Поняття судимості та її кримінально-правові наслідки. Особливості дострокового звільнення від покарання. Правові гарантії законності застосування до судимих осіб правообмежень та наслідки вчинення злочину до закінчення строку погашення судимості.
Аннотация к работе
Особливості погашення судимості План Вступ 1. Поняття судимості та її кримінально-правові наслідки 2. Особливості погашення судимості при достроковому звільненні від покарання 4. Наслідки вчинення злочину до закінчення строку погашення судимості 5. Правове регулювання зняття судимості Висновки Використані джерела Вступ Стаття 3 Конституції України встановлює, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вирішення соціально-економічних проблем сьогодення тісно пов’язане з удосконаленням національного законодавства для забезпечення ефективної дії законів у справі захисту громадян і суспільства від злочинних посягань. Судимість є заключною стадією реалізації кримінальної відповідальності. Вона глибоко пов’язана з особою, її правовим становищем, яке багато в чому визначає соціальну позицію та роль особи в суспільстві. Це, у свою чергу, вимагає підвищеної уваги до питання про правову сутність і соціальну природу судимості, оскільки ті наслідки, які настають у результаті її виникнення, відіграють істотну роль у житті судимої особи. Треба зазначити, що багато науковців у різний час зробили помітний внесок у розроблення вчення про судимість та її значення в кримінальному праві, а також у розв’язання проблем погашення та зняття судимості. У вітчизняній кримінально-правовій літературі найбільш змістовно дослідив інститут судимості В.В. Голіна, який захистив за цією темою кандидатську дисертацію (1972 р.) і підготував окремі монографічні роботи (1979 р., 2006 р.). У 2009 році Е.А. Письменський захистив кандидатську дисертацію, присвячену правовій природі судимості, як інституту кримінального права. Це праці Ю.В. Александрова, Л.В. Багрій-Шахматова, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.К. Грищука, О.О. Дудорова, С.Г. Кєліної, Л.Л. Круглікова, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової, В.В. Леня, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, А.А. Музики, А.В. Наумова, М.І. Панова, А.А. Піонтковського, Є.О. Письменського, В.М. Поповича, А.О. Расюк, А.Х. Степанюка, В.Я. Тація, В.М. Трубнікова, Є.В. Фесенка, В.Л. Чубарєва, М.Д. Шаргородського та інших правознавців. Загальна частина Кримінального кодексу (далі - КК) України містить розділ ХІІІ Судимість, де регламентовані питання про правові наслідки судимості (ст. 88), диференціацію строків погашення судимості (ст. 89), обчислення строків погашення судимості (ст. 90) та зняття судимості (ст. 91). Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості від 26 грудня 2003 р. № 16 [5] визначив: ...Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв’язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків.... Так, ч. 3 ст. 6 Конституції України передбачає, що не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Аналіз норм КК свідчить про те, що закон передбачає судимість як обставину, з якою повязуються найбільш суворі кримінально-правові наслідки для особи, яка, маючи судимість, знову вчинює злочин.