Стан організації медичного забезпечення населення і ліквідаторів наслідків радіаційної аварії на Чорнобильської АЕС та на протязі 27 років після неї. Критерії для введення контрзаходу "укриття", що передбачає розміщення людей у захисних спорудах.
Аннотация к работе
Набутий вітчизняний досвід ліквідації медико-санітарних наслідків аварії на ЧАЕС та аналіз рекомендацій міжнародних організацій цього досвіду, а також даних, отриманих фахівцями на основі аналізу результатів тренувань і штабних навчань щодо захисту ліквідаторів наслідків та населення при аварії на радіаційно-небезпечних обєктах, показав, що: - у разі аварії атомного реактора може розвитися широкомасштабна РА; Досвід ліквідації медико-санітарних наслідків аварії на ЧАЕС показав, що у разі великомасштабної аварії тільки на одному радіаційному обєкті типу АЕС в аварійній зоні можуть опинитися від 100 до 3 тис. осіб з персоналу, від 1 тис. до 1 млн. осіб з населення і від 1 тис. до 50 тис. учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА). В умовах психологічного стресу населення та хронічної втоми, безладу та нестачі засобів медичного захисту, неправильного планування та недоліків в організації медико-санітарного забезпечення лише безповоротні санітарні втрати можуть скласти близько 200 осіб від детермінованих ефектів опромінення (гостра променева хвороба та інші важкі радіаційні травми) та близько 500 осіб від віддалених стохастичних ефектів (рак, спадкова патологія). У цій зоні необхідно планувати лікувально-евакуаційні (спільно з територіальними лікувальними закладами МОЗ України) та підрозділами Державної санітарно-епідеміологічної служби захисні санітарно-гігієнічні заходи в повному обсязі (укриття, йодна профілактика, обмеження споживання забруднених продуктів харчування і води, екстрена евакуація та ін.). захисні санітарно-гігієнічні заходи щодо запобігання надходження радіоактивних ізотопів йоду 131I, 125I, 123I та інших радіонуклідів в організм для всього населення області, що проживає за межами 100-кілометрової зони навколо АЕС (укриття, йодна профілактика, радіаційна розвідка і контроль, обмеження споживання забруднених продуктів харчування і води та ін.) [6].
Список литературы
1. Медико-санитарное обеспечение населения при крупномасштабных радиационных авариях с учетом последствий Чернобыльской аварии: Гл. VIII /Г.М. Аветисов, С.Ф. Гончаров, А.М. Сердюк, И.П. Лось // Чернобыль 25 лет спустя. -МЧС России, 2011. - С. 254-278.
2. Публікація МКРЗ 96 «Захист населення від радіаційного впливу у випадку радіаційної атаки».
3. План реагування на радіаційні аварії (Затв. Наказом Держатомрегулювання України та МНС України від 17.05.2004 р. за № 87/211) // Офіційний вісник України.- 2004.- № 24.
4. Планирование медико-санитарного обеспечения населения при радиационной аварии на атомной электростанции: Метод. рекомендации / Г.М. Аветисов, С.Ф. Гончаров, А.С. Коростин и др.- М.: ФГУ «ВЦМК «Защита» Росздрава», 2006.
5. Организация санитарно-гигиенических и лечебно-профилактических мероприятий при радиационных авариях: Руководство. — М.: ФГУ «ВЦМК «Защита» Росздрава», 2005.
6. Производные уровни вмешательства, используемые для снижения доз облучения населения в случае ядерной аварии или аварийной радиационной ситуации. Принципы, процедуры и данные. Серия изданий по безопасности, № 81.- Вена: МАГАТЭ, 1989.
7. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97); Державні гігієнічні нормативи. — Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1997. — 121 с.
8. Временная инструкция по эктренной профилактике поражений радиоактивным йодом от 07.05.1986 № 05-15/3.-М.: Министерство здравоохранения СССР, 1986.- 4 с.
9. Инструкция по применению медикаментозних и дезактивирующих средств в районе аварии на Чернобыльской АЭС: Утв. Первый зам министра здравоохранения СССР Воробьев Е.И. 25.07.1986 г; Утв. Нач. ЦВМУ МО СССР Ф.И. Комаров. -М., Зак. 657, 1986.- 4 с.
References
1. Ensuring the health of the population at large the radiative accidents in the aftermath of the Chernobyl accident: Ch. VIII / G.M. Avetisov, S.F. Goncharov, A.M. Serdyuk, I.P. Los’ // Chernobyl 25 years later. - Russian Ministry of Emergency Situations, 2011. - P. 254-278. [Ukr.]
2. Publication MKRZ 96 «Protecting people against radiation exposure in the event of a radiological attack». [Ukr.]
3. Pattern of response to radiation accidents (approved by Order of the Ministry of Emergencies of Ukraine and the State Nuclear Regulatory Committee of Ukraine at 17.05.2004, № 87/211) // Official Herald of Ukraine.- 2004.- № 24. [Ukr.]
4. Planning for health care for the population in the radiative nuclear power plant accident: Method. recommendations / G.M. Avetisov, S.F. Goncharov, A.S. Korostin and others - M.: FGU «VCMK «Zashchita» Roszdrava», 2006. [Rus]
5. Organization of sanitary and preventive measures in radiation accidents: manual. — M.: FGU «VCMK «Zashchita» Roszdrava»,
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (35), 2014
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (35), 2014 г.
trial
6. Derived intervention levels used to reduce exposure to the population in case of a nuclear accident or radiological emergency situation. The principles, procedures, and data. Safety Series, № 81. - Vienna: IAEA, 1989. [Rus]
7. Radiation Safety Standards of Ukraine (NRBU-97), State Hygienic norms matyvy. - Kiev: Ukrainian Center Printing Department of Sanitary Inspection Ministry of Health of Ukraine, 1997. — 121 p. [Ukr.]
8. Temporary instruction on emergency prevention defeats radio reactance of iodine at 07.05.1986 № 05-15/3. - Moscow: Ministry of Health, 1986.- 4 p. [Rus]
9. Instructions for use of medicinal and decontamination facilities in the area of the accident at the Chernobyl nuclear power plant: Utv. Pervyy zam ministra zdravookhraneniya SSSR Vorobyev Ye.I. 25.07.1986 g.; Utv. Nach. TSVMU MO SSSR F.I. Komarov. - M., Zak. 657, 1986.-4 p. [Rus]
Резюме
ОСОБЕННОСТИ ПЛАНИРОВАНИЯ МЕРОПРИЯТИЙ ПО ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ НА ОСНОВЕ ОПЫТА АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС
Существование в стране большого количества источников радиоактивных излучений, которые в случае чрезвычайных ситуаций — техногенных аварий, ядерного и радиационного терроризма, могут стать источниками радионуклидных загрязнений и заражения большого количества населения, что требует своевременного реагирования на случай выброса радионуклидов йода — 131І, 125І, 123І и создания запасов средств профилактики.
Existence of a plenty of sources of radioactive radiations in the country, which in case of extreme situations — technogenic accidents, nuclear and radiating terrorism, can become sources of radionuclide pollution and infection of the large number of the population that demands duly reaction to a case of the iodine radionuclide emission — 131І, 125І, 123І 27 and creations of stocks of preventive means.
Keywords: medical consequences, disease, prevention.
Впервые поступила в редакцию 22.11.2013 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (35), 2014