Діяльність нелегальних греко-католицьких священиків, що свідчила про несприйняття радянського ладу і становища УГКЦ. Опис підпільних греко-католицьких обрядів і богослужінь, заходів конспірації, відношення частини духовенства до російського православ’я.
Аннотация к работе
Особливості подвижницького служіння греко-католицьких священиків Станиславівської єпархії в 1946-1989 рр. I. В. Гавриш Упродовж кількох століть Українська греко-като- лицька церква (УГКЦ) була тісно пов’язана з українським етносом. Історія Станиславівської єпархії УГКЦ у період підпілля частково висвітлювалась у наукових працях І. Андрухіва, І. Пилипіва [1], В. Марчука [2], Я. Стоць- кого [3]. Метою статті є вивчення подвижницького служіння греко-като- лицьких священиків Станиславівської єпархії в 19461989 рр. Нами поставлено завдання аналізу проведення нелегальних релігійних обрядів, заходів безпеки, яких неодмінно дотримувалися священики в період підпільного служіння, а також розкрити внутрішню пов’язаність греко-католицького духовенства з населенням регіону. Ще до початку відвертих репресій владики подбали про висвячення своїх наступників. З переходом УГКЦ на нелегальне становище, було заборонено проведення будь-яких греко-католицьких обрядів і богослужінь. Враховуючи несприятливу релігійно-політичну ситуацію, більшість священнослужителів єпархії погодилася прийняти православ’я і влилася в лоно Російської Православної Церкви (РПЦ).