яких ці показники були в межах норми. Доведена стимулююча дія цільної аутологічної сироватки крові: показники активності лімфоцитів по відношенню до контролю збільшувалися в 4,6 та 2,1 рази відповідно.

7. У хворих на артеріальну гіпертензію та хронічний безкамяний холецистит визначено підвищення вмісту аутоантитіл до тканини здорової та склеротизованої аорти на 62,19 % та 69,95% відповідно на відміну від пацієнтів з ізольованою гіпертонічною хворобою, де дані показники не перевищували показники норми.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Включення до комплексного обстеження хворих на хронічний некалькульозний холецистит, що перебігає в поєднанні з гіпертонічною хворобою, методів визначення вмісту в крові продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів, активності ферментативних систем протирадикального захисту та показників ендотоксикозу рекомендується використовувати як один з діагностичних критеріїв загострення хронічного безкамяного холециститу.

2. Хворим на артеріальну гіпертензію та хронічний некалькульозний холецистит рекомендується визначати показники імунної системи (про- та протизапальних цитокінів, специфічного та гуморального імунітету), що надає додаткові критерії та підвищує якість діагностики імунних та структурно-функціональних ускладнень.

3. Визначення характеру аутоімунних реакцій та рівню антитіл до тканини здорової та склеротизованої аорти у хворих з артеріальною гіпертензією та хронічним безкамяним холециститом можна застосовувати в якості індикаторів формування ускладнень, а їх динаміку доцільно спостерігати для визначення терміну та ефективності лікування, добору індивідуальної терапії.

4. При сукупному перебігу гіпертонічної хвороби та хронічного безкамяного холециститу рекомендується проведення манжеткової проби: збільшення показника кількості петехій більш 15 од. та їх діаметру більше 1 мм можна розглядати як наявність дефектів ендотеліальної оболонки судин та зниження резистентності судинної стінки.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зіневич Я.В. Особливості розвитку ендогенної інтоксикації у хворих з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та супутнім хронічним холециститом / Я.В.Зіневич, О.І. Осадча // Мистецтво лікування.-2010.-№6.-С.41-45 (Здобувачем здійснено клінічне обстеження хворих, проведена статистична обробка отриманих даних).

2. Зіневич Я.В. Особливості розвитку аутоімунних реакцій у хворих з гіпертонічною хворобою та супутнім хронічним холециститом /Я.В.Зіневич, О.М.Гиріна, В.В.Гирін, О.І.Осадча О.І.Гетьман // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - 2011. - №1(21). - С.49-52 (Здобувачем здійснено клінічне обстеження хворих, проведена статистична обробка отриманих даних).

3. Зіневич Я.В. Патогенетична значущість синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з артеріальною гіпертензією та хронічним безкамяним холециститом / Я.В.Зіневич // Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2011.-№1.-С.39-42.

4. Зіневич Я.В. Динаміка показників про- та протизапальних цитокінів у хворих на гіпертонічну хворобу та хронічний холецистит / Я.В.Зіневич, О.М. Гиріна, О.І.Гетьман // Сучасна гастроентерологія. - 2011.-№2.- С.46-48 (Здобувачем здійснено клінічне обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних).

5. Зіневич Я.В. Особливості аутоімунних девіацій та зміни цитокінового статусу у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім хронічним холециститом / Я.В.Зіневич, О.М.Гиріна // Вісник морської медицини.-2011.№1.-С.34-37. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу та оформлення статті).

6. Зіневич Я.В. Особливості показників ендогенної інтоксикації у хворих з гіпертонічною хворобою та супутнім хронічним холециститом /Я.В.Зіневич, О.І.Гетьман: матеріали науково-практичної конференції [«Щорічні терапевтичні читання: нові технології та міждисциплінарні питання у загальнотерапевтичній практиці»], (Харків, 14-15 квітня 2011 р.) / Національна академія медичних наук України, М-во охорони здоровя України, ДУ «Інститут терапії ім.Л.Т.Малої АМН України», 2011.-С.84. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка матеріалу).

7. Зиневич Я.В. Динамика содержания вазоконстрикторных цитокинов и гомоцистеина у пациентов с артериальной гипертензией / О.И.Гетьман Я.В.Зиневич: матеріали науково-практичної конференції [«Щорічні терапевтичні читання: нові технології та міждисциплінарні питання у загальнотерапевтичній практиці»], (Харків, 14-15 квітня 2011 р.) / Національна академія медичних наук України, М-во охорони здоровя України, ДУ «Інститут терапії ім.Л.Т.Малої АМН України», 2011.-С.52. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих).