Особливості дослідчої перевірки обставин неналежного надання медичної допомоги. Приводи порушення кримінальних справ та джерела інформації про злочин. Правила проведення судово-медичних експертиз. Формулювання пропозицій по удосконаленню законодавства.
Аннотация к работе
Саме тому медичні та фармацевтичні працівники, які під час надання медичної допомоги порушили покладені на них професійні обовязки, підлягають дисциплінарній, цивільній, адміністративній чи кримінальній відповідальності згідно із законодавством (ст. Особливе місце серед порушень, які скоюються при наданні медичної допомоги, займають діяння, що мають ознаки злочину. Зокрема питання про кримінальну відповідальність медичних працівників виникає в тих випадках, коли порушення професійних обовязків (дія або бездіяльність) спричинило тяжкі наслідки, що зумовлює необхідність зясування характеру, причин та обставин настання цих наслідків і винних у цьому. Саме потреба наукової розробки криміналістичної характеристики означених злочинів, виявлення особливостей порушення кримінальних справ, висування версій і планування розслідування, організації й тактики окремих слідчих дій на початковому етапі їх розслідування й зумовила вибір теми цього дослідження. Дисертацію виконано в контексті держбюджетної науково-дослідної роботи з теми “Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні”, що виконувалася на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер теми БФ 042-01, номер державної реєстрації 0101U003579) та відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Криміналістичні засоби протидії злочинній діяльності” № 97115.Ненадання або неналежне надання медичної допомоги є наслідком поєднання різних причин, які залежать від особливостей патологічного процесу, стану й характеру дій потерпілого, кваліфікації медичного працівника, умов надання медичної допомоги, неправильної діагностики та визначення показань для надання медичної допомоги, недостатнього обстеження хворого, неналежної організації консультативної допомоги. Як правило, способами ненадання медичної допомоги є: відмова зявитися до хворого (наприклад, за викликом або запрошенням); відмова прийняти хворого до лікувально-профілактичного закладу, коли його було доставлено або він зявився сам, для надання йому першої невідкладної допомоги у разі нещасного випадку чи гострого захворювання; ненадання невідкладної допомоги хворому, який перебував у лікувальному закладі. Для уточнення підстав порушення кримінальної справи необхідно одержати пояснення від: особи, що заявляє про вчинення злочину, в тому числі заявника - потерпілого; осіб, що мають будь-яке відношення до фактів, які цікавлять слідчого, але не скоїли злочину; осіб, які на підставі даних відомостей могли скоїти або скоїли злочин; осіб, які можуть повідомити певні факти щодо справи, але не володіють відомостями про злочинні факти, що перевіряються; посадових осіб, які зобовязані контролювати діяльність тих, що перевіряються. “Обставини, що підлягають встановленню на початковому етапі розслідування злочинів, скоєних при наданні медичної допомоги” зазначено, що встановленню в справах про злочинне порушення медичним працівником професійних обовязків підлягають такі обставини: чи правильно та своєчасно проведено щодо хворого медичні заходи з погляду їх відповідності основним, загальновизнаним й обовязковим правилам, які розроблені в медицині, а для складу, передбаченого ст. 139 КК України, - ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобовязаний, згідно з встановленими правилами, її надати, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого; настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті або істотної шкоди здоровю пацієнта; чи існує причиновий звязок між встановленими діями (бездіяльністю) медичного працівника і несприятливими наслідками для здоровя хворого; соціальні, професійні та криміналістичні відомості про медичного працівника (стаж роботи за спеціальністю, роль у скоєному злочині тощо); виявлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, і заходи, яких необхідно вжити для їх усунення.6) оперативне опитування (надалі за необхідності - допит) медичного персоналу, а також хворих, які знаходяться в одній палаті з потерпілим; 7) виїмка “Медичної картки стаціонарного або амбулаторного хворого” (якщо потерпілому надавалася швидка медична допомога, необхідно провести виїмку “Картки виклику швидкої медичної допомоги”, у випадку смерті потерпілого в медичному закладі необхідно здійснити виїмку “Акту констатації біологічної смерті”, “Листа основних показань стану хворого” - якщо він був у відділенні (палаті) реанімації й інтенсивної терапії, “Журналу запису оперативних втручань”); Розслідування справ про злочинне порушення медичними працівниками професійних обовязків може проводитися у двох напрямках: 1) встановлення конкретної бездіяльності медичного працівника до визначення фактичного або можливого кінцевого результату - при розслідуванні справ, порушених за фактом ненадання допомоги хворому медичним працівником; Залежно від виду, змісту й значення документи можуть долучатися до справи в оригіналі, в копіях та у
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТПланом розслідування злочинів даного виду рекомендується передбачити такі заходи: