Розробка психодіагностичного інструментарію. Дослідження особливостей виникнення переживання почуття самотності у хворих на ВІЛ. Характеристика теоретичних підходів та емпіричних досліджень щодо переживань особистістю ситуації соціальної депривації.
Аннотация к работе
Соціальна депривація виступає одним з найпотужніших чинників відчуження особистості від суспільства та виникнення переживання самотності /В.В. Наслідком соціальної депривації є відчуття відсутності духовної єдності з іншими людьми, що переживається особою як самотність /І.В. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, її недостатньої розробленості у сучасній психологічній науці нами визначено тему дисертаційного дослідження «Особливості переживання особистістю почуття самотності у стані соціальної депривації». Гіпотеза дослідження: у ситуації соціальної депривації переживання почуття самотності стає провідним фактором виникнення негативного психологічного стану особистості, який виявляється у феноменах особистісної замкнутості, фаталізмі, депресії та суїцідальному настрої. Теоретичне значення роботи полягає у тому, що отримала подальшого розвитку психологічна теорія почуття самотності як феномену особистісного переживання; показано вплив соціальної депривації на виникнення переживання почуття самотності; конкретизовано соціально-психологічні чинники виникнення почуття самотності у осіб в стані соціальної депривації; доведено, що в ситуації соціальної депривації у людей хворих на ВІЛ виникає негативне переживання почуття самотності та відсутності духовної єдності з оточуючими, але при використанні цілеспрямованих соціально-психологічних засобів ресоціалізації особистості можлива позитивна побудова життєвої перспективи майбутнього.У першому розділі «Причини виникнення переживання самотності» розглянуто базові теоретичні підходи щодо природи виникнення почуття самотності та його переживання, проаналізовано моделі почуття самотності як стану особистості, визначено базові причини виникнення почуття самотності, показано основні прояви негативного психологічного стану особистості як наслідок соціальної депривації та особистісної відчуженості людей що живуть з ВІЛ. Існують певні історично усталені форми самотності, а також культурні традиції та способи відношення до самотності і її переживання. У другому розділі «Емпіричне дослідження почуття самотності у ВІЛ-інфікованих осіб» - аналізуються правові підстави життєдіяльності ВІЛ-інфікованої людини, представлено загальну програму емпіричного дослідження та теоретичну модель виникнення переживання почуття самотності у людей що живуть з ВІЛ, наведено результати емпіричного дослідження. Дослідженим були запропоновані дві базові шкали, які надавали можливості визначити субєктивне переживання почуття самотності як постійне або ситуативне, а також показували прагнення до цього почуття або його уникнення. Загалом нами проаналізовано 12 шкал, з них дві шкали визначали субєктивне ставлення до почуття самотності як позитивного або негативного переживання, наступні десять шкал відображували інтенсивність цього переживання за наступними факторами: немає до кого звернутися за підтримкою, відсутність розуміння, вимушене (надмірне) спілкування, фактична відсутність інших людей, почуття відсутності потреби у власному існуванні, зрада з боку близьких людей, смерть близьких, власна хвороба, «розбите серце», розлука з близькими.Теоретичний аналіз проблеми самотності особистості показав, що почуття самотності є відображенням у свідомості індивіда свого власного стану у соціальному оточенні. Окрім емоційного забарвлення переживання почуття самотності характеризується через такі параметри як екзістенційна глибина (інтенсивність) та ступінь постійності (перманентність/ситуативність) переживання. Встановлено, що усвідомлення реальних причин виникнення почуття самотності не змінює емоціональне забарвлення переживання і не знижує рівень його інтенсивності, а навпаки поглиблюється страхом нерозуміння чи негативного ставлення з боку значущих інших людей до ситуації, що склалася. Емпіричне дослідження показало, що в стані соціальної депривації та стигматизації особистості виникає негативне переживання самотності, що відчувається особистістю як соціальне відчуження, власна непотрібність для інших людей, безглуздість особистого існування. У ВІЛ-інфікованих осіб в умовах соціальної депривації переживання почуття самотності стає провідним фактором виникнення негативного психологічного стану особистості, який проявляється у феноменах особистісної замкнутості, фаталізмі, депресії та суїцідальному настрої.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
1. Теоретичний аналіз проблеми самотності особистості показав, що почуття самотності є відображенням у свідомості індивіда свого власного стану у соціальному оточенні. Почуття самотності є усвідомленням власної відокремленості від груп та значущих інших людей і відчуженості від соціальних процесів та інституцій. Окрім емоційного забарвлення переживання почуття самотності характеризується через такі параметри як екзістенційна глибина (інтенсивність) та ступінь постійності (перманентність/ситуативність) переживання.
2. Переживання почуття самотності знайоме з власного особистісного досвіду всім досліджуваним (старше 18 років). Встановлено, що усвідомлення реальних причин виникнення почуття самотності не змінює емоціональне забарвлення переживання і не знижує рівень його інтенсивності, а навпаки поглиблюється страхом нерозуміння чи негативного ставлення з боку значущих інших людей до ситуації, що склалася. Емпірично доведена статистично достовірна залежність перманентності переживання самотності від інтенсивності емоційного забарвлення переживання.
3. Емпіричне дослідження показало, що в стані соціальної депривації та стигматизації особистості виникає негативне переживання самотності, що відчувається особистістю як соціальне відчуження, власна непотрібність для інших людей, безглуздість особистого існування. Соціальна стигматизація вкрай посилює вплив соціальної депривації та переводить людей до категорії відторгнутих. На сьогодні ВІЛ-інфіковані утворюють соціальну групу, стосовно якої чинники соціальної деривації та стигматизації діють з найбільшою силою. Під дією цих чинників ВІЛ-інфікована людина проходить низку негативних особистісних змін, які можна згрупувати у три етапи. На першому етапі людина починає переживати власну маргінальність, на другому виникає відчуття особистісної непотрібності та відчуженості від всіх інших людей, на третьому відбувається «ухід в себе», аутизація особистості, аж до повної деперсоналізації. У ВІЛ-інфікованих осіб в умовах соціальної депривації переживання почуття самотності стає провідним фактором виникнення негативного психологічного стану особистості, який проявляється у феноменах особистісної замкнутості, фаталізмі, депресії та суїцідальному настрої.
4. Ресоціалізація ВІЛ-інфікованах осіб може будуватися на послідовній системі психологічної роботи з переживанням почуття самотності з використанням технологій індивідуального консультування, груп само- і взаємодопомоги та тренінгів. Програма ресоціалізації має послідовно вирішувати психологічні проблеми, які виникають у процесі проживання захворювання. Ключовими моментами програми є: відновлення відчуття значущості власного «Я» хворого; створення постійного комунікативного простору через організацію груп взаємодопомоги; забезпечення прийняття власної хвороби як невідємної складової наявних умов життєдіяльності та адаптації до них.
5. Експериментально встановлено ефективність групових форм роботи, які сприяють вирішенню завдань ресоціалізації ВІЛ-інфікованих осіб. Доведена раціональність використання комбінованих груп (груп взаємодопомоги та тренінгових груп), які надають можливість оптимізувати життєві перспективи, ставлення до себе та оточуючих, процес самовдосконалення власного Я, подолати упередженість у негативному ставленні до себе з боку інших людей та соціальних інституцій, знизити негативне переживання почуття самітності.
Подальші перспективи дослідження повязані з визначенням місця і функції переживання самотності у інших категорій людей, які знаходяться у несприятливих соціальних умовах існування.
Список литературы
Основні положення дисертації опубліковані у виданнях, що входять до переліку ВАК: 1. Варава Л.А. Факторы, влияющие на возникновение чувства одиночества у ВИЧ-инфицированных людей / Л.А. Варава //Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. акад. Максименка С.Д. - К.: 2003. - Т. 7, ч. 1. - С. 39-43.
2. Варава Л.А. Рівень субєктивного переживання почуття самотності людей хворих на ВІЛ-інфекцію / Л.А.Варава //Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /за ред. акад. Максименка С.Д. - К.: 2004. - Т. 7, вип. 2. - С. 12-18.
3. Варава Л.А. Аналіз моделей почуття самотності як стану особистості /Л.А.Варава //Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України /за ред. акад. Максименка С.Д. - К.: 2004. - Т. 7, вип. 3. - С. 298-306.
4. Варава Л.А. Болезнь как фактор возникновения чувства одиночества /Л.А.Варава //Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /за ред. акад. Максименка С.Д. - К.: 2005. - Т.7, вип. 5, ч. 1. - С. 59-64.
5. Варава Л.А. Самотність в структурі стилю життя особистості / Л.А. Варава //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. Статей: Вип. 9. Ч. 2. - Ялта: 2006. - С. 202-212.
6. Варава Л.А. Психологические особенности организации групповой работы с людьми переживающими жизненную кризисную ситуацию (на примере ВИЧ-инфицированных) / Л.А. Варава // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /за ред. акад. Максименка С.Д. - К.: «Логос», 2007, т. 7, вип. 11. - С. 59-67.
7. Варава Л.А. Соціально-психологічна допомога спрямована на ресоціалізацію людей, що живуть з ВІЛ / Л.А. Варава //Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України /за ред. акад. Максименка С.Д. - К.: «Логос», 2007, т. 7, вип. 14. - С.20-23.
Також результати дослідження опубліковано в матеріалах конференцій та семінарів: 8. Варава Л.А. Відмінності ціннісних орієнтацій заміжніх та незаміжніх (самотніх) жінок репродуктивного віку / Л.А. Варава // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. [«Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоровя»], (Київ, 1-2 грудня 2005 р.). - Київ: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2005. - С. 236-243.
9. Варава Л.А. Форма роботи з особами, що переживають відчуття самотності /Л.А.Варава // Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми екологічної психології»], (Київ, 15-16 травня 2008 р.). - Київ: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2008. - 7с.