Сутність і характеристика власних назв. Основні поняття ергонімії та функції ергонімів. Компонентні та лексико-семантичні характеристики французьких ергонімів. Особливості перекладу абревіатурних назв форм власності, транслітерація та транскрипція.
Аннотация к работе
Вступ транскрипція французький ергонім семантичний Проблематика перекладу власних назв загалом, і власне ергонімів, у сучасному мовознавстві посідає одне з провідних місць. Терміном «ергонім» позначають ділове об’єднання людей, що включає в себе спілки, організації, установи, підприємства, товариства, заклади. Відомими є підходи до вивчення проблематики ергонімів таких українських та зарубіжних вчених: Алефоренко М.Ф., Амосова В.В., А. Баха, Белей О.О., Беспалова А.В, Вайхар Ю.В., Виноградов В.В., Володіна М.Н., Горбаневський Д.С., Елвуд Я., Козлов Р.І, Крюкова І.В., Лейчик В.М., Леонтьєв А.А., Лопатін В.В., Носенко Н.В., Онкович Г.О., Подольська Н.В., Романюк М.О., Самсонова О.С., Суперанська А.В., Трифонова О.О., Френкель А., Шанський Н.М., Юдіна О.М. Утім, мовні аспекти перекладу французьких та українських ергонімів залишаються недостатньо вивченими, що й зумовило необхідність нашого дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі докладно описано особливості перекладу французьких та українських ергонімів і розкрито специфіку такого процесу. Основні положення теми даної курсової роботи були представлені на щорічній студентській конференції «Innovations in science and technology» (Київ 2013). Публікації. Поняття ергоніма та ономастики в лінгвістиці 1.1 Загальна характеристика власних назв У науці про мову існує спеціальний розділ, цілий напрям лінгвістичних досліджень, присвячений іменам, назвам, найменуванням ? ономастика (грец. onomastike ? «мистецтво давати імена»; onomastikos ? «той, який відноситься до імен»). Ономастичний простір можна розділити на своєрідні сектори, усередині яких виділяють окремі зони, або поля. У цій роботі ми опиратимемося на класифікацію А. Баха, який поділяє власні імена залежно від позначуваних обєктів на: 1) імена живих істот або істот, яких вважають живими; 2) назви речей, до яких належать місцевості, будинки, засоби пересування, твори образотворчого мистецтва, назви астрографічних та космічних обєктів; 3) найменування установ, товариств; 4) найменування дій: танців, ігор; 5) назви думок, ідей, літературних творів; 6) найменування музичних мотивів і творів [3, c. Наприклад, в антропонімії досить часто (особливо в якості прізвиськ) вживають слова, що позначають професію, соціальний стан, вік, зовнішній вигляд тощо, а в зоонімії багато кличок утворено від слів, що позначають різновид тварини (розмір, вік, масть, властивості характеру, зовнішній вигляд тощо). Назви засобів пересування - це індивідуальні назви пароплавів, човнів, яхт («Royal», «Couronne», «Vierge»); космічних кораблів, літаків («Veronique», «Jules Verne»); експресів і автомашин («Renault», «Peugeot»). Наприклад, назва заводу «Michelin» або спортивного колективу «Dijon Football Cote d’Or». Цей термін відповідає позначеній В.М. Лейчиком «оптимальній структурі терміну», за дотримання якої кількість терміноелементів становить n 1, де n - це кількість відмінних ознак відповідного поняття, відображених у терміні, а одиниця у разі потреби повязує формальну структуру терміна з типовими моделями лексичних одиниць природної мови.