Місце гумору в межах художнього перекладу. Специфіка іронічного детективу як різновиду масової літератури. Функції та засоби вираження гумору в даному субжанрі. Шляхи відтворення гумористичних виразів при перекладі англомовних іронічних детективів.
Аннотация к работе
Особливості перекладу англійських гумористичних виразів українською мовою (на матеріалі іронічного детективу) ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГУМОРУ НА ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД 1.1 Місце гумору в межах художнього перекладу 1.2 Специфіка іронічного детективу як різновиду масової літератури 1.3 Найважливіші функції та засоби вираження гумору в субжанрі іронічного детективу РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ СКЛАДНОЩІ ТА СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ГУМОРУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ 2.1 Основні шляхи збереження іронії у перекладі 2.2 Складнощі відтворення комічного при перекладі 2.3 Аналіз шляхів відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Масова культура є невід’ємною складовою сучасного життя. Вона має достатньо давню історію, власні традиції форми і жанри. Одним з таких жанрів є детектив - відгалуження пригодницької літератури, сюжети творів якого «присвячені розкриттю загадкових злочинів за допомогою логічного аналізу фактів. Детективний роман чи оповідання є цілком самодостатнім літературним жанром, хоч діапазон його оцінок був доволі різноманітним - від повної негації, зневаги, в’їдливого висміювання, пародіювання, недбалого прийняття як способу марнувати час у вагоні або черзі - аж до захопленого колекціонування читачами книжок детективного характеру і далі - до теоретичних досліджень, у яких на високому науковому рівні вивчають феномен цього літературного жанру. Універсум сучасного детективного роману, часто відзначений убогістю і стертістю сюжетних ходів, відображає клаптеву зовнішність культури, трафарети побуту, стилістичну різноголосицю. Проте в кінці минулого століття детектив знову рішуче заявляє про себе, виступаючи на цей раз у вигляді свого атипового різновиду - іронічного детективу, який сьогодні можна з упевненістю називати одним з фаворитів формульної літератури [61, с. Дійсно, сьогоднішня кількість видань іронічних детективів А. Бредлі, І. Хмерелевської, Ф. Дара змушують задатися питанням про причини популярності саме цього субжанру. За цих умов особливого значення набуває, зокрема, вивчення специфіки створення та адекватного перекладу гумористичного ефекту детективного тексту, що сприяє збереженню комунікативної інтенції автора активізувати почуття гумору як реакцію читача на прочитане. При цьому необхідно поєднати досягнення філософських (теоретичне вивчення комічного) та філологічних (зв’язок мови та культури в цілому, та теорія перекладу зокрема) дисциплін. Меджис [83], Т. Вітч [90]), результати вивчення їхньої фонетичних, лексико-граматичних, стилістичних та структурних особливостей (А. Леськів [42], О. Шонь [74], O. Велике значення для розуміння особливостей відтворення гумору при перекладі мають праці М. Баландіної [3], С. Беркнера [7], Н. Галь [18], І. Столярової [60], Є. Ульянова [65], Д. Чяро [78], А. Лібольда [82], Д. Нільсена [86], Д. Рафаельсона-Веста [88], К. Воллеса [98] тощо. Разом з тим, перекладознавча наука ще не має на сьогоднішній день у своєму розпорядженні досить повних теоретичних уявлень про характер і особливості актуалізації гумористичного ефекту текстів англомовних іронічних детективів, зумовлених їхнім комунікативно-прагматичним потенціалом та сферою вживання, які здатні впливати на процес перекладу. Актуальність теми визначається й тим, що в нашій країні, наразі, професійний переклад творів цього різновиду детективного жанру перебуває у процесі становлення. Матеріалом дослідження слугував роман канадського письменника А. Бредлі «Солодкість на шкуринці пирога» (The Sweetness at the Bottom of the Pie) та його російськомовний переклад С. Абовської. Під час дослідження застосовувалися такі методи: лінгвістичного спостереження для виявлення функціональних, структурних і семантичних ознак гумористичних засобів; графічної інтерпретації при дослідженні взаємодії мовних засобів у реалізації гумористичного ефекту та узагальнення частотних показників способів їхнього перекладу; метод зіставлення для реєстрації спільних та відмінних мовних засобів у мові оригіналу та перекладу; метод дескриптивного перекладознавчого аналізу для встановлення способів перекладу та умов їх застосування. Теоретична новизна дослідження полягає в систематизації уявлень стосовно специфіки іронічного детективу як субжанру літератури і особливостей його перекладу українською та російською мовами, зокрема шляхів відтворення гумору. Якщо взяти переклад в його найбільш загальному визначенні - то це процес передачі тексту певного змісту з однієї мови на іншу; однак, стосовно до художнього перекладу, даної формулювання явно недостатньо. По-перше, існує принципова відмінність між прагматичним і художнім перекладом, яка, за словами німецького перекладознавця К. Райс, виражається в наступному: «У прагматичних текстах мова, в першу чергу, є засобом комунікації і засобом передачі інформації, тоді як в текстах художньої прози чи поезії, крім того, служить засобом художнього втілення і носієм естетичної значущості твору» [57, с. Причому, відзначає дослідник, ця здатність, як пр